Постанова № 57197750, 12.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 р. Справа № 820/11123/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016р. по справі № 820/11123/15

за позовом ОСОБА_1

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №00469/1704 від 26.06.2015 року на суму 2131,98 грн.; №00470/1704 від 26.06.2015 року на суму 4424,84 грн.; №00471/1704 від 26.06.2015 року на суму 2981,75 грн.; №00472/1704 від 26.06.2015 року на суму 1249,41 грн.; № 00473/1704 від 26.06.2015 року на суму 1087,59 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що квартира АДРЕСА_1 вибула з його власності у 2011 році; квартира АДРЕСА_1, з загальною площею 147,3 кв.м. , житловою площею - 63,2 кв. м. не перебуває у його власності; квартира 152, за адресою АДРЕСА_1, становить загальну площу 118,7 кв.м., а не 118,2 кв. м., як зазначено відповідачем.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст. 266 Податкового Кодексу та на підставі отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2014 рік, сформовано та направлено у 2015 році податкові повідомлення-рішення від 26.06.2015 року за №00469/1704 на суму 2131,98 грн. (а.с.10), за №00470/1704 на суму 4424,84 грн.(а.с.13), за №00471/1704 на суму 2981,75 грн.(а.с.17), за №00472/1704 на суму 1249,41 грн.(а.с.20), за № 00473/1704 на суму 1087,59 грн.(а.с.22).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень.

Рішенням Державної фіскальної служби України №9228/К/99-99-10-01-03-14 від 02.10.2015 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про збільшення сум податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та рішення ГУ ДФС у Харківській області від 11.09.2015 року №1726/К/20-40-10-04-14, а скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с.24-26).

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими та недоведеними, та з того, що контролюючим органом правомірно застосовано до позивача вимоги Податкового кодексу України з сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, таким чином, податкові повідомлення-рішення прийняті уповноваженим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 265.1.1 п. 265. 1 ст. 265 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 265.2.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.265.3.1 п.265.3 ст.265 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла з 01.01.2014р. по 31.03.2014р.) базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток. Згідно з пп.265.3.1 п.265.3 ст.265 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла з 01.04.2014р. по 31.12.2014р.) базою оподаткування с загальна площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.

За приписами пп. 265.3.4 п.265.4 ст.265 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податку - фізичної особи більше одного об'єкта оподаткування, в тому числі різних видів (квартир, житлових будинків або квартир і житлових будинків), база оподаткування обчислюється виходячи з сумарної житлової/загальної площі таких об'єктів з урахуванням норм підпункту 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті.

Пунктом 265.4 статті 265 Податкового кодексу України встановлено пільги із сплати податку.

Згідно пп. а) пп. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 Кодексу база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.

Ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена пунктом 265.5 статті 265 Податкового кодексу України.

Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Так, пп. 265.5.2 п.265.5 ст.265 Податкового кодексу України врегульовано, що ставки податку для фізичних осіб встановлюються в таких розмірах: не більше 1 відсотка - для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 500 кв. метрів; 2,7 відсотка для квартири/квартир, загальна площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів

Згідно з пп.265.6.1 п.265.6 ст.265 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до пп. 265.7.1 п. 265.7 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом позивачу визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом винесення податкових повідомлень - рішень: №00469/1704 від 26.06.2015 року в розмірі 2131,98 грн. за наявності у приватній власності ОСОБА_1 квартири загальною площею 105,5 кв.м., житловою площею 43,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1

№00470/1704 від 26.06.2015 року в розмірі 4424,84 грн. за наявності у приватній власності ОСОБА_1 квартири загальною площею 217,0 кв.м., житловою площею 118,2 кв.м. за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, кв. 152;

№00471/1704 від 26.06.2015 року в розмірі 2981,75 грн. за наявності у приватній власності ОСОБА_1 квартири загальною площею 147,3 кв.м., житловою площею 63,2 кв.м. за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, кв. 78;

№00472/1704 від 26.06.2015 року в розмірі 1249,41 грн. за наявності у приватній власності ОСОБА_1 квартири загальною площею 63,6 кв.м., житловою площею 0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, кв. 82;

№00473/1704 від 26.06.2015 року в розмірі 1087,59 грн. за наявності у приватній власності ОСОБА_1 квартири загальною площею 55,6 кв.м., житловою площею 0 кв.м. за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, кв. 78;

Згідно розрахунків сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за вищевказаними адресами визначено розмір податкових зобов'язань для позивача за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2014 р.з урахуванням сумарної житлової площі всіх об'єктів нерухомості (43,2+118,2+63,2)=224,6 кв.м за базою оподаткування: 224,6 м2- 120,0 м2 (пільга по сплаті податку) = 104,6 м2 ; за період з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р. з урахуванням сумарної загальної площі всіх об'єктів нерухомості (105,5+217,0+147,3+63,6+55,6)=589,0 м2, за базою оподаткування 589,00м2-120 м2=469,0м2 (пільга по сплаті податку).

Між тим, колегія суддів зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем, проте 25.11.2011 року здійснено запис про реєстрацію права власності на зазначений об'єкт нерухомості за ОСОБА_2 згідно договору купівлі - продажу №2958 від 20.06.2011 р. (а.с.55).

Тобто, ОСОБА_1 не є власником зазначеної квартири.

Крім того, згідно з вищезазначеної інформації квартира 78, за адресою: АДРЕСА_1, з загальною площею - 147,3 кв. м., житловою площею - 63,2 кв. м. у власності ОСОБА_1 не значиться.

Судом першої інстанції вказані обставини не враховано при винесені судового рішення, а тому суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог стосовно скасування податкових повідомлень - рішень №000469/1704 та №000471/1704 від 26.06.2015 року.

