Ухвала суду № 57197249, 08.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"08" квітня 2016 р. справа № 804/9734/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання незаконною та скасування постанови, акту опису і арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», в якому просила:

- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Григорчук П.В. від 22.07.2015 р. у виконавчому провадженні ВП№48073755 - про розшук майна боржника - автомобіля марки Volkswagen, модель Tiguan, 2012 року випуску, номер шасі (кузов, рами) - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1;

- визнати незаконним та скасувати акт опису та арешту майна, складений 27.07.2015 р. у виконавчому провадженні ВП№48073755 державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Графченко Р.А.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Григорчук П.В. від 22.07.2015 р. у виконавчому провадженні ВП№48073755 - про розшук майна боржника - автомобіля марки Volkswagen, модель Tiguan, 2012 року випуску, номер шасі (кузов, рами) - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Визнано незаконним та скасовано акт опису та арешту майна, складений 27.07.2015 р. у виконавчому провадженні ВП№48073755 державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Графченко Р.А.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, третя особа звернулась з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розгляд даної справи, у відповідності до приписів ст. 197 КАС України проведено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.06.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на транспортний засіб: Volkswagen, модель Tiguan, 2012 року випуску, номер шасі (кузов, рами) - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та переданий у заставу ТОВ "Порше Мобіліті", за договором застави транспортного засобу №50007168 від 16.01.2013р.

09.07.2015 року старшим державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Григорчук П.В. прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП №48073755), згідно якої відкрито виконавче провадження з виконання напису №704 від 23.06.2015р. про звернення стягнення на транспортний засіб Volkswagen, модель Tiguan, 2012 року випуску, номер шасі (кузов, рами) - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1; боржнику встановлено 7-ний строк для самостійного виконання виконавчого документу до 16.07.2015р.;

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.07.2015р. накладено арешт на транспортний засіб: марка - VOLKSWAGEN, модель - TIGUAN, номер шассі (кузова, рами) НОМЕР_3, рік виробництва - 2012, колір - БІЛИЙ, державний номер - НОМЕР_1, що належить боржнику ОСОБА_1, у межах суми звернення стягнення: 526776,65 грн. та заборону здійснювати відчуження зазначеного майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу. Арешт накласти з моменту надходження постанови.

У зв'язку з тим, що боржником у строк, наданий для самостійного виконання рішення документального підтвердження повного виконання рішення суду державному виконавцю надано не було та з метою забезпечення своєчасного та повного виконання рішення суду, усунення можливості відчуження майна боржника, 22.07.2015р. старшим державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Григорчук П.В. прийнята постанова про розшук майна боржника, згідно якої оголошено розшук майна автомобіля марки - VOLKSWAGEN, модель - TIGUAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, рік виробництва - 2012, колір - БІЛИЙ, державний номер - НОМЕР_1, що належить боржнику: ОСОБА_1

Згідно п. 2 постанови про розшук майна боржника, зазначений транспортний засіб затримати та поставити на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів УДАІ з вилученням ключів від автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

27.07.2015 року державним виконавцем Графченко Р.А. (у період часу з 16:56 год. до 18:41 год.), складено Акт опису й арешту майна - автотранспортний засіб - VOLKSWAGEN, модель - TIGUAN, білого кольору, державний номер - НОМЕР_1. На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним - без права користування автотранспортним засобом. Описане майно передане на відповідальне зберігання ОСОБА_1

27.07.2015 року державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Ахмедовою Д.О. прийнята постанова про відкладення провадження виконавчих дій, згідно якої відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання: виконавчий напис №704 виданий 23.06.2015, ПН Київського МНО Маринець О.С., про: звернути стягнення на транспортний засіб: марка - VOLKSWAGEN, модель - TIGUAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, рік виробництва - 2012, колір - БІЛИЙ, державний номер - НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, до 07.08.2015.

Вищезазначена постанова про відкладення провадження виконавчих дій обґрунтована тим, що з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження боржником була отримана несвоєчасно, а саме: 27.07.2015 року, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості самостійно виконати вимоги виконавчого документа.

В подальшому, постановою про зупинення виконавчого провадження від 21.08.2015 року, зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчий напис №704 виданий 23.06.2015, ПН Київського МНО Маринець О.С., про: звернути стягнення на транспортний засіб: марка - VOLKSWAGEN, модель - TIGUAN, номер шассі (кузова, рами) НОМЕР_3, рік виробництва - 2012, колір - БІЛИЙ, державний номер - НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від (далі по тексту - Закон № 606).

Відповідно до статті 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 1-2 ст. 25 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону № 606 визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

- інші заходи, передбачені рішенням.

З системного аналізу наведених норми вбачається, що примусове виконання рішення розпочинається наступного дня після закінчення строку встановленого для самостійного виконання рішення, у разі ненадання боржником документального підтвердження повного виконання рішення.

Таким чином, державний виконавець зобов'язаний, перед початком примусового виконання рішення, достовірно з'ясувати факт повідомлення боржника про строк самостійного виконання рішення, з метою виконання рішення у добровільному порядку.

Частиною 1 ст. 31 Закону № 606 передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частинами 1-2 ст. 40 Закон № 606 передбачено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Як зазначалося вище, постанова про розшук майна боржника від 22.07.2015 р., обґрунтованим тим, що боржником у строк, наданий для самостійного виконання рішення документального підтвердження повного виконання рішення суду державному виконавцю надано не було.

З матеріалів справи вбачається, що постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.07.2015 р., за супровідними листами № 0314/12073/12 та № 0304/12074/12 від 09.07.2015 року відповідно направлені позивачу за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження обставин направлення постанов від 09.07.2015 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідачем надано копію поштового конверту із позначкою про повернення за закінченням терміну зберігання (штрихкодовий ідентифікатор 4903304778983).

Згідно роздруківки із сайту Укрпошта "відстеження пересилання поштових відправлень" за штрихкодовим ідентифікатором: 4903304778983, відправлення подане до поштової установи 14.07.2015 р. о 20:28 год.

В даному випадку, направлення постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.07.2015 р. лише 14.07.2015 р., має наслідком позбавлення відповідача права самостійного виконання вимог виконавчого документа.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що при прийнятті постанови про розшук майна боржника від 22.07.2015 р. державний виконавець достовірно не з'ясував факт повідомлення боржника про строк самостійного виконання рішення, з метою виконання рішення у добровільному порядку, а відповідно доводи третьої особи, що викладені в апеляційній скарзі відносно обрахунку строку наданого на добровільне виконання постанови з моменту винесення такої, а не з часу її отримання, не можуть бути прийняті до уваги.

Щодо порушень при складанні акту опису та арешту майна від 27.07.2015 р. у виконавчому провадженні ВП№48073755, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно із ч. 3 ст .11 Закону № 606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У відповідності до ч. 5 № 606 про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Зміст зазначених правових норми вказує, що проведення опису майна боржника, накладення на нього арешту, складання акта опису та арешту майна боржника, а також обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передача на зберігання іншим особам є правом державного виконавця.

Пунктом 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, визначена послідовність здійснення опису та арешту майна боржника.

Після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані:

а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, державний виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

Факт передачі майна може засвідчуватися актом державного виконавця або актом приймання-передавання майна.

За змістом ст. 15 Закону № 606 проведення виконавчих дій по опису та арешту майна боржника здійснюється за безпосередньої участі понятих, участь яких гарантує неупередженість та законність дій державного виконавця. Понятий засвідчує факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній.

Частина 3 зазначеної норми передбачає, що як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути менше двох.

З матеріалів справи вбачається, що Акт опису й арешту майна від 27.07.2015 р. складено у присутності понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за участю представника стягувача ОСОБА_8

Згідно довіреності від 13.05.2015р. ТОВ "Порше Мобіліті", за попередньою домовленістю, уповноважує ОСОБА_6 та ОСОБА_7, представляти інтереси товариства при виконанні рішень, ухвал, постанов судів України у справах за участю товариства, у відносинах з іншими підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, фізичними особами.

Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є пов'язаними між собою та стягувачем у виконавчому провадженні ВП№48073755, внаслідок чого не могли бути залученими понятими при складанні Акт опису й арешту майна від 27.07.2015р., а отже останній було складено з порушенням вимог закону, що є підставою для визнання його незаконним та відповідно скасування.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 59 Закону № 606 зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.

В акті опису та арешту майна відсутні мотиви з яких державний виконавець прийняв рішення встановити додаткові обмеження (без права користуватися), а також не зазначено строку обмеження, що є порушенням вказаної норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Так, зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем порушений принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також не враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягав задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови та акту опису та арешту майна - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай