Ухвала суду № 57197268, 22.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2016 рокусправа № 804/14094/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання:Кязимова Д.В.

за участю представників:

позивача:- ОСОБА_1

відповідачів:- не зявилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року

у справі № 804/14094/15

за позовом ОСОБА_3

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_2

про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_2, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_3 в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ КБ «СТАНДАРТ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» ОСОБА_2 включити ОСОБА_3 в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Стандарт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю позбавлення ОСОБА_3 права на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Позивач зазначає про те, має поточний рахунок у ПАТ КБ «Стандарт», який не підпадає під визначення, встановленні у ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Є безпідставними посилання Уповноваженої особи на проведення перевірки за всіма банківськими рахунками та відкрите кримінальне провадження за фактом вчинення посадовими особами ПАТ КБ «Стандарт» злочинів, оскільки правочин, на підставі якого позивач отримав грошові кошти на рахунок, не визнано недійсним у встановленому порядку, також у встановленому порядку не визнано незаконним переказ грошових коштів на рахунок позивача згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», відкрите кримінальне провадження згідно статті 62 Конституції України не є належним доказом вини особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_3 в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_2 включити ОСОБА_3 в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

В іншій частині позову відмовлено.

Постанову суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано протиправною бездіяльністю відповідача з не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Відповідачем-2 не надано належних та допустимих доказів визнання судом недійсними або наявності ознак нікчемності, визначених Цивільним кодексом України, угод (договорів), укладених банком.

Стосовно позовних вимог до відповідача-1 постанову суду мотивовано передчасністю таких вимог, оскільки позивача не було включено Уповноваженою особою до переліку вкладників, у звязку чим у Фонду не було правових підстав здійснювати відповідні процедури по включенню позивача до Загального реєстру вкладників.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач-2 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач-2 зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що, здійснюючи переказ (транзакцію), ПАТ «КБ «Стандарт» надав ОСОБА_4 перевагу перед іншими кредиторами банку, що є ознаками нікчемності правочину у відповідності до п.7 ч.3 ст.28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому висновки суду першої інстанції про те, що рішення Уповноваженої особи є необґрунтованим та Уповноваженою особою не вказано конкретний пункт ч.3 ст. 38 зазначеного Закону, не відповідають дійсним обставинам справи. Також відповідач-2 вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на положення ст.228 ЦК України, оскільки визнання правочинів нікчемними з боку Уповноваженою особи фонду здійснювалось на підставі статті 215 ЦК та п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Представники відповідачів в судове засідання не зявились, про час і місце судового засідання відповідачі повідомлені судом належним чином.

Відповідачем-2 подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з участю відповідача-2 в іншому судовому засіданні.

З приводу означеного клопотання апеляційний суд зазначає, що відповідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Наведені відповідачем обставини не можуть вважатися поважними причинами його неявки в дане судове засідання, оскільки, визначаючи пріоритети участі у судовому засіданні, кожна сторона користується наданими їй процесуальними правами на власний розсуд.

ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог обґрунтованою та правомірною, зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив, що Уповноваженою особою не визначена конкретна підстава нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не наведено, що договір банківського вкладу між ПАТ «КБ «Стандарт» та позивачем має ознаки нікчемного правочину, з чого слідує висновок, що за відсутності підстав нікчемності правочину відповідач-2 зобов'язаний був включити позивача до переліку осіб, стосовно яких необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 29.01.2015 між позивачем -ОСОБА_3 (Клієнт) та ПАТ «КБ «Стандарт» в особі Відділення ПАТ «КБ «Стандарт» у м.Кривий Ріг (Банк) укладений договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи для проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу № РС-016535/17-00097, на виконання якого позивачу відкритий рахунок № 26201980000796 (а. с.11).

Того ж дня на вказаний поточний рахунок № 26201980000796 ОСОБА_3 надійшли кошти у сумі 200000 грн. від ОСОБА_4 з призначенням платежу «поповнення карткового рахунку» (а с.34-39).

19.02.2015 Правлінням Національного банку України винесено постанову № 116 «Про віднесення ПАТ «КБ «Стандарт» до категорії проблемних».

19.02.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 38 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Стандарт».

20.05.2015 ОСОБА_3 звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_2 з заявою про повернення Банком залишку коштів у розмірі 170035,20 грн. з рахунку № 26201980000796.

02.04.2015 Уповноваженою особою надано позивачу відповідь, згідно якої задля виконання вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою було прийнято рішення про тимчасове обмеження на час здійснення тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам по певних рахунках, до якого увійшов і рахунок № 26201980000796 (а. с.12, 13).

Також позивача повідомлено про звернення Уповноваженою особою до правоохоронних органів із відповідною заявою, з метою спростування/підтвердження обставин, що викликають сумнів у добросовісності дій заявника при отриманні коштів від ОСОБА_4, в звязку з чим до моменту закінчення розслідування тимчасове обмеження по здійсненню банківських операцій на рахунку ОСОБА_3 буде залишатись.

18.06.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 385 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт».

19.06.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 120 про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ Стандарт».

Також з матеріалів справи вбачається, що 19.06.2015 Уповноваженою особою прийнято наказ № 2/2-Д, яким тимчасово обмежено здійснення ПАТ «КБ «Стандарт» банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за рахунками вкладників, перелік яких визначений у додатку до цього наказу, на час проведення досудового розслідування правоохоронними органами (а. с.57).

