Постанова № 57194890, 29.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року 10год.50хв.Справа № 808/429/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Вишняков Д.О.

відповідача: представник Бойко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке комерційне підприємство "Тріон"

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000732200 від 22.12.2015,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке комерційне підприємство "Тріон" (далі - позивач, ТОВ "Тріон") - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000732200 від 22.12.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що між позивачем та його іноземним контрагентом (ТОО "Корпорация внедрения высоких технологий") укладений контракт, підписані додатки №9, №21, №23 до контракту. Пунктом 3.2 контракту передбачено, що розрахунки за продукцію, що поставляється, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в порядку 100-відсоткового авансового платежу протягом 5 днів після підписання відповідного додатку до контракту, якщо інше не передбачене самим додатком. На виконання підписаних додатків позивачем здійснені поставки. У зв'язку з несвоєчасним розрахунком за поставлений товар позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області, яким відкриті провадження 27.02.2015 року, 12.03.2015 року, 19.05.2015 року та стягнуто заборгованість на користь позивача. Позивач зазначає, що факти порушень валютного законодавства були виявлені відповідачем 11.03.2015, 08.04.2015, 09.06.2015. Посилаючись на ст. 250 Господарського кодексу України, зазначає, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій за допущені порушення сплинули, тобто оскаржуване податкове - повідомлення рішення прийнято після спливу встановленого законом строку застосування адміністративно - господарських санкцій. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує. В судовому засіданні пояснив, що дія стаття 250 Господарського кодексу України не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за якими покладено на органи доходів і зборів. А тому висновок, викладений в акті є правомірний та відповідає чинному законодавству. За наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити. При цьому суд враховує таке.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЗКП "Тріон" з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинах з нерезидентом ТОО "Корпорация внедрения высоких технологий", Республіка Казахстан, за період з 24.04.2014 по 10.11.2015, результати якої оформлено актом від 30.11.2015 №1196/08-25-22-022/37526332 (а.с.53-75, 102-113).

Перевіркою встановлено порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: прострочені терміни розрахунків в іноземні валюті по експортним операціям здійснено з перевищенням законодавчо встановленого 90-денного терміну, затвердженого постановами Правління НБУ від 20 листопада 2014 року №734, від 1 грудня 2014 №758 з нерезидентами по контрактам: ТОО "Корпорация внедрения высоких технологий", Республіка Казахстан, Контракту №2404/2014-11 від 24.04.2014 у період: з 27.02.2015 по 27.02.2015 (1 день); з 18.03.2015 по 18.03.2015 (1 день); з 18.03.2015 по 19.05.2015 (63 дні).

На підставі вказаних висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2015 № 0000732200, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня з порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 159593,05 грн. (а.с.9).

Зважаючи, що єдиною підставою для оскарження податкового повідомлення-рішення є доводи позивача про порушення відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, суд надає оцінку саме вказаному доводу. Позивач не заперечує, що обставини, вкладені в акті перевірки щодо термінів розрахунків в зовнішньо-економічній діяльності є вірними.

На сторінці 6 акта перевірки (а.с.58) зазначено, що до ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області надійшли листи уповноваженого банку ПАТ КБ "ПриватБанк": лист від 02.03.2015 №Г-31.0.0.0/1-1177 про виявлені факти порушень валютного законодавства, які мали місