Ухвала суду № 57197792, 12.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4475/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

12 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару: від 06.03.2015 року №100260002/2015/000161/1; від 06.04.2015 року №100260002/2015/0000208/1; від 06.04.2015 року №100260002/2015/0000209/1; від 06.04.2015 року №100260002/2015/0000213/1; від 06.04.2015 року№100260002/2015/0000206/1, від 06.04.2015 року №100260002/2015/0000205/1; від 15.04.2015 року №100260002/2015/000 0218/1; від 15.04.2015 року №100260002/2015/0000222/1; від 15.04.2015 року №100260002/2015/0000220/1; від 20.04.2015 року №100260002/2015/0000234/1; від 21.04.2015 року №100260002/2015/0000243/1; від 21.04.2015 року №100260002/2015/0000244/1; від 28.04.2015 року №100260002/2015/000255/1; від 28.04.2015 року №100260002/2015/000254/1; від 06.05.2015 року №100260002/2015/000253/1; від 06.05.2015 року №100260002/2015/000263/1; від 06.05.2015 року №100260002/2015/000264/1; від 06.05.2015 року №100260002/2015/000260/1; від 06.05.2015 року №100260002/2015/000262/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000280/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000277/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000279/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000273/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000274/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000275/1; від 15.05.2015 року №100260002/2015/000285/1; від 19.05.2015 року №100260002/2015/000286/1; від 19.05.2015 року №100260002/2015/000287/1; від 19.05.2015 року №100260002/2015/000296/1; від 19.05.2015 року №10260002/2015/000295/1; від 03.06.2015 року №100260002/2015/000313/1; від 03.06.2015 року №100260002/2015/000312/1; від 03.06.2015 року №100260002/2015/000309/1; від 03.06.2015 року №1000002/2015/000310/1; від 09.06.2015 року №100260002/2015/000323/1; від 09.06.2015 року №100260002/2015/000327/1; від 09.06.2015 року №100260002/2015/000317/1; від 16.06.2015 року №100260002/2015/ 000336/1; від 16.06.2015 року №100260002/2015/000334/1; від 16.06.2015 року №100260002/2015/000340/1; від 23.06.2015 року №100260002/2015/000352/1; від 23.06.2015 року №100260002/2015/000346/1; від 01.07.2015 року №100260002/2015/000357/1; від 01.07.2015 року №100260002/2015/000256/1; від 01.07.2015 року №100260002/2015/000358/1; від 07.07.2015 року №100260002/2015/000368/1; від 07.07.2015 року №100260002/2015/000363/1; від 14.07.2015 року №100260002/2015/000383/1; від 14.07.2015 року №1002600 02/2015/000382/1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 р адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26 листопада 2014 року між компанією «Vion Food International B.V.» (Продавець) та ТОВ «Фоззі-Фуд» (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу №709, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити м'ясну продукцію (далі - «Товар»), в асортименті, кількості, по цінам у відповідності до інвойсів, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктами 2.1-2.3 вказаного контракту передбачено, що ціни на товар встановлюються в інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукції, тари, термоусадочної упаковки, маркування, завантаження, витрати по митному оформленню вантажу в країні експортера. Ціна товару може бути знижена за взаємним погодженням сторін, що може бути підтверджено будь-яким з перелічених документів, в яких буде вказана ціна на конкретну партію товару: інвойсом, специфікацією на товар, листом продавця, додатковою угодою. Валютою контракту є EURO. Загальна сума контракту складає 2 000 000,00 EURO (Два мільйони Евро).

Згідно п.п.3.1, 3.2 вказаного контракту усі ціни за даним контрактом, а також умови поставок розуміються на умовах FCA Голландія, згідно Правил Інкотермс, 2010. Конкретне місце поставки вказується у інвойсах. Поставка здійснюється за адресою одного з підприємств продавця, у відповідності до таблиці.