09.09.2015 Уповноваженою особою винесено наказ № 11 «Про визнання правочинів (договорів) нікчемними», яким, з посиланням на ст.ст.37, 38, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зважаючи на звернення уповноваженою особою на тимчасову адміністрацію до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо виявлених фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку та інших осіб стосовно ПАТ «КБ «Стандарт», вирішено:

- визнати нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, який додається до цього наказу;

- зупинити перерахування/виплати за транзакціями і правочинами (договорами) згідно переліку, який додається до цього наказу (а. с.58).

До такого переліку включено і вищевказану операцію з поповнення ОСОБА_4 карткового рахунку № 26201980000796, що належить ОСОБА_3 за договором з Банком.

З огляду на те, що станом на день подачі позову Уповноважена особи не включила ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а ФГВФО не включив ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Спірним у даній справі є питання наявності бездіяльності відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Спірні відносини регулюються, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За правилами ст. 35 Закону № 4452-VI тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду (відповідач).

Статтею 46 вказаного Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.37 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Згідно ст.26 Закону № 4452-VI (в редакції на момент виникнення спірних відносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобовязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Статтею 27 Закону № 4452-VI встановлений порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Суть такого порядку полягає в тому, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий курєр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ вказаного вище Положення № 14 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

З приписів наведених норм вбачається, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку складає переліки:

- перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду,

- перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

На підставі наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників Фонд складає загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (п.2 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами № 14).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивача не віднесено до жодного з вказаних вище переліків.

Закон № 4452-VI, покладаючи на Уповноважену особу Фонду обовязок складення Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, наділяє Уповноважену особу певними повноваженнями.

Так, відповідно до ст.37 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду має право, зокрема,: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

В свою чергу, стаття 38 Закону № 4452-VI зобовязує Уповноважену особу застосувати заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.

Відповідно до ч. 2 ст.38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Отже уповноважена особа наділена повноваженнями лише стосовно перевірки правочинів на наявність ознак нікчемності.

В свою чергу у частині 3 статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без встановлення обовязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобовязаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобовязання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з повязаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

За приписами абз.1 ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 4 ст.38 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами: 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно ч. 5 ст.38 Закону № 4452-VI у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

В даному випадку обставини справи свідчать про тимчасове блокування виплат коштів позивачу з огляду на вчинення Уповноваженою особою дій по складанню бази даних про вкладників, виплати за вкладами яких підлягають тимчасовому обмеженню через виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності, за результатами яких (у т. ч. і стосовно позивача) встановлено ознаки злочинів, і, по зверненню в звязку з цим до правоохоронних органів, і по складенню Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, до яких за наведених обставин не був включений позивач.

При цьому колегія судів звертає увагу на невідповідність інформації, наданої відповідачем-2 у відповіді позивачу від 02.04.2015 щодо прийняття Уповноваженою особою рішення про тимчасове обмеження на час здійснення тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам по певних рахунках (у т. ч. і по рахунку позивача), іншому документу, наданому відповідачем-2, а саме: наказу від 19.06.2015 № 2/2-Д, з якого вбачається, що рішення про тимчасове обмеження здійснення банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за певними рахунками вкладників Уповноваженою особою винесено лише 19.06.2015.

Відповідачем-2 не спростовується не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і відсутність її у Переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом і таке не включення пояснюється вчиненням Уповноваженою особою дій щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемних, за результатами яких (у т. ч. і стосовно позивача) встановлено ознаки злочинів, і, як наслідок, мало місце звернення до правоохоронних органів відповідно до повноважень, наданих Уповноваженій особи п.6 ч.2 ст.37 Закону № 4452-VI.

Така нікчемність, на думку відповідача-2, полягає у тому, що мало місце перерахування коштів з відкритого в Банку поточного рахунку ОСОБА_4 на поточний рахунок позивача з призначенням платежу «поповнення карткового рахунку» без надання Банку правовстановлюючих документів, які підтверджують правомочність переказу та права осіб на дані кошти; переказ здійснено в сумі, що не перевищує гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому в силу п.7 ч.2 ст.38 Закону № 4452-VI та ч.2 ст.215 ЦК України вказаний правочин є нікчемним.

Проте, як вбачається з вищенаведених норм, пункт 7 частини 2 статті 38 Закону №4452-VI не містить такої підстави для визнання правочину недійсним як ненадання Банку правовстановлюючих документів, які підтверджують правомочність переказу та права осіб на кошти, та здійснення переказу в сумі, що не перевищує гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідачем-2 не надано суду і доказів наявності обставин, зазначених як підстава для визнання нікчемним правочину у п.7 ч.2 ст.38 Закону № 4452-VI, тобто того, що Банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Також слід зазначити, що ані Закон № 4452-VI, ані Положення № 14 не наділяють Уповноважену особу Фонду функціями щодо встановлення нікчемності правочинів, а лише надають Уповноваженій особі право забезпечити перевірку правочинів на ознаки нікчемності та повідомити сторони за договорами про нікчемність договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків такої нікчемності.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» № 629-VІІІ від 16.07.2015 (який набрав чинності 12.08.2015, тобто до прийняття відповідачем-2 наказу № 11 від 09.09.2015) частину третю статті 38 Закону № 4452-VI доповнено абзацом наступного змісту «Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду».

Доказів наявності таких нормативно-правових актів Фонду, а також того, що дії відповідача-2 відповідали цим актам, останнім суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач-2 в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України не довів наявності законних підстав для не включення позивача до Переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Отже, з огляду на відсутність позивача у Переліку вкладників, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про зобовязання відповідача включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ «КБ «Стандарт» ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі № 804/14094/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:Я.В. Семененко