Судовою колегією встановлено, що у 2014 році у власності позивача з п'яти зазначених відповідачем об'єктів нерухомості перебувало 3, а саме за адресами:

- м. Харків, АДРЕСА_1, кв. 152, загальна площа 217,0 кв.м., житлова площа 118,7 кв.м.;

- АДРЕСА_1, кв. 78, загальна площа 55,6 кв.м.;

- АДРЕСА_1, кв. 82, загальна площа 63,6 кв.м.

Однак, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обрахований в податкових повідомленнях - рішеннях № 000470/1704, 000472/1704 та 000473/1704 від 26.06.2015 року з додаванням площі квартир, які не перебувають у власності позивача, а тому ці рішення підлягають частковому скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №00470/1704 від 26.06.2015 року на суму 4424,84 грн. судова колегія зазначає наступне.

У власності позивача перебуває квартира за адресою АДРЕСА_1, кв. 152.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа об'єкта становить 217,0 кв. м., житлова - 118,7 кв. м. (а.с.15).

Вказані площі покладено в розрахунок податку за 1 квартал 2014 року та 2-4 квартал 2014 року.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як вбачається з інформаційної довідки №46335558, житлова площа зазначеного об'єкта нерухомості складає 118,7 кв. м., а не 118,2 кв.м., як зазначено у розрахунку відповідача.

Вказану різницю суд вважає помилкою відповідача, яка на думку суду не може бути підставою для скасування податкового повідомлення - рішення.

Судова колегія вважає, що розрахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має бути таким: сумарна загальна площа всіх об'єктів нерухомості становить 217,0 +63,6 + 55,6 =336,2 м2 ; база оподаткування: 336,2 м2- 120,0 м2 (пільга по сплаті податку) = 216,2 м2; питома вага об'єкта нерухомості оподаткування в сумарній загальній площі об'єктів нерухомості: 217,0/336,2 = 0,645; сумарна житлова площа становить 118,2 кв.м.

За період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року податок на нерухоме майно не нараховується, так як сумарна житлова площа менше 120 кв.м.

Коефіцієнт зазначеного податку становить 32,89 - тобто, 2,7% мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 р. (12,18 грн.) у разі, якщо сумарна площа об'єктів нерухомості (квартири) більше 240 кв.м.

Сума податку пропорційно питомій вазі житлової площі цього об'єкта нерухомості оподаткування становить: ( (0,645*216,2)х 32,89)/12 міс. х 9 міс. = 3439,85 грн.

Таким чином, сума, яка підлягає сплаті становить: 3439,85 грн. грн.

Так як податковим органом покладено в розрахунок податку більшу площу, то податкове повідомлення - рішення підлягає частковому скасуванню в сумі 984,96 грн. (4424,84 - 3439,85 = 984,99).

Стосовно податкового повідомлення - рішення №00472/1704 від 26.06.2015 року на суму 1249,41 грн. суд зазначає.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником квартири в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1.

Загальна площа об'єкта становить 63,6 кв.м., житлова - 0 кв. м.

Розрахунок за період з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р.: 217,0+63,6+55,6= 336,2 м2; база оподаткування: 336,2 м2 - 120 м2 (пільга по сплаті податку) = 216,2 м2.

Питома вага об'єкта нерухомості оподаткування в сумарній житловій площі об'єктів нерухомості: 63,6/336,2 = 0,189

Сума податку пропорційно питомій вазі житлової площі кожного об'єкта нерухомості оподаткування становить: ( (0,189*216,2) х 32,89)/12 мес. х 9 мес. = 1007,95 грн. (сума яка підлягає сплаті).

Таким чином, податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню в сумі 241,46 грн. (1249,41 - 1007,95 = 241,46).

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 00473/1704 від 26.06.2015 року на суму 1087,59 грн. колегія суддів зазначає.

Згідно розрахунку суми податку на нерухоме майно відповідача позивач володіє об'єктом за адресою вул. Новоолександрівська, б. 54 А/5, кв. 78.

Загальна площа об'єкта - 55,6 , житлова площа - 0 кв. м.

Розрахунок за період з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р.: 217,0+63,6+55,6=336,2 м2; база оподаткування: 336,2 м2 - 120 м2 (пільга по сплаті податку) = 216,2 м2.

Питома вага об'єкта нерухомості оподаткування в сумарній житловій площі об'єктів нерухомості: 55,6/336,2 = 0,165

Сума податку пропорційно питомій вазі житлової площі кожного об'єкта нерухомості оподаткування становить: ( (0,165*216,2) х 32,89)/12 мес. х 9 мес. = 879,96 грн. (сума яка підлягає сплаті).

Таким чином, податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню в сумі 207,63 грн. (1087,59 - 879,96 = 207,63).

З огляду на те, що податковим органом неправомірно застосовано до позивача вимоги Податкового кодексу України з сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та невірно здійснено розрахунки сум податку на це майно, то податкові повідомлення - рішення №00469/1704 та №00471/1704 від 26.06.2015 року підлягають повному скасуванню, а податкові повідомлення - рішення №00470/1704, №00472/1704 та № 00473/1704 частковому скасуванню.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача частково обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення частково неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016р. по справі № 820/11123/15 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень №00469/1704 та №00471/1704 від 26.06.2015 року.

В цій частині прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Податкові повідомлення - рішення №00469/1704 та №00471/1704 від 26.06.2015 року скасувати в повному обсязі.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень №00470/1704, №00472/1704 та № 00473/1704 від 26.06.2015 року постанову скасувати частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №00470/1704 від 26.06.2015 року в сумі 984,99 грн., №00472/1704 від 26.06.2015 року в сумі 241,46 грн., № 00473/1704 від 26.06.2015 року в сумі 207,63 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2015 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Мельнікова Л.В. Філатов Ю.М. Повний текст постанови виготовлений 15.04.2016 р.