Кількість товару, яка підлягає відвантаженню, визначається щомісячно. Датою поставки вважається дата штемпеля на товаросупровідних документах першого перевізника, що підтверджує факт передачі товару продавцем транспортному агенту покупця після письмового погодження з покупцем.

Пунктом 4.1 вказаного контракту встановлено, що якість товару повинна бути підтверджена сертифікатом якості, який виданий продавцем і повинен відповідати стандартам і нормам законодавства Європейського Співтовариства для таких товарів.

Відповідно п.п.7.1, 8.1 контракту встановлено, що продавець у відповідності до умов поставки за контрактом несе відповідальність за транспортування товару до пункту призначення, який зазначений в п.3.1 контракту. При цьому, продавець зобов'язується підготувати і передати у відповідні строки транспортному агенту покупця товару наступні документи: інвойс - 6 примірників; упаковочний лист - 1 примірник; сертифікат походження товару - 1 примірник; ветеринарний сертифікат - 1 примірник; - 3 примірника. Продавець зобов'язується письмово підтвердити факт відвантаження по факсу/електронній пошті покупцю в день відвантаження.

Платежі за товар, які постачаються за даним контрактом, будуть здійснюватись шляхом банківського переказу в євро на банківський рахунок продавця наступним чином: оплата здійснюється через 30 календарних днів з моменту отримання покупцем товару, у відповідності до п. 3.1 та п. 3.2 конракту і за умови надання повного пакету документів, які зазначені в розділі 7 контракту.

Пунктом 12.8 контракту визначено, що контракт діє до 31.12.2015 року. У тому випадку, якщо сторони, в строк не менше, ніж за 20 днів до закінчення строку дії даного контракту, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір, то останній вважається продовженим строком на один рік.

У період з березня по листопад 2015 року з метою митного оформлення товару (свинячої печінки мороженої без наявності теплової та кулінарної обробки, не консервованої, без вмісту складових сумішей, харчових добавок та приправ (для роздрібного продажу) на підставі вищевказаного контракту, Позивачем до Київської міської митниці ДФС було подано наступні митні декларації: №100260002/2015/170248 (поставка №709_16) від 06.03.2015 року; №100260002/2015/170795 (поставка №709_26) від 06.04.2015 року; №100260002/2015/170790 (поставка №709_27) від 06.04.2015 року; №100260002/2015/170782 (поставка №709_28) від 06.04.2015 року; №100260002/2015/170786 (поставка № 709_29) від 06.04.2015 року; №100260002/2015/170777 (поставка № 709_30) від 06.04.2015 року; №100260002/2015/170904 (поставка №709_31) від 15.04.2015 року; №100260002/2015/170912 (поставка №709_32) від 15.04.2015 року; №100260002/2015/170910 (поставка №709_33) від 15.04.2015 року; №100260002/2015/170997 (поставка №709_34) від 20.04.2015 року; №100260002/2015/171036 (поставка №709_35) від 21.04.2015 року; №100260002/2015/171031 (поставка № 709_36) від 21.04.2015 року; №100260002/2015/171176 (поставка №709_37) від 28.04.2015 року; №100260002/2015/171178 (поставка №709_38) від 28.04.2015 року; №100260002/2015/171163 (поставка № 709_39) від 28.04.2015 року; №100260002/2015/171294 (поставка № 709_40) від 06.05.2015 року; №100260002/2015/171295 (поставка №709_41) від 06.05.2015 року; №100260002/2015/171291 (поставка №709_42) від 06.05.2015 року; №100260002/2015/171296 (поставка №709_43) від 06.05.2015 року; №100260002/2015/171412 (поставка № 709_44) від 13.05.2015 року; №100260002/2015/171380 (поставка №709_45) від 13.05.2015 року; №100260002/2015/171396 (поставка №709_46) від 13.05.2015 року; №100260002/2015/171398 (поставка № 709_47) від 13.05.2015 року; №100260002/2015/171397 (поставка №709_48) від 13.05.2015 року; №100260002/2015/171401 (поставка №709_49) від 13.05.2015 року; №100260002/2015/171476 (поставка №709_50) від 15.05.2015 року; №100260002/2015/171505 (поставка №709_51) від 19.05.2015 року; №100260002/2015/171510 (поставка №709_52) від 19.05.2015 року; №100260002/2015/171540 (поставка №709_53) від 19.05.2015 року; №100260002/2015/171537 (поставка №709_54) від 19.05.2015 року; №100260002/2015/171793 (поставка №709_55) від 03.06.2015 року; №100260002/2015/171789 (поставка №709_56) від 03.06.2015 року; №100260002/2015/171781 (поставка №709_57) від 03.06.2015 року; №100260002/2015/171782 (поставка №709_58) від 03.06.2015 року; №100260002/2015/171889 (поставка №709_59) від 09.06.2015 року; №100260002/2015/171919 (поставка №709_60) від 09.06.2015 року; №100260002/2015/171872 (поставка №709_61) від 09.06.2015 року; №100260002/2015/172027 (поставка №709_62) від 16.06.2015 року; №100260002/2015/172028 (поставка №709_63) від 16.06.2015 року, №100260002/2015/172053 (поставка №709_64) від 16.06.2015 року; №10026002/2015/172175 (поставка № 709_65) від 23.06.2015; №100260002/2015/172195 (поставка №709_65) від 23.06.2015 року; №100260002/2015/172336 (поставка № 709_67) від 01.07.2015 року; №100260002/2015/172331 (поставка №709_68) від 01.07.2015 року; №100260002/2015/17240 (поставка №709_69) від 01.07.2015 року; №100260002/2015/172448 (поставка №709_70) від 07.07.2015 року; №100260002/2015/172435 (поставка № 709_71) від 07.07.2015 року; №100260002/2015/172602 (поставка №709_73) від 14.07.2015 року.

