Ухвала суду № 57197316, 30.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" березня 2016 р. справа № 808/2950/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2015 р. у справі №808/2950/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області

до Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин"

про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

встановив:

У травні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року в розмірі 112 248 грн. 10 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2015 р. позов задоволено. Постанова суду вмотивована тим, що відповідач здійснив фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року в розмірі 112 248 грн. 10 коп., а відповідач не здійснив відшкодування зазначених витрат в добровільному порядку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, невідповідність висновків суду обставинам по справі. Зокрема, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не досліджено відомості про отримання пільгових пенсій пенсіонерами, які отримають пенсію через УДППЗ "Укрпошта" або платіжні документи про зарахування суму пенсії на картковий рахунок пенсіонера, якщо пенсія отримуєтеся через банківські установи, пенсіонерами по справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, що призвело до передчасного та не законного рішення.

В усіх наданих позивачем банківських довідках міститься інформація про те, що банківська установа зарахувала на карткові рахунки пенсіонерів не усі вклади, вказані у відомості (які надані пенсійним фондом) за кожний період.

По пенсіонерам ОСОБА_5 та ОСОБА_16 відомості про фактичні витрати ПФУ за період січень-квітень 2014 року взагалі відсутні.

Зі змісту наданих позивачем довідок не зрозуміло, які пенсіонери не "отримали" пенсію, тобто не встановлені певні прізвища пенсіонерів, що важливо в контексті перевірки заявлених позивачем сум до відшкодування за певний період часу. З'ясування цих обставин напряму впливає на правомірність заявлених позивачем вимог за вказаний період часу. Однак, суд першої інстанції не прийняв ці обставини до уваги та не з'ясував їх більш докладно.

Окрім цього, при ознайомлені з матеріалами (банківськими довідками) наданими позивачем, було встановлено, що позивач в квітні 2014 р. по пенсіонерам:

1. ОСОБА_6 поніс фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії у розмірі 1049,00 грн. Тобто, пенсіонеру ОСОБА_6 в зазначений місяць фактично була виплачена пенсія в розмірі 1 049,00 грн., а заявлено позивачем в розрахунку та відповідно в адміністративному позові до відшкодування сума у розмірі 3 733,95 грн., яка значно перевищує реальні, фактичні витрати пенсійного фонду.

2. ОСОБА_9 поніс фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії у розмірі 1 092,96 грн. Тобто, пенсіонеру в зазначений місяць фактично була виплачена пенсія в розмірі 1 092,96 грн., а заявлено позивачем в розрахунку та відповідно в адміністративному позові до відшкодування сума у розмірі 14 751,55 грн., яка значно перевищує реальні, фактичні витрати пенсійного фонду.

Також відповідач зазначив, що матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази того, що УПФ України в Василівському районі Запорізької області поніс реальні фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам за період часу 01.01.2014р. по 30.04.2014р. у розмірі 112 248,10 грн., а пенсіонери по справі фактично отримали пільгові пенсії у зазначених розмірах за період з 01.01.2014р. по 30.04.2014p. Надані позивачем документи містять розбіжності по окремим пенсіонерам.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 01.01.2014 р. по 30.04.2014р. позивачем здійснювались витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, витрати на які складають 112 248,10 грн.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки:

- понесення позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підтверджується копіями відривних талонів та списками на перерахування пенсій банківським установам та докладний розрахунок понесених витрат (а.с. 154-233), копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, доказами про їх направлення відповідачу; копіями протоколів, довідок про пільговий стаж, довідок про розмір фактично отриманої пенсії по колишнім працівникам відповідача (а.с.12-89);

- розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 12-20), правомірність яких була предметом розгляду пов'язаних адміністративних справ №808/3847/14 та №808/3170/14, підтверджують наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у сумі 112 248,10 грн. за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року, яке не було виконано ним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам , зайнятим повний робочий день на роботах з особливо важкими умовами пращ за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Закону, тобто з 01.01.2004 року, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком Відповідно до цього Закону.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком №1, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи працівники, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років та мають стаж роботи не менш 20 років, з них не менш 10 років на вказаних роботах; жінки - після досягнення 45 років та мають стаж роботи не менш 15 років, з них не менш 7 років 4 місяці на вказаних роботах.

Відповідно до ч.1 п.п.6.1 п.6 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. N384/2011, що діяло на час звернення позивача до суду першої інстанції, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, одним із основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Пенсійний фонд України організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до п.6.2 Інструкції №21-1 (в редакції, що діяла у спірний період) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці). Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Саме з цими обставинами пов'язаний обов'язок по сплаті витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції № 21-1.

Судом встановлено, що позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 1 за січень-квітень 2014 року, додатковий розрахунок за попередні періоди у квітні 2014 року на загальну суму 112 248,10 грн. та вручено їх відповідачеві.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2014 по справі №808/3847/14 (а.с. 244-250), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015р. (а.с. 252-255), було відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправними дій та скасування рішень (розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 15.01.2014 №146/02, від 13.02.2014 № 465/02, від 13.03.2014 № 942/02, в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за січень-квітень 2014 року по колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, на суму 73016,58 грн.).

Зазначена постанова набрала законної сили 23.07.2015 р.

Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2014 по справі № 808/3170/14 (а.с. 256-264), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 (а.с. 265-269), було відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправними дій та скасування рішень (розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 11.04.2014 № 1414/02, в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", по колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15).

Зазначена постанова набрала законної сили 26.03.2015р.

За результатами розгляду адміністративних справ №808/3170/14, №808/3847/14 суд дійшов висновку, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", від 11.04.2014р. №1414/02, від 15.01.2014 №146/02, від 13.02.2014 № 465/02, від 13.03.2014 № 942/02 є такими, що не суперечить вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги про їх скасування не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки правомірність розрахунків позивача, від 15.01.2014р. №146/02, від 13.02.2014р. №465/02, від 13.03.2014р. № 942/02, від 11.04.2014р. №1414/02 була встановлена у судових рішеннях, у справах № 808/3170/14 та №808/3847/14, які набрали законної сили, тому доводи відповідача щодо правомірності стягнення зазначених в них сум колегія суддів не приймає до уваги.

Доводи відповідача щодо відшкодування витрат на виплату пенсій за списком №1 ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки відповідачем не було враховано додатковий розрахунок позивача, відповідно до якого позивачем з березня 2014 року були визначені суми пенсії, що підлягали відшкодуванню відповідачем, у попередніх періодах - до січня 2014 року у зв'язку зі збільшенням пенсійного віку зазначеним пенсіонерам відповідно до Закону України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (а.с.20, 154).

Доводи відповідача, що банківською установою у період з січня по квітень 2014 року перераховувалися виплати на особисті рахунки пенсіонерів в меншому розмірі, ніж вказано у відомості позивача, колегія суддів не приймає до уваги у зв'язку з тим, що наведені обставини не стосуються предмету спору у цій справі. Також відсутні підстави вважати, що саме пенсіонерам по справі, зазначеним відповідачем в апеляційній скарзі, не було зараховано вклади.

Також колегія суддів зазначає, що обов'язок відповідача здійснювати відшкодування позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на підставі розрахунків позивача жодним чином не залежить від часу отримання або не отримання пенсії певними пенсіонерами, тому суд вважає належним доказом понесення витрат відомості, що підтверджують перерахунок коштів банку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відповідач не відшкодував суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №1, згідно розрахунків позивача, в розмірі 112 248 грн. 10 коп.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2015 р. у справі №808/2950/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України упродовж двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун