Рішення № 57195945, 11.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/1114/16 Головуючий 1 інстанції - Носов Г.С.

Справа № 610/1878/15-ц Доповідач - Міненкова Н.О.

Категорія: поділ майна

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Міненкової Н.О.

суддів: Зазулинської Т.П.

Колтунової А.І.

за участю секретаря: Прологаєвої А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

15 червня 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням остаточних уточнень 17 грудня 2015 року, в порядку розподілу спільного майна подружжя, просила: визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1; на ? частину причепу № НОМЕР_1, 2003 року випуску, фіолетового кольору, ? частини пасіки, що налічує 50 вуликів, які знаходяться за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Третій Байрак. Розділити між нею та відповідачем ОСОБА_3 борг відповідно до боргової розписки від 26.07.2012 року, в рівних частках та стягнути на її користь грошові кошти в розмірі 15 000,00 доларів США, що еквівалентно 367500.00 грн., стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошові кошти витрачені на купівлю автомобіля марки ВАЗ 21074, 1990 року випуску, реєстраційний НОМЕР_2 в розмірі 1275,00 доларів США, що в еквіваленті становить 31 492, 50 грн.. Стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошові кошти витрачені на купівлю автомобіля марки «Москвич», реєстраційний № НОМЕР_3 в розмірі 2500,00 грн., стягнути з відповідачів солідарно на її користь грошові кошти витрачені на погашення кредитної заборгованості в розмірі 5292,08 грн.. Стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти витрачені на купівлю кухонного гарнітуру «Вікторія» в розмірі 304,00 грн.. Стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошові кошти, витрачені на купівлю зварювального інвертора «Едон» ММА-257 міні в розмірі 1100,00 грн..

Вказані позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 09.06.2001 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3, який рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 20.06.2014 року було розірвано.

Як на підставу набуття ними з відповідачем права спільної сумісної власності на зазначену квартиру, позивач зазначає на те, що ця квартира була подарована їм матюр'ю відповідача ОСОБА_4 на весілля та ця обставина підтверджується відеозаписом з весілля, однак право власності на неї залишилось зареєстрованим за відповідачем ОСОБА_3 Також зазначає, що в період шлюбу ними було також придбано причеп вартістю 20000,00 грн., та пасіку, яка налічує 50 вуликів вартістю 75 000.00 грн., які знаходять у відповідача ОСОБА_3

Як на підставу розподілу боргових зобов'язань та стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 15 000,00 доларів СЩА, що еквівалентно 367500,00 грн., позивач зазначає, що вказані грошові кошти були отримані в борг у ОСОБА_5 в період шлюбу та витрачені ними на придбання автомобілю марки Hyundai Elantra 2012 року.

Як на підставу стягнення з відповідача ОСОБА_3 ? частини вказаних грошових коштів, витрачених на придбання зазначених вище автомобілів, кухонного гарнітуру «Вікторія» зварювального інвертора «Едон» ММА-257 позивач зазначала, що вказане майно було придбано ними в період шлюбу та знаходиться у відповідача.

Як на підставу стягнення з відповідачів солідарно на її користь 5292,08 грн., погашеної нею кредитної заборгованості, посилалася на те, що вказана кредитна заборгованість була погашена нею в період зареєстрованого з відповідачем шлюбу.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року вказані позовні вимоги позивача були задоволені частково. Суд визнав за позивачем в порядку розподілу спільного майна подружжя право власності на ? частину легкового причепу та вирішив питання щодо розподілу судових витрат у справі.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує неповним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам. Позивач зазначає, що нею були надані до суду першої інстанції докази того, що спірна квартира була подарована їм з колишнім чоловіком на весілля його матір'ю, як ї докази придбання в період шлюбу зазначених автомобілів та зварювального інвертора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції, виходив з наявності підстав для задоволення позову про визнання права власності на ? частину причепу № НОМЕР_1, 2003 року випуску, фіолетового кольору, як такого, що був придбаний під час зареєстрованого шлюбу і за спільні кошти подружжя, з чим судова колегія погоджується і в цій частині рішення не оскаржується.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, за змістом вказаної норми СК України, яка передбачає презумпцію виникнення права спільної сумісної власності і це означає, що а ні чоловік, а ні дружина не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі та воно вважається таким, що належить подружжю.

В ч.1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачка, заявляючи позовні вимоги про визнання за нею права власності на пасіку, зазначала, що пасіка налічує 50 бджолосімей, вартістю 75000 грн., але не послалась на докази, які б підтверджували саме зазначену кількість бджолосімей. Між тим, згідно з ветеринарно-санітарним паспортом пасіки № 217/1 від 27 квітня 2015 пасіка нараховує 10 бджолосімей і розташована за адресою: в АДРЕСА_2, Балаклійського району Харківської області ( а.с. 50 т.1).

З ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 10.09.2015 року вбачається, що було накладено арешт на пасіку в кількості 10 бджолосімей, які знаходяться в АДРЕСА_2 Балаклійського району Харківської області (а.с.230-232).

Той факт, що вулики придбавалися під час спільного проживання подружжя сторонами не заперечувалося, а тому ці обставини є підставою для застосування норми ст. 70 Сімейного Кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині суд першої інстанції послався в рішенні на недоведеність позивачкою цих вимог, з чим судова колегія не може погодитися.

Норма статей 10 і 60 ЦПК України передбачає, що сторони повинні довести ті обставини на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доводи відповідача про те, що після розірвання шлюбу дійсно залишилася пасіка у кількості 12 бджолосімей, але взимку 2015 року бджолосім'ї загинули і нові він придбав вже після розірвання шлюбу за особисті кошти не підтверджуються доказами. У зв'язку з чим, судова колегія виходить із наявних доказів, які підтверджують, що під час шлюбу подружжя мало у власності бджолосім'ї, а тому вимоги про розподіл майна в цій частині підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає, що не підлягають задоволенню вимоги щодо розподілу коштів запозичених позивачкою у гр. ОСОБА_5 з таких підстав.

Стаття 65 Сімейного Кодексу розповсюджується як на випадки відчуження, так і на випадки придбання майна одним із подружжя. Придбання майна - це зворотна сторона розпорядження грошовими коштами. А тому подружжя за взаємною згодою мають вирішувати питання щодо розпорядження не лише речами, а й спільними грошовими коштами.

Відповідно до рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 22 грудня 2014 року (а.с.146) автомобіль Hyuhdai Elahtra MD 2012 року випуску було придбано в період зареєстрованого шлюбу. Обставини за яких придбавався автомобіль були предметом судового розгляду і дослідження.

В судовому рішенні Балаклійського районного суду Харківської області від 15 квітня 2015 року, яке залишено без змін Апеляційним судом Харківської області від 04. травня 2015 року, зазначено, що судом було встановлено, що спірний автомобіль придбавався в період шлюбу і є спільною власністю подружжя, а тому підлягає розподілу. Зі змісту розписки від 26.07.2012 року не вбачається, що кошти у ОСОБА_5 були одержані саме для придбання спірного автомобіля.

В зазначеному рішенні дана оцінка письмовій борговій розписці та вказано, що відповідачкою не надані докази наявності письмової згоди іншого подружжя на відчуження автомобіля (а.с.148 т.1). Суд витребував автомобіль у добросовісного набувача ОСОБА_6 Рішення набрало законної сили і є чинним. ( а.с. 153).

Дане рішення є підставою для реєстрації права власності на цей автомобіль.

В ухвалі зазначено, що рішеннями, які є чинними, встановлено, що спірний автомобіль придбано сторонами в період шлюбу та він є їх спільною сумісною власністю подружжя ( а.с.156).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як було зазначено вище, право власності на спірний автомобіль належить колишньому подружжю в рівних частках. Автомобіль відноситься до неподільних речей, а тому право користування, розпорядження і володіння повинно здійснюватися за взаємною згодою співвласників.

В пункті 25 роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсацій та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Судова колегія погоджується з висновком суду щодо відмови в позові про розподіл грошових коштів, отриманих позивачем за розпискою, з тих підстав, що обставинам придбання спірного автомобіля давалася оцінка в рішеннях, які є чинними. Ці рішення містять і оцінку вищезазначеної розписки.

Судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку розподілу спільного майна подружжя на: ? частину квартири АДРЕСА_1, стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачки грошових коштів, витрачених на купівлю автомобіля марки ВАЗ 21074, 1990 року випуску, реєстраційний НОМЕР_2 в розмірі 1275 доларів США, що в еквіваленті становить 31 492,50 грн., стягненні з ОСОБА_3 на її користь грошових коштів витрачених на купівлю автомобіля марки Москвич, реєстраційний № НОМЕР_3 в розмірі 2500,00 грн. та солідарно з ОСОБА_4 на її користь грошових коштів, витрачених на погашення кредитної заборгованості в розмірі 5292,08 грн., стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів, витрачених на купівлю кухонного гарнітуру «Вікторія» в розмірі 304,00 грн., грошових коштів, витрачених на купівлю зварювального апарату , з підстав недоведеності позовних вимог.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, вказаних висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення в цій частині позовних вимог .

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про зміну рішення суду першої інстанції лише в частині розподілу пасіки.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316, 317, 319, 218 ЦПК України , судова колегія , -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Змінити рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 17 грудня 2015 року, скасувавши його в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог щодо розподілу пасіки.

Позовні вимоги в цій частині задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину пасіки, яка налічує 10 ( десять) пчелосімей.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - Н.О. Міненкова

Судді - Т.П. Зазулинська

А.І. Колтунова