Митна вартість заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження митної вартості товару Позивачем до вказаних митних декларацій надано контролюючому органу такі документи: картки обліку осіб, які здійснюють операції з товарами; міжнародні автомобільні накладні (CMR); рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №КІ-518-15 від 30.03.2015 року; документи, що підтверджують вартість перевезення товару (платіжні доручення про оплату товару); рахунки-фактури (інвойси) на товар; пакувальні листи; страхові поліси; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 709 від 26.11.2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; інформацію про дотримання вимог законодавства щодо організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів; сертифікати про походження товару загальної форми; договір страхування; додаткові угоди до договору про страхування; сертифікати якості товару.

Відповідач, розглянувши подані документи, не визнав заявлену Позивачем митну вартість товару.

Контролюючий орган при прийнятті вказаних документів зазначив, що заявлені декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, зокрема, наявні розбіжності у документах наданих митниці, а саме: у страховому полісі вказано замовлення, яке декларантом не надано; пунктом 3.2. зовнішньоекономічного контракту передбачено замовлення, яке до митного оформлення декларантом не надано; Додаток №1 до договору страхування декларантом надано без опису вантажу, маршруту, номеру інвойсу, страхової суми; декларантом не надано договір (контракт) про перевезення.

Відповідач направив Позивачу електронні повідомлення про необхідність подачі додаткових документів по усім поставкам однаковий пакет, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договір (контракт) про перевезення; виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копії митних декларацій країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією; за власним бажанням інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позивач на вимогу контролюючого органу своїми листами по кожній із декларацій надав наступний пакет документів: роздруківку із сайту http://www.alibaba.com/com/products/F0/pork _liver .html стосовно вартості печінки мороженої свинячої; прайс-листи; комерційні пропозиції від продавця; генеральний договір добровільного страхування вантажів №101014611 від 06.12.2013 року.

Також, у листах Позивач зазначив, що для підтвердження витрат на транспортування разом з електронною декларацією вже подавались транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: а) документи, що підтверджують вартість перевезення товару (довідки); б) документи, що підтверджують вартість перевезення товару (рахунки); договори про перевезення товару; заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом; страхові поліси.

