Постанова № 57196528, 22.03.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року справа № П/811/3564/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

відповідача-1: Шпак Н.Ф. та Шеремета О.О.;

відповідача-2: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до таСвітловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської областіпровизнання протиправним та скасування висновку, поновлення на посаді та виплату середнього заробітку, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області та Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області №9539/10/17-03-45 від 03.12.2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади";

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного казначея відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що в процесі перевірки достовірності відомостей позивачки, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" Світловодською ОДПІ встановлено, що вартість її рухомого майна - автомобіля набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади" не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Так у декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік в позиції 35 «Автомобілі легкові» розділу IV «Відомості про транспортні засоби» вказала автомобіль Hyundai іх35, 2012 р.в. за ціною 238 572,00 грн. Позивач зазначала, що під час проведення перевірки відповідач не взяв до уваги її пояснення про те, що зазначений автомобіль вона одноособово не придбала. Кошти на придбання автомобіля накопичені із зарплати її чоловіком ОСОБА_5 та нею.

Позивач вважала даний висновок незаконним, винесеним з порушенням процедури та таким, що не відповідає дійсним обставинам.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги повністю.

Представники відповідача проти позову заперечили та наголосили на правомірності винесення спірного Висновку, оскільки, на їх думку, останній складений у відповідності з чинним законодавством України та просили суд в позові відмовити повністю.

Представники зазначили, що при розгляді пояснення та наданих Позивачем документів при складанні Висновку перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у Декларації, не проводиться.

Також враховано те, що ОСОБА_1 написано заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», відносно неї та оприлюднення відомостей. Проводити перевірку отриманих доходів її чоловіка немає ніяких законних підстав. Отже, під час проведення перевірки декларації ОСОБА_1 бралися до уваги лише інформація про отриманні доходи з законних джерел в період перебування на державних посадах та вартість придбаного зареєстрованого на неї майна (а.с.47-48).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 27.12.2011 року позивач обіймала посаду головного казначея відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області (а.с.17).

На підставі запиту Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області від 06.10.2015 року №01-16/1454 Світловодською ОДПІ проведена перевірка достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" відносно ОСОБА_1

За результатами проведеної перевірки Світловодською ОДПІ складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» від 03.12.2015 року №9539/10/17-03-45, яким встановлено недостовірність відомостей, визнаечних п.2 ч.5 ст.5 зазначеного Закону вказаних ОСОБА_1, зокрема перевіркою встановлено, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік в позиції 35 «Автомобілі легкові» розділу ІV «Відомості про транспортні засоби» вказано автомобіль Hyundai іх35, 2012 р.н. за ціною 238,572 грн., а загальна сума отриманого доходу складає 226430,82 грн. (а.с.13-14, 58-60).

Наказом від 10.12.2015 року Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області позивачка звільнена з займаної посади на підставі висновку Світловодською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 03.12.2015 року (а.с.15).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, відповідним доводам представника позивача та висновкам відповідача, суд дійшов наступних висновків, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Оскаржуваний наказ прийнятий на підставі висновку про результати перевірки згідно з частиною одинадцятою статті 5 Закону про очищення влади, а тому цей акт оцінюється судом за усіма критеріями, передбаченими процесуальним законодавством.

Закон України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року за №1682-VII (далі - Закон №1682) визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

У розумінні частини першої статті 1 Закону №1682 - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 4 вказаного Закону№1682 особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, щодо них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону (частина 2 вказаної статті).

З матеріалів справи вбачається, що позивач в установлені строки подала передбачену Законом №1682 заяву.

Порядок проведення перевірки регламентовано нормами статті 5 Закону №1682. Зокрема, відповідно до частини 4 цієї статті організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону №1682-VII перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною 10 статті 5 Закону №1682 передбачено, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку (частина 11 статті 5 Закону №1682-VII).

Судом встановлено, що позивач є особою щодо якої здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), та була суб'єктом декларування у розумінні Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", який зобов'язаний подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

За результат проведеної перевірки Світловодською ОДПІ складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» від 03.12.2015 року №9539/10/17-03-45 (а.с.58-60).

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", визначена Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 03 листопада 2014 року №1100 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2014 р. за №1385/26162 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 6 Порядку для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, зокрема про: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Приписами ч.1 п.9. Порядку, у розділі IV декларації перевірці підлягають:

- достовірність відомостей щодо наявності транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про транспортні засоби такої особи;

- відповідність вартості транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Відповідно до ч.2 п.9 Порядку, для перевірки даних про транспортні засоби використовується інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин, органів внутрішніх справ - щодо зареєстрованих (знятих з обліку) колісних транспортних засобів та їх власників, у тому числі про дату їх реєстрації (зняття з обліку), індивідуальні ознаки транспортного засобу, повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) власника.

З висновку перевірки вбачається, що відповідачем, в рамках проведення зазначеної перевірки, був надісланий запит, до Світловодського МВ ДАЇ УМВС в Кіровоградській області.

Згідно відповіді на вказаний запит повідомлено відповідача, що 18.12.2012 року на ім'я ОСОБА_1, зареєстрований транспортний Hyundai іх35, 2012 р.в. (а.с.13-14).

