Постанова № 57196352, 05.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року 13год.13хв.Справа № 808/434/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Бойко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.10.2015р. №0006481702, від 07.10.2015р. №0006501702, рішення від 06.10.2015 №0006491702, податкових вимог від 14.12.2015р. №248-23, від 14.01.2016р. №Ф-273-23, рішення про опис майна в податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, СПД ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Пологівська ОДПІ), в якому просить: скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2015 №0006481702, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0006491702 від 06.10.2015; податкове повідомлення-рішення №0006501702 від 07.10.2015, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-273-23 від 14.01.2016, податкову вимогу № 248-23 від 14.12.2015, рішення про опис майна у податкову заставу від 15.12.2015 № 634/14/08-10-23.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в основу виявлених порушень відповідачем покладені пояснення осіб, які в позивача ніколи не працювали, доходу від позивача не отримували. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що фізичні особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали письмові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_4 працював у позивача з 14.07.2014 по 15.06.2015, а ОСОБА_5 в період з 15.10.2014 по 15.06.2015 без укладення трудового договору. Заробітна плата виплачувалася готівкою в розмірі 2000,00 грн. щомісяця. Позивач, як податковий агент, повинен був утримувати податок з сум виплаченого доходу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 А відтак, позивачем порушено вимоги пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України. Крім того, позивач також не утримав військовий збір з виплаченої заробітної плати. Також позивач за період ІІІ-ІV квартал 2014 року та І-ІІ квартал 2015 року не подав податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування, чим порушено вимоги пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України. Крім того, до загального фонду оплати праці позивачем за період з липня 2014 по червень 2015 року не включена заробітна плата вказаних працівників, що призвело до заниження сум єдиного внеску, що є порушенням Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Вважає, що оскаржувані рішення та вимоги є правомірними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 15.03.2016 в судове засідання викликано свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, однак в судове засідання свідки не прибули.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи позовної заяви, проаналізувавши наявні в справі докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

В період з 04.08.2015 по 10.08.2016 Пологівською ОДПІ на підставі наказу від 24.07.2015 № 599 та у зв'язку з отриманням інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, що підлягає оподаткуванню, в результаті не укладення платником податку трудових договорів з найманими особами, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку з питань нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб і правильності нарахування та сплати єдиного внеску в результаті отримання доходу у вигляді заробітної плати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 14.07.2014 по 15.06.2015. Результати перевірки оформлено актом перевірки від 17.08.2015 № 608/1702/272603054 (а.с.27-33 том 1).

В акті перевірки зазначено, що з пояснювальних записок, отриманих від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлено, що при здійсненні господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 використовував працю неоформлених найманих осіб. Відповідно до наданих пояснень ОСОБА_4 працював з 14.07.2015 по 15.06.2015, в укладенні трудового договору йому відмовлено. В його обов'язки входило підготовка похорон, установка пам'ятників, виготовлення пам'ятників, шлакоблоку та тротуарної плитки. Заробітна плата виплачувалась готівкою у розмірі 2000,00 грн. один раз на місяць.

ОСОБА_5 працював з 15.10.2014 по 15.06.2015, в укладенні трудового договору йому відмовлено. В його обов'язки входило підготовка похорон, установка пам'ятників, виготовлення пам'ятників, шлакоблоку та тротуарної плитки. Заробітна плата виплачувалась готівкою у розмірі 2000,00 грн. один раз на місяць.

У зв'язку з отриманими поясненнями від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідач зробив висновок про порушення позивачем:

- пп.168.1.1-168.1.4 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (далі по тексту постанови - ПК України), що призвело до не утримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 7411,74 грн.;

- пп. "б" п.176.2 ст.176 ПК України, а саме ФОП ОСОБА_3 за період ІІІ-ІV квартал 2014 року та І-ІІ квартал 2015 року не подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування;

- п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - не нараховано та не сплачено єдиного внеску на суму 20733,38 грн., в т.ч. 36,85% - 18888,13 грн., 3,6% - 1845,25 грн.

- абз.2 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - відображені випадки порушення платником пропорційної сплати єдиного внеску при отриманні коштів на виплату заробітної плати на суму 4724,43 грн.;

- п.16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України - не утримано та не сплачено військового збору на суму 737,16 грн.