Позивач роз'яснив, що інших документів не має можливості надати, у зв'язку з їх відсутністю на даний момент.

У зв'язку з тим, що Позивачем не було надано весь перелік додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, Київською міською митницею Державної Фіскальної Служби в особі митного посту «Східний» було сформовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і прийняті рішення про коригування митної вартості товарів: від 06.03.2015 року №100260002/2015/000161/1; від 06.04.2015 року №100260002/2015/0000208/1; від 06.04.2015 року №100260002/2015/0000209/1; від 06.04.2015 року №100260002/2015/0000213/1; від 06.04.2015 року№100260002/2015/0000206/1, від 06.04.2015 року №100260002/2015/0000205/1; від 15.04.2015 року №100260002/2015/000 0218/1; від 15.04.2015 року №100260002/2015/0000222/1; від 15.04.2015 року №100260002/2015/0000220/1; від 20.04.2015 року №100260002/2015/0000234/1; від 21.04.2015 року №100260002/2015/0000243/1; від 21.04.2015 року №100260002/2015/0000244/1; від 28.04.2015 року №100260002/2015/000255/1; від 28.04.2015 року №100260002/2015/000254/1; від 06.05.2015 року №100260002/2015/000253/1; від 06.05.2015 року №100260002/2015/000263/1; від 06.05.2015 року №100260002/2015/000264/1; від 06.05.2015 року №100260002/2015/000260/1; від 06.05.2015 року №100260002/2015/000262/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000280/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000277/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000279/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000273/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000274/1; від 13.05.2015 року №100260002/2015/000275/1; від 15.05.2015 року №100260002/2015/000285/1; від 19.05.2015 року №100260002/2015/000286/1; від 19.05.2015 року №100260002/2015/000287/1; від 19.05.2015 року №100260002/2015/000296/1; від 19.05.2015 року №10260002/2015/000295/1; від 03.06.2015 року №100260002/2015/000313/1; від 03.06.2015 року №100260002/2015/000312/1; від 03.06.2015 року №100260002/2015/000309/1; від 03.06.2015 року №1000002/2015/000310/1; від 09.06.2015 року №100260002/2015/000323/1; від 09.06.2015 року №100260002/2015/000327/1; від 09.06.2015 року №100260002/2015/000317/1; від 16.06.2015 року №100260002/2015/ 000336/1; від 16.06.2015 року №100260002/2015/000334/1; від 16.06.2015 року №100260002/2015/000340/1; від 23.06.2015 року №100260002/2015/000352/1; від 23.06.2015 року №100260002/2015/000346/1; від 01.07.2015 року №100260002/2015/000357/1; від 01.07.2015 року №100260002/2015/000256/1; від 01.07.2015 року №100260002/2015/000358/1; від 07.07.2015 року №100260002/2015/000368/1; від 07.07.2015 року №100260002/2015/000363/1; від 14.07.2015 року №100260002/2015/000383/1; від 14.07.2015 року №1002600 02/2015/000382/1.

Згідно вказаних рішень митна вартість визначена за резервним методом.

Загальний розмір переплати податків та зборів після коригування митної вартості товару становив 2 961 429, 04 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями митного органу, Позивач звернувся до Відповідача з заявами №УРБ 10/14-3502 від 15.07.2015 року, №УРБ 10/14-3026 від 26.06.2015 року та б/н від 25.05.2015 року, в яких просив визнати заявлену позивачем митну вартість товару та скасувати відповідні рішення про коригування митної вартості товару.

До зазначених заяв Позивачем були додані додаткові документи, а саме: копію митної декларації країни відправлення; копії виписок з бухгалтерської документації у формі оборотно-сальдової відомості про оплату товару і транспортних витрат; копії платіжних доручень з відміткою банку про оплату товару; копії інвойсів, які вказані в платіжних доручення на оплату товару; копії банківських виписок, що підтверджують переведення грошових коштів в якості оплати товару; копії актів (здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо договору про перевезення вантажу; копії рахунків-фактури за перевезення товару; копію договору про надання послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиційному обслуговуванні № 24 від 13.03.2012 року; копії рахунків-фактури по договору про надання послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиційному обслуговуванні № 24 від 13.03.2012 року; копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором про надання послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиційному обслуговуванні.

