Постанова № 57198007, 04.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

04 квітня 2016 року Справа № 814/4318/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідача1. Очаківського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, вул. Шкрептієнко, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57500 2. Державного реєстратора Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області, вул. Шкрептієнко, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57508 провизнання протиправним рішення від 06.11.2015р. №25921842, зобов'язання вчинити певні дії,в с т а н о в и в:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Очаківського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач-1) та Державного реєстратора Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Реєстраційної служби Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області № 25921842 від 06.11.2015 року про відмову у державній реєстрації права власності на рятувальну станцію бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;

- зобов'язати Реєстраційну службу Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області провести реєстрацію права власності на рятувальну станцію бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у державного реєстратора немає жодних підстав робити висновки відносно неправомірності побудови рятувальної станції, а отже рішення про відмову у державній реєстрації права власності на рятувальну станцію бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 06.11.2015 року № 25921842 є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідачі проти позову заперечує та зазначає, що рішення про відмову в державній реєстрації від 06.11.2015 року № 25921842 є обґрунтованим та було прийнято у відповідності до вимог законодавства (арк. спр. 54 - 57, 76 - 78).

Представники позивача та відповідача-2 подали клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (арк. спр. 79, 84). Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 81).

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15.10.2015 року до Реєстраційної служби Очаківського міськрайонного управління

юстиції була надана заява про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1

Анатоліївни на рятувальну станцію бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Перелік документів та процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 49 Порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

До заяви про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 були додані документи, а саме: договір оренди землі укладений між Очаківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 від 25.10.2007 року (арк. спр. 12 - 14); декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області 19.11.2012 року (арк. спр. 28 - 30); технічний паспорт виготовлений Очаківською районною філією ММБТІ станом на 03.10.2012 року (арк. спр. 21 - 27); витяг з рішення № 55 Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 25.07.2014 року (арк. спр. 31).

Стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) передбачає, що до повноважень державного реєстратора входить встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відповідно до частини 4 статті 15 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Частиною 3 статті 17 передбачено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Під час розгляду поданих документів державним реєстратором було встановлено, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: згідно документу, наданого заявником, який посвідчує речове право на земельну ділянку - договору оренди землі від 25.10.2007 року, в платне користування прийнято земельну ділянку рекреаційного призначення для проведення берегоукріплення та благоустрою території пляжної зони. Відповідно до пунктів 14 та 26 договору оренди умови збереження стану об'єкта оренди - використовувати виключно за цільовим призначенням, на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження - використовувати за цільовим призначенням. Такі ж положення містяться в частині 3 статті 52 Земельного кодексу України на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на 9 категорій: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Таким чином Земельний кодекс передбачає, що будівництво об'єктів нерухомого майна здійснюється на земельних ділянках земель житлової та громадської забудови. Також земельним законодавством передбачена можливість у разі необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки з додержанням відповідної встановленої процедури. Наданий заявником договір оренди не посвідчує речове право на земельну ділянку на якій була побудована та обслуговується рятувальна станція.

Згідно договору оренди від 25.10.2007 року, орендована земельна ділянка відноситься до земель, які знаходиться в прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах.

Частиною 3 статті 62 Земельного кодексу України встановлено обмеження у використанні такої категорії земель - у межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Земельна ділянка рекреаційного призначення надана ОСОБА_1 для проведення берегоукріплення та благоустрою території пляжної зони.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 року № 2807-ІV, благоустрій - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. Таким чином, будівництво рятувальної станції, яка складається з 12 кімнат та 10 санітарних вузлів не є благоустрієм та не є берегоукріпленням.

Відповідно до наданих до реєстраційного органу документів, адреса земельної ділянки згідно договору оренди від 25.10.2007 року - в межах території Чорноморської сільської ради, згідно наданого Витягу з рішення № 55 від 25.07.2014 року Чорноморської сільської ради Очаківського району земельна ділянка, на якій розташована рятувальна станція знаходиться в межах АДРЕСА_2.

Згідно статті 15 Закону України «Про оренду землі» місце розташування земельної ділянки є істотною умовою договору оренди. Дані щодо внесення змін до договору оренди в частині зміни адреси земельної ділянки позивачем надані не були.

Також відповідачем встановлена розбіжність в поданих документах щодо часу присвоєння адреси, а саме: згідно Витягу з рішення № 55 від 25.07.2014 року Чорноморської сільської ради Очаківського району адреса присвоєна рятувальній станції 25.07.2014 року, наданий технічний паспорт, який виготовлений станом на 03.10.2012 року вже містить зазначену адресу, а декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 19.11.2012 року містить адресу «провулок Приморський в с. Чорноморка Очаківського району». Таким чином, державний реєстратор не має можливості встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети. Таким чином законодавством встановлений відповідний порядок визнання права власності на самочинно побудовану споруду.

Отже, у разі задоволення позову, суд фактично вирішить питання про визнання права власності за позивачем, що здійснюється в порядку, встановленому цивільно-процесуальним законодавством.

Як встановлено частиною четвертою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

ФОП ОСОБА_1 до позовної заяви доданий лист Першого заступника голови Очаківської райдержадміністрації від 02.06.2006 року з пропозицією до Директора бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», відповідно до якого позивача було зобов'язано обладнати пляж рятувальним постом (арк. спр. 9).

Відповідно до Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.12.2001 року № 272, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.02.2001 року № 95/6383, рятувальний пост - структурний підрозділ підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що знаходиться у визначеному, обладнаному і оснащеному рятувальними засобами та іншим спеціальним спорядженням місці; постійно, сезонно чи тимчасово вирішує завдання охорони життя людей у зоні відповідальності рятувального поста. Рятувальний пост розташовується у приміщенні літнього типу з вишкою та оглядовим майданчиком для спостережень.

Таким чином, неможливо розглядати як один і той же об'єкт рятувальний пост з вишкою та оглядовим майданчиком для спостережень та побудовану рятувальну станцію, яка складається з 12 кімнат та 10 санітарних вузлів.

Обґрунтовуючи позов, ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що державний реєстратор не має повноважень щодо надання висновків відносно процедури отримання правовстановлюючих документів, процесу будівництва об'єкту нерухомого майна, право власності на який проводиться реєстрація.

Під час розгляду заяви позивача, дії державного реєстратора включали встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, що передбачено статтею 9 Закону 1952-IV, відмова у державній реєстрації є обґрунтованою оскільки відповідно до частини 4 статті 15 Закону 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Інших фактів, які б свідчили про порушення державним реєстратором вимог законодавства адміністративний позов не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.