Постанова № 57195792, 14.04.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1087/16-а

2-а/405/13/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі

головуючого судді Плохотніченко Л.І.

за участю секретаря: Волошиної І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов'язання призначити пенсію

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в Ленінський районний суд м. Кіровограда з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона звернулася до відповідача з письмовою заявою, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо призначення їй пенсії як дружині загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_2, оскільки, як вона вважала, має право на пенсію в разі втрати годувальника, проте в задоволенні її заяви відповідачем було відмовлено з підстав передбачених законодавством України, зокрема з посиланням відповідачем на ст. 21 Сімейного Кодексу України, оскільки вона у зареєстрованому з ОСОБА_2 шлюбі не перебувала.

Обгрунтовуючи свій позов, позивач надала до суду рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.12.2014 року, відповідно до якого встановлено факт її проживання однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_2 з березня 2009 року.

Крім того, позивач вказала, що за час спільного сімейного проживання з ОСОБА_2 вона народила дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З урахуванням зазначених обставин позивач з даним позовом звернулася до суду.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав пояснення, відповідно до яких позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 20.07.2015 року відповідачем направлено позивачці письмову відповідь, вих. № 270 К-11 (а.с. 3), відповідно до якої відповідач зазначив, що оскільки позивач не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 вона не має права на пенсію в разі втрати годувальника, при цьому відповідач виходив з положень ст. 21 СК України, якою передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Обгрунтовуючи свою відмову в задоволенні заяви позивача відповідач також посилався на ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою визначено членів сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, зокрема відповідач зазначив, що відповідно до п. «д» ст. 30 цього Закону пенсія призначається дружині, незалежно від віку і працездатності, якщо вона зайнято доглядом за дітьми померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21 серпня 2013 року, виданого центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3, батьками якої записано: батько: ОСОБА_2, мати: ОСОБА_1, актовий запис № 604.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 грудня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_1 до заінтересованої особи Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, встановлено факт проживання однією сім'єю без шлюбу з березня 2009 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2, 1988 року народження помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 15 вересня 2014 року, видане міським відділом по державній реєстрації смертей реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис № 2444, а також витяг Центральної військово-лікарської комісії.

У відповідності до довідки № 45 від 29.07.2015 року, виданої Кіровоградським об'єднаним міським військовим комісаріатом, позивач є вдовою військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби та відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вона та члени сім'ї, що перебувають на її утриманні, користуються пільгами передбаченими пунктом 5 статті 12 зазначеного Закону та мають право на 50 - відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм.

06.11.2014 року позивачем було отримано від Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради довідку, відповідно до якої зазначено, що дитина ОСОБА_3, 2013 року народження, відповідно до ст. 10. п. 1 Закону України «Про статус ветеранів сім'ї, гарантії їх соціального захисту» відноситься до членів сім'ї загиблих військовослужбовців та має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни. Крім того, позивач отримала посвідчення, видане Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради, згідно з яким позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

Отже, враховуючи з'ясовані обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач та ОСОБА_2, 1988 року народження проживали однією сім'єю як чоловік та жінка, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дитину ОСОБА_3, батьком якої в свідоцтві про її народження записано ОСОБА_2, 1988 року народження, мали намір зареєструвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану, проте не встигли з причини смерті ОСОБА_2 Дитина позивача 8-ми річного віку не досягла.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та відповідно до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд також вважає, що позивач має право на пенсію оскільки вона, як матір дитини здійснювала та здійснює постійний догляд за дитиною померлого годувальника, яка не досягли 8-річного віку, тому відмова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.. 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 11 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито

Відповідно до ст. 13 КАС України Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст.. 14 КАС України).

Керуючись ст. ст. 2, 8 - 14, 94, 158-163, 167 КАС України

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов'язання призначити пенсію - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 20.07.2015 року № 270 щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити пенсію ОСОБА_1 на підставі п. д ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Л. І. Плохотніченко