Ухвала суду № 57196277, 14.04.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 квітня 2016 рокум. Ужгород№ 807/541/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва у контурі № 1946 за межами населеного пункту на території Приборжавської сільської ради Іршавського району Закарпатської області та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва у контурі № 1946 за межами населеного пункту на території Приборжавської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Зокрема, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановолюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністратвного суду адміністративного позову, а саме: 1) майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати, фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, розмір необхідної до сплати позивачем - фізичною особою суми судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а саме: 551,20 грн.

Разом з тим, подана позовна заява містить декілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору. У відповідності до вимог абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви, вона містить дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору, а саме:

1) визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва у контурі № 1946 за межами населеного пункту на території Приборжавської сільської ради Іршавського району Закарпатської області;

2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва у контурі № 1946 за межами населеного пункту на території Приборжавської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

Таким чином, за подання до суду 2-х самостійних позовних вимог немайнового характеру, вказаних в прохальній частині позовної заяви, позивачеві слід було сплатити судовий збір в розмірі 1102,40 грн. (551,20 грн. х 2).

Проте, позивачем взагалі не було сплачено судовий збір та не подано жодної квитанції про сплату судового збору в розмірі 1102,40 грн. Отже, всупереч вимогам абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", позивачем не було сплачено судовий збір за жодну з позовних вимог немайнового характеру.

Разом з тим, позивачем разом із позовною заявою було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В поданому клопотанні позивач просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на незадовільний майновий стан.

Однак, суд вважає, що подане позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI визначено осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору.

Таким чином, позивач, виходячи з положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір" до осіб, що звільнені від сплати судового збору, не відноситься.

У відповідності до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії. Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 року № 2 зазначає, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Рівність усіх сторін судового процесу (в тому числі сторін, які не є субєктами владних повноважень) перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства. Тому, звільнення від сплати судового збору в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу.

Поданий позивачем ОСОБА_2 обстеження житлово-побутових умов від 14.03.2016р. та факт наявності на утриманні малолітніх дітей не є належним доказом важкого матеріального становища позивача, який унеможливлює сплату судового збору у розмірі, визначеному законом.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав передбачених ст. 88 КАС України для звільнення позивача від сплати судового збору за подання ним позовної заяви. А тому, в задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору слід відмовити.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір на суму 1102,40 грн. (тисячу сто дві гривні сорок копійок) для оплати за обидві позовні вимоги немайнового характеру, що містяться в прохальній частині адміністративного позову.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) - 812016; рахунок отримувача - 31210206784002; код класифікації доходів 22030101; призначення платежу 101; _____код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті; Судовий збір, за позовом ____(зазначається ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 106, 108, 160, 165 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк до 28 квітня 2016 року для усунення вищезазначених недоліків, вказаних в описовій частині даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_3