Ухвала суду № 57196131, 15.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4236/16 Справа № 205/239/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Котушенко С.П.

У Х В А Л А

про повернення справи до суду першої інстанції

15 квітня 2016 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Котушенко С.П., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 березня 2016 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про визнання довіреності удаваним правочином, визнання майна сумісно нажитим та інше,-

В С Т А Н О В И Л А:

На рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 березня 2016 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою встановлено наступне.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 551,21 грн.

Згідно розясненню п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»у випадках обєднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VIпідлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Згідно з п.13 вказаної постанови якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Приймаючи вказану позовну заяву, суд не перевірив правильність суми сплаченого судового збору, не вимагав її доплатити.

Згідно розясненню п.28 зазначеної постанови, якщо факт недоплати судового збору зясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд залежно від конкретних обставин справи може: зобовязати позивача (заявника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності оголосити перерву в її розгляді (стаття 191 ЦПК); у разі неподання доказів оплати стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положень статті 88 ЦПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 207 ЦПК.

Ухвалюючи оскаржене рішення суд не прийняв до уваги вказані розяснення і не вирішив питання про стягнення недоплаченого судового збору, що перешкоджає суду апеляційної інстанції у вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вказана обставина перешкоджає апеляційному суду у вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, а тому справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст.220 ЦПК України.

Керуючись ч.7 ст.297 ЦПК України ,-

У Х В А Л И Л А:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про визнання довіреності удаваним правочином та визнання майна сумісно нажитим повернути до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська для виконання вимог ст. 220 ЦПК України протягом двадцяти днів.

Суддя С.П.Котушенко