Розглянувши подані Позивачем заяви, Відповідач листами №3377/10/26-70-62-02-04 від 02.06.2015 року, №4080/10/26-70-62-02-04 від 06.07.2015 року, №4549/10/26-70-62-06 від 28.07.2015 року повідомив декларанта про відсутність підстав щодо скасування відповідних рішень про коригування митної вартості товару.

Згідно ст.49 Митного кодексу України (далі - Кодекс) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.52 Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Кодексу визначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, та вказано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 54 Кодексу передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Положеннями ст.55 Кодексу визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у графі 33 рішень про коригування митної вартості товару Відповідачем вказано, що коригування здійснено у зв'язку з тим, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості містять розбіжності.

Так, контролюючий вказує на існування розбіжностей в частині того, що повідомлення про здійснення страхування - Додаток №1 до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 року №1010146611 надано без опису вантажу, маршруту, номеру інвойсу, страхової суми.

Відповідно пункту 1.1.1. Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 року № 1010146611 вантаж вважається застрахованим за умовами цього договору, якщо страхувальником на цей вантаж оформлено та надіслано електронною поштою повідомлення - додаток №1, який є невід»ємним додатком до цього договору з описом такого вантажу, маршруту, номером інвойсу, страхової суми.

Отже, зі змісту Додатку №1 до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 року №1010146611 вбачається, що він є лише встановленою формою, у якій, як домовились сторони цього договору, мають надаватися повідомлення про здійснення страхування.

При цьому, сторони вказаного договору як учасники цивільно-правових відносин, не позбавлені права за взаємною згодою відступати від відповідних положень такого договору.

Згідно абз.3 ст.18 Закону України «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Пунктом 8 частини 2 статті 53 Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме страховий поліс є належним документом, який підтверджує здійснення страхування товару та, відповідно, його вартість, який був поданий Позивачем під час митного оформленя кожної партії товару.

Слід звернути увагу, що страхові поліси, які надавалися Позивачем контролюючому органу при митному оформленні кожної партії товарів, містили опис вантажу із зазначенням його кількості (ваги), інформацію про маршрут перевезення, номер інвойсу, вид та номер транспортного засобу, страхову суму, тариф та розмір страхової премії, а також посилання на номер замовлення, що в сукупності надавало митному органу реальну можливість перевірити відповідні показники понесених Позивачем витрат по страхуванню товару.

В апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що Позивачем сума страхування, яка визначена у страховому полісі, розрахована виключно у відповідності до тарифу, який вказаний у страховому полісі (0,17 % від страхової суми по кожному перевезенню), а не у договорі страхування (0,2 % від страхової суми по кожному перевезенню).

Такі доводи апелянта колегія суддів не бере до уваги, оскільки умова щодо розміру страхового тарифу, який вказаний в страхових полісах, була погоджена сторонами у Додатковій угоді №2 від 01.02.2014 року до Генерального договору добровільного страхування вантажів №101014611 від 06.12.2013 року.

Згідно пункту 2 вказаної Додаткової угоди з 01.01.2015 року підпункт 3.6.1. Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 року № 101014611 викладено в наступній редакції: « 3.6.1. страховий тариф 0,17% від страхової суми по кожному перевезенню».

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем здійснено підрахунок страхової суми за вірним страховим тарифом.

Щодо посилання апелянта на те, що товаро-супровідні документи, які були надані Позивачем, не містять штемпеля перевізника, що не відповідає вимогам п.3.2 контракту від 26.11.2014 року №709, слід зазначити таке.

Згідно пункту 6 частини 2 статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, документи, надані декларантом, мають в першу чергу підтверджувати вартість перевезення оцінюваних товарів.

Так, на підтвердження понесених транспортних витрат Позивач надавав Відповідачу договір щодо надання послуг по організації перевезення вантажів, з додатковими угодами до нього; заявки на перевезення вантажів, в яких відображені дані про транспорт; довідку про транспортні витрати, скріпленою печаткою перевізника, із зазначенням в ній числових значень складових вартості перевезення.

Наявність або відсутність штемпеля перевізника на товарно-супровідних документах не можуть бути розцінені в якості підстави для виникнення у митного органу обґрунтованого сумніву в задекларованій вартості товару, витребування додаткових документів та здійснення коригування митної вартості, адже надані декларантом документи, як було зазначено вище, мають бути оцінені в сукупності.

Всі необхідні документи, які підтверджують задекларовану Позивачем митну вартість товару, були надані контролюючому органу, зокрема: картки обліку осіб, які здійснюють операції з товарами; - міжнародні автомобільні накладні (CMR); рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № КІ-518-15 від 30.03.2015 року; документи, що підтверджують вартість перевезення товару (платіжні доручення про оплату Товару); рахунки-фактури (інвойси) на Товар; пакувальні листи; страхові поліси; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 709 від 26.11.2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю Товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; інформацію про дотримання вимог законодавства щодо організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів; сертифікати про походження товару загальної форми.

Колегія суддів звертає увагу, що Відповідачем не обгрунтовано необхідність надання Позивачем додаткових документів, у зв'язку з цим суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про підтвердження поданими документами митної вартості товару.

Отже, колегія суддів вважає, що перелік документів, встановлений ч.3 ст.53 Кодексу, подається в повному обсязі за їх наявності, а тому у разі відсутності таких документів ця обставина не може вважатися самостійною та автоматичною підставою для коригування митної вартості.

Поряд з цим, Відповідачем не доведено обґрунтованість прийнятих оскаржуваних рішень та не наведені підстави, які вказують на те, що Позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів або наявність обставин пов'язаності осіб, які вплинули на визначення митної вартості, оскільки Позивачем надані всі необхідні документи в порядку ч.8 ст.55 Кодексу.

Щодо визначення Відповідачем митної вартості за резервним методом, слід зазначити таке.

Статтею 57 Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що до прийняття рішення про застосування резервного методу, Відповідач повинен був провести консультації та інші дії в межах своїх повноважень (зокрема по отриманню документів та відомостей) щодо можливості застосування кожного з попередніх методів, та за результатами яких така можливість була б обґрунтовано виключена.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях в графі 33 зазначає про неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості, зокрема контролюючий орган вказує, що обраний декларантом метод 1 не відповідає умовам, визначеним ст. 58 МК України; у митного органу відсутня інформація про ціну на ідентичні та подібні товари, які подано на експорт в Україну у максимально наближений період до даного ввезення, тому методи 2, 3 не можуть бути застосовані. Методи 4 та 5 не можуть бути застосовані, так як у митниці та декларанта відсутня інформація про ціну товарів відповідно до вимог ст. 62, 63 МК України. У митниці наявна інформація щодо вартості товарів з подібними характеристиками, які подано на експорт в Україну у максимально наближений період. Декларанту запропоновано задекларувати митну вартість за резервним методом на підставі інформації, наявної у митниці.

Процедура консультації між органом доходів і зборів та декларантом проведена шляхом надіслання електронного повідомлення.

Таким чином, оскаржувані рішення містять протилежні визначення про відсутність інформації щодо подібних товарів та застосування такої інформації одночасно.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що вказані Відповідачем в оскаржуваних рішеннях розбіжності є несуттєвими та формальними, спростовуються матеріалами справи, а, отже, не впливають на рівень заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару.

Разом з тим, витребовуючи додаткові документи, Відповідач не конкретизовує, які саме розбіжності містять надані Позивачем документи, на підтвердження яких саме обставин необхідно надати додаткові документи та не зазначає конкретизованої інформації, яка могла викликати сумнів у достовірності заявленої Позивачем митної вартості.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого Позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.

Окрім того, в рішеннях про коригування митної вартості товару Відповідач чітко не вказав, які відомості в наданих документах викликають сумніви, в чому вони полягають та яким чином витребовувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

З правової позиції Верховного суду України, вказаної у постановах від 30.06.2015 року у справі №814/283/14, від 29.05.2012 року у справі №21-91а12, від 11.09.2012 року у справі № 21-262а12 вбачається, що за умови ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Розділом ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, передбачений опис граф, зокрема, Графа 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості».

У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно ч.1 ст.452 Кодексу інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів надається центральним органом виконавчої влади за їх вмотивованим запитом (одноразово) або на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін (регулярно).

Однак, Відповідач послався на формальну обставину про неможливість застосування другорядних методів 2а-2г визначення митної вартості через відсутність відомостей та без вказівки на вчинення дії щодо цих методів, а також без посилання на будь-які дії по отриманню необхідних відомостей.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідачем не доведено неможливість застосування попередніх методів та безпідставно визначено декларанту митну вартість за резервним методом.

В апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що з поданих декларантом до митного оформлення документів вбачається, що місцезнаходження Продавця - Boseind, 5281 RM Boxtel, P.O. Box 1, 5280 AA Boxtel, Нідерланди, а місце поставки Apeldoorn, Нідерланди, що як висновок не може вважатися «площами продавця» відповідно до правил Інкотермс 2010. Витрати на перевантаження (навантаження) товару у місці поставки (Apeldoоrn) покладалися на покупця, але до митної вартості товару Позивачем включені не були.

Вказані доводи апелянта спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Так, пунктом 3.1. контракту №709 від 26.11.2014 року визначені умови поставки та зазначено, що всі ціни по вказаному контракту та умови поставок на умовах FCA Голандія відповідно Інкотермс, 2010. Конкретне місце поставки зазначається в інвойсах та поставка здійснюється за адресою одного з підприємств Продавця, а саме: назва підприємства - Vion Boxtel, адреса: Boseind, 5281 RM Boxtel; назва підприємства - Vion Apeldoorn, адреса: Laan van Malkschoten 77, 7333 NP, Apeldoorn; назва підприємства - Vion Groenlo, адреса: Den Sliem 8, 7141 JH, Groenlo; назва підприємства - Vion Scherpenzeel, адреса: Zwarte land, 13, 3925 CK, Scherpenzeel; назва підприємства - Vleesindustrie Valkenswaard BV, адреса: De Vest 6 5555 XL Valkenswaard; назва підприємства - Grolleman Coldstore BV, адреса: Ecofactorij 14, 7325 WC, Apeldoorn; назва підприємства - Grolleman Vrieshuis BV, адреса: Industrieweg 23, 8121 BZ, Olst; назва підприємства - Vriescentrale Asten BV, адреса: Laagveld 1, 5721 VV, Asten; назва підприємства - Blokland Cold Stores Cuijk BV, адреса: Simon Homburgstraat 14 5431 NN CUIJK. Продавець зобов'язаний провести митне оформлення товара для експорта за свій рахунок.

Колегія суддів вищевказані доводи апелянта не приймає до уваги, оскільки контрактом №709 від 26.11.2014 року передбачено, що місцезнаходженням Продавця дійсно є Boseind, 5281 RM Boxtel, P.O. Box 1, 5280 AA Boxtel, проте пунктом 3.1 вказаного контракту передбачена можливість поставки товару за адресою одного з підприємств Продавця, перелічених у цьому пункті.

Крім того, слід звернути увагу, що про зазначену обставину Відповідач не зазначав в оскаржуваних рішеннях суб»єкта владних повноважень про коригування митної вартості товару та картках відмови, а лише вказує в апеляційній скарзі.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій суб»єкта владних повноважень при прийнятті рішень про коригування митної вартості товару, оскільки подані Позивачем документи необхідно вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення Відповідача підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 15 квітня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.