Відповідно до наданих 02.11.2015 року на ім'я начальника Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів в Кіровоградській області (вх. №12777/10 від 02.11.2015р.), пояснень, позивач вказала, що зазначений автомобіля Hyundai іх35, 2012 року випуску, був придбаний її чоловіком за власні кошти (а.с.101).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач дійшов висновку про невідповідність вартості рухомого майна, вказаного в Декларації за 2014 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на державних посадах, доходам, отриманим в період перебування на державних посадах з 01.01.2004 року.

Вартість майна стосувалася придбаного відповідно до договору купівлі-продажу №КМ-0000433 від 12.12.2012 року автомобіля Hyundai іх35, 2012 року випуску у розмірі 238572 грн. при нарахованому доході за період з 01.01.2004 по 31.12.2012 років за наявною податковою інформацією 226430,82 грн.

В судовому засіданні позивач пояснила, що вона з 24.03.1990 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 (а.с.18).

Так кошти на придбання автомобіля були накопичені нею та її чоловіком із зарплати за період трудової діяльності до грудня 2012 року. Крім того, зазначила про те, що вона приймала участь у накопиченні коштів для придбання спільного майна у вигляді автомобілів. Тому даний автомобіль придбаний нею не одноособово, а за рахунок спільних заощаджень.

На підтвердження зазначеного позивачем долучено до матеріалів справи копію трудової книжки та довідки про дохід її чоловіка. Крім того, позивачем надані копії видаткових касових валютних ордерів отримання грошової допомоги батьками чоловіка як учасникам ВВВ від Фонду Австрійської Республіки в розмірі 3303,55 євро (а.с.68-72, 97-99, 119-126, 135-136). Позивач зазначала, що дану допомогу батьки чоловіка отримували щорічно.

Дослідивши надані докази суд зазначає, що загальна сума доходу чоловіка позивача отриманого із законних джерел в період роботи на ТОВ «ВАТ Оліпм», за період з 2008 року по грудень 2012 року складає 110 739,81 грн. Разом з зазначеним загальна сума доходу позивача з 01.01.2004 року (початок перебування на посадах, визначених у п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади") по 31.12 2012 року складає 226430,82 грн.

Крім того, позивачкою до матеріалів справи долучено довідку з пенсійного фонду України форми ОК-5 індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_5 яка підтверджує отримання доходу чоловіком позивачки з 2000 року по 2012 рік. При цьому, позивачка вказувала, що надані докази підтверджують те, що її чоловік з 2000 року отримував дохід з законних джерел та мав можливість заощаджувати, і відкладати кошти.

В той же час, вартість майна вказаного в декларації, складає 238572 грн., що є значно меншою ніж сума отриманих із законних джерел доходів.

Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що при розгляді пояснення та наданих Позивачем документів при складанні Висновку було враховано абз. 2 п. 1 Порядку в частині, а саме перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у Декларації, не проводиться.

Суд категорично оцінює зазначені твердження відповідача з наступних підстав.

Пунктом 3 Порядку №1100 встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає складові, серед яких підпунктом 3 передбачено проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», доходам, отриманим із законних джерел.

З огляду на зазначене суд зауважує, що процедура проведення перевірки чітко визначена Порядком №1100 та передбачає вчинення трьох етапів дій, які визначені підпунктом 3 пункту 3 вказаного Порядку.

В свою чергу положеннями статті 60 Сімейного кодексу України (підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя) визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 61 Сімейного кодексу України (об'єкти права спільної сумісної власності) передбачає, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Разом з тим відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадянство України» під законними джерелами існування розуміються: заробітна плата, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія, аліменти, соціальні виплати та допомога, власні фінансові заощадження або фінансова допомога від членів сім'ї, інших фізичних та юридичних осіб, що мають законні доходи. Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що під час проведення перевірки Світловодською ОДПІ відносно чоловіка позивача не потрібно було проводити процедуру перевірки в розумінні Порядку №1100, а необхідно було лише врахувати надані Позивачем пояснення та витребувати на їх підтвердження докази показників доходів її чоловіка. Тобто використати отриману інформацію про доходи в контексті застосування при визначенні загальної суми доходів позивача, отриманих із законних джерел, з урахуванням положень ст. ст. 60, 61 Сімейного кодексу України.

Аналізуючи вищезазначені норми права суд приходить висновку щодо відсутності суперечностей між положеннями норм Закону України «Про очищення влади» та статтями 60-61 Сімейного кодексу України, виходячи з наступного.

Пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» чітко встановлено, що перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Суд акцентує на тому, що цим пунктом не встановлено, що доходи, які підлягають перевірці, повинні бути отримані лише особисто тією особою, яка підлягає перевірці. Цією нормою прямо встановлено, що перевірці підлягає достовірність вартості майна доходам, отриманим із законних джерел. Тобто, метою перевірки є діяльність щодо встановлення законності або незаконності джерел отримання доходів щодо придбання майна.

Позивач у своїх поясненнях від 02.11.2015 року зазначила одним із джерел отримання доходу для придбання вказаного у Висновку автомобілю кошти свого чоловіка.

Статтею 61 Сімейного кодексу України прямо передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути заробітна плата, одержана одним із подружжя.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що суми заробітної плати чоловіка ОСОБА_5, на які посилалася позивач у своїх поясненнях отримані під час перебування у шлюбі з позивачем.

У зв'язку з чим в силу приписів ст. 60 Сімейного кодексу України заробітна плата ОСОБА_5, отримана в період з 2003 по 2012 роки, належить позивачу на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, вказане Позивачем джерело отримання свого доходу у вигляді сум заробітної плати свого чоловіка прямо передбачено Законом - Сімейним кодексом України.

З наведеного вбачається, що таке джерело автоматично набуває ознак законності, що прямо передбачено пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» і не суперечить цій нормі.

З викладеного вбачається, що доводи відповідача про фінансову неспроможність позивача придбати майно вказане в декларації не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідачем не були взяті до уваги доходи членів сім'ї ОСОБА_1

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачу, як і суду при аналізі абз. 2 п. 1 Порядку та п. 2 ч. 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» слід застосовувати принцип законності, який закріплює верховенство Закону над підзаконним нормативно-правовим актом Порядком. Як зазначено вище за текстом, Закон не визначає обов'язку перевірки лише доходів, отриманих особисто тією особою, яка підлягає перевірці. Перевірці підлягає законність джерел отримання доходу. Вказані обставини вказують на помилковість висновків Відповідача щодо врахування лише сум доходу особисто позивача.

Більш того, у своєму висновку відповідач зазначив, що за результатами проведеної перевірки гр. ОСОБА_1 встановлено, що вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у Декларації за 2014 рік, набутого за час перебування на державних посадах, не відповідає доходам, отриманим ним в цей період. Тобто, відповідач на власний розсуд відходить від визначеного Законом поняття доходу, який підлягає перевірці та перевіряє не визначені Законом «доходи, отримані із законних джерел», а перевіряє лише доходи, отримані виключно особисто Позивачем.

З аналізу зазначених норм права та встановлених по справі дійсних обставин суд дійшов висновку про те, що зазначення у висновку Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області №9539/10/17-03-45 від 03.12.2015 року відносно позивача невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) нею за час перебування на державних посадах, доходам, отриманим нею із законних джерел, яка полягає у перевищенні вартості такого майна (майнових прав) понад суму доходів, є необґрунтованим, у зв'язку з чим оскаржуваний висновок підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що підстава винесення наказу про звільнення є незаконною тому оскаржуваний наказ є протиправним, а позивач підлягає поновленню на посаді головного казначея відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області.

Відповідно до п.1 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 року розрахунок компенсації за час вимушеного прогулу проводиться із обчислення середньої заробітної плати.

Згідно п. 2 Постанови 100 у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (окрім відпусток) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. ОСОБА_1 звільнено 10.12.2015 року, таким чином період збору заробітку визначено жовтень - листопад 2015 року.

Згідно п. 3 Постанови 100 до розрахунку включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Заробітна плата за жовтень 2015 року, що враховується при розрахунку середньої заробітної плати 3023,79 грн.

Заробітна плата за листопад 2015 року, що враховується при розрахунку середньої заробітної плати 3963,67 грн.

За період з 01 жовтня 2015 року по 30 листопада 2015 року фактично відпрацьовано 42 робочих дні: жовтень 2015 року - 21 день; листопад 2015 року - 21 днів.

Заробітна плата за період з 01 жовтня 2015 року по 30 листопада 2015 року, що враховується при розрахунку середньої заробітної плати становить 6987,46 грн.

Середньоденний заробіток складає: 6987,46 грн. /42 днів = 166,37 грн.

Відповідно до Листа Міністерства праці та соціальної політики України від 09.09.2014 р. N 10196/0/14-14/13 "Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2015 рік" та Листа Міністерства соціальної політики України від 20 липня 2015 р. N 10846/0/14-15/13 13 "Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2016 рік" визначено кількості робочих днів, що підлягають компенсації:

- грудень 2015 року ( з 10.12.2015р.) - 15 роб. дні;

- січень 2016 року - 19 роб. дні;

- лютий 2016 року - 21 роб. дні;

- березень (по 22.03.2016р).) - 15 роб. дні.

Разом: 70 днів.

Розмір компенсації: 70 днів х 166,37 грн. = 11645,90 грн.

Постанова підлягає до негайного виконання відповідно до п.3 ч.1 ст.256 КАС України в частині поновлення на посаді, та відповідно до п.2 ч.1 ст.256 КАС України в частині присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць, яка становить 3493,73грн.

Таким чином суд вважає за доведені ті обставини на які посилався позивач, а адміністративний позов, як обґрунтований належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати висновок Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області №9539/10/17-03-45 від 03.12.2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади";

3.Поновити ОСОБА_1 на посаді головного казначея відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області.

4.Зобов'язати Світловодське управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області (код - 37918126) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.12.2015 року по 22.03.2016 року включно у розмірі 11645 (одинадцять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 90 коп.

5.Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати середньої заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3493 (три тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 73 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст виготовлений 28.03.2016 року.

Суддя Р.В. Жук