Ухвала суду № 57196537, 12.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2016 рокусправа № 808/7414/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому, просила стягнути з відповідача податкову заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 56170 грн. 86 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Строймаркет» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на невідповідність суми податкового боргу та порушення порядку проведення перевірки.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Строймаркет» з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за звітні податкові періоди: за 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік, за результатами якої складено Акт від 25.11.2014 №1739/15-02/25222180.

Відповідно до Акту перевіркою встановлені порушення відповідачем п.287.3 ст.287 ПК України внаслідок несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) орендної плати за землю передбачена ст. 126 Податкового кодексу України. Розрахунок штрафних санкцій наведено у додатку до Акту від 25.11.2014 №1739/15-02/25222180.

Вказаний Акт разом із додатком направлено на адресу відповідача поштою та отримано його уповноваженим представником за довіреністю 03.12.2014.

На підставі Акту та з урахуванням виявлених порушень ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 09.12.2014:

№0014631502 про сплату 28 996,76 грн. штрафу у розмірі 20%, застосованого за затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 144 983,80 грн.;

№0014681502 про сплату 8 871,95 грн. штрафу у розмірі 10%, застосованого за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 88 719,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення 13.12.2014 були направлені підприємству поштою та отримані уповноваженим представником за довіреністю 19.12.2014.

Не погодившись з прийнятим рішенням підприємство звернулось до суду з позовом про їх скасування. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2015 у справі № 808/2063/15 , залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

20.06.2012 ТОВ «Строймаркет» до контролюючого органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 219625,85 грн., які сплачуються у період з січня по листопад 2015 року (включно) щомісячно у розмірі 18 302,15 грн., у грудні 2015 року у розмірі 18 302,15 грн.

На виконання вимог ст.59 ПК України податковим органом сформовано та направлено боржнику податкову вимогу від 06.12.2013 №88-15 на суму 29268,20грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.57.2 ст.57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з п.п. 129.1, 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового зобов'язання збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення податкової вимоги).

Виходячи з викладеного, якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Доводи апелянта з приводу невідповідності суми податкового боргу не знайшли свого підтвердження, а тому не беруться до уваги.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм правову оцінку, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, що не може бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова