Ухвала суду № 57197294, 15.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 квітня 2016 р. справа № 310/4456/15-а (2-а/310/211/16)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торез Донецької області, третя особа: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Торез Донецької області (далі по тексту - УПФУ в м. Торез Донецької області), третя особа: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі по тексту - ГУПФУ в Донецькій області) про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Торез Донецької області, третя особа: ГУПФУ в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди задоволений частково.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, третя особа: ГУПФУ в Донецькій області оскаржила її в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, а саме:

- в порушення вимог ч. 3 ст. 187 КАС України апелянтом ГУПФУ в Донецькій області в апеляційній скарзі не зазначено чи бажає представник апелянта ГУПФУ в Донецькій області взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника апелянта ГУПФУ в Донецькій області;

- в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом ГУПФУ в Донецькій області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ГУПФУ в Донецькій області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру.

Відповідно до приписів статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент звернення до суду.

З 01 вересня 2015 року набув законної чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VІІІ (далі по тексту - Закон України № 484-VІІІ), згідно з яким внесено зміни до Закону України № 3674-VІ, в тому числі щодо ставок судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України № 3674-VІ визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З огляду на дату подання позивачем ОСОБА_1 адміністративного позову, а саме 08 травня 2015 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складав 2% ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми, але не менше 1827 грн. та не більше 4872 грн.

Оспорювана сума, відповідно до постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року, становить 18957 грн. 12 коп., а 2% ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми - 379 грн. 14 коп.

Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1827 грн.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу апелянтом ГУПФУ в Донецькій області до суду першої інстанції подано 06 квітня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.

Відповідно до статті 4 Закону України № 3674-VІ, з урахуванням внесених змін, станом на дату подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру має бути сплачено судовий збір в розмірі 2009 грн. 70 коп. (1827 грн. х 110% ).

При цьому, з огляду на внесені Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зміни, органи Пенсійного фонду України не користується пільгами щодо сплати судового збору.

Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату апелянтом ГУПФУ в Донецькій області судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру.

Разом з тим, апелянтом ГУПФУ в Донецькій області до апеляційної скарги надано клопотання про звільнення апелянта ГУПФУ в Донецькій області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи той факт, що апелянт ГУПФУ в Донецькій області є бюджетною, неприбутковою установою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України і на теперішній час має скрутний матеріальний стан через відсутність на рахунках коштів для сплати судового збору, оскільки немає відповідного фінансування з боку держави, тому що до 01.09.2015 року органи Пенсійного фонду України відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) були звільнені від його сплати, у зв'язка з чим бюджетом на 2016 рік кошти на сплату судового збору органам Пенсійного фонду України передбачені не були.

Розглянувши клопотання апелянта ГУПФУ в Донецькій області про звільнення апелянта ГУПФУ в Донецькій області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Дійсно, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, органи Пенсійного фонду України були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність фінансування є безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт ГУПФУ в Донецькій області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання апелянта ГУПФУ в Донецькій області на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Суддя критично оцінює клопотання апелянта ГУПФУ в Донецькій області про звільнення апелянт ГУПФУ в Донецькій області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт ГУПФУ в Донецькій області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта ГУПФУ в Донецькій області, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, наведені підстави для звільнення від сплати судового збору не є поважними, у зв'язку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, апелянту ГУПФУ в Донецькій області за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2009 грн. 70 коп. та надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.

Судовий збір апелянту ГУПФУ в Донецькій області необхідно сплатити на зазначені реквізити:

отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області,

рахунок отримувача: 31217206781004;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

код з ЄРДПОУ: 37989274;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

код банку отримувача (МФО): 805012;

Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Отже, апеляційна скарга ГУПФУ в Донецькій області не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена, відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України, тобто, постановляється ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення, встановлюється строк, достатній для усунення вказаних недоліків, про що повідомляється апелянт.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ГУПФУ в Донецькій області містить недоліки, передбачені ст. 187 КАС України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ГУПФУ в Донецькій області залишити без руху та повідомити про це апелянта ГУПФУ в Донецькій області, надавши апелянту ГУПФУ в Донецькій області строк до 05 травня 2016 року включно з урахуванням поштового перебігу для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись ст. ст. 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торез Донецької області, третя особа: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху та повідомити про це апелянта Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Надати апелянту Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області строк до 05 травня 2016 року включно з урахуванням поштового перебігу для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом надання Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінала документа на підтвердження сплати судового збору та приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам ст. 187 КАС України, які зазначені в цій ухвалі судді.

В разі не виконання ухвали судді і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений суддею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений суддею строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первісного подання її до суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її постановлення шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Т.С. Прокопчук