У зв'язку з названими порушеннями, відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 06.10.2015 №0006481702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 9774,68 грн. (7411,74 грн. - за основним платежем, 2362,94 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.19 том 1);

- податкове повідомлення-рішення від 07.10.2015 №0006501702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 921,45 грн. (737,16 грн. - за основним платежем, 184,29 грн. - за штрафними санкціями) (а.с.18 том 1);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0006491702 від 06.10.2015, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 10839,13 грн. (а.с.26 том 1);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-273-23 від 14.01.2016, якою відповідач вимагає від позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 31572,3 грн. (20733,17 грн. - недоїмка, 10839,13 грн. - штраф) (а.с.21 том 1);

- податкову вимогу № 248-23 від 14.12.2015 (а.с.20 том 1);

- рішення про опис майна у податкову заставу від 15.12.2015 № 634/14/08-10-23 (а.с.15 том 1).

В ході судового розгляду справи представник відповідача пояснив, що всі рішення та вимоги відповідачем прийнято лише на тій підставі, що позивачем було виплачено дохід ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без оформлення трудових відносин.

Позивач з названими рішенням відповідача не погодився та оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до підпункту 162.1.3. статті 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Пунктом 14.1.180. статті 14 ПК України передбачено, що, податковий агент щодо податку з доходів фізичних осіб - це юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента по податку з доходів фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно із пп.164.2.1 п.164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Підпунктами 168.1.1. - 168.1.4. пункту 168.1. статті 168 ПК України передбачено, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Пунктом 171.1 ст.171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до п. 16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (тобто податковий агент). Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Пунктом 23.2 ст. 23 ПК України встановлено, що база оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування є роботодавці фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Пункт 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 визначає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 ч.1 ст.7 Закону № 2464).

Відповідно до п.3 ст.9 Закону №2464-ІV, контролюючий орган вправі обчислити єдиний внесок на підставі актів перевірок правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплати на суми яких нараховується єдиний внесок.

Отже, позивач, як суб'єкт господарювання, який використовує найману працю, зобов'язаний утримувати з виплачуваної ними заробітної плати працівників податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, нараховувати на неї і сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, подавати податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.

Згідно п.п. 20.1.6 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається з акта перевірки, висновки податкового органу щодо виявлених порушень ґрунтуються лише на письмових поясненнях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.24, 25 том 1).

Однак суд не може вказані пояснення оцінити як беззаперечний доказ на підтвердження того, що вказані особи дійсно працювали у позивача та отримували від позивача доходи, оскільки зміст пояснень ідентичний; з пояснень не видно хто відбирав такі пояснення; викликаний як свідок ОСОБА_4 в судове засідання не прибув; направити повістку свідку ОСОБА_5 не вдалося можливим, оскільки в поясненнях не зазначена адреса місця проживання ОСОБА_5 а відповідач такої інформації суду не надав.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо отриманих ними сум заробітної плати, та які б дійсно свідчили про виплату позивачем заробітної плати готівкою.

Письмові пояснення вказаних осіб не є податковою інформацією в розумінні Податкового кодексу України і не можуть служити підставою для визначення розміру виплаченої заробітної плати.

Будь-якого обґрунтування розміру донарахованих позивачу грошових зобов'язань з посиланням на документи бухгалтерського обліку податковим органом не надано.

Водночас позивач до матеріалів справи надав копії первинних документів щодо працівників, які в позивача працювали (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8В.), що свідчить про дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України та Закону № 2464 щодо утримання податку з доходів фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску з нарахованих та виплачених доходів вказаним працівникам (а.с.48-174 том 2).

За таких підстав, податковим органом в Акті перевірки вказано непідтверджені суми та останні фактично ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та сум єдиного внеску.

Враховуючи відсутність порушення позивачем норм законодавства про податок з доходів фізичних осіб, єдиний внесок, то відповідно і відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій, виставлення вимог та опису майна у податкову заставу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про не доведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваних рішень та вимог, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2015 № 0006481702.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.10.2015 № 0006501702.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 0006491702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.10.2015.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 14.12.2015 № 248-23.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2016 № Ф-273-23.

Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна в податкову заставу від 15.12.2015 № 634/14/08-10-23.

Присудити на користь позивача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) судовий збір в сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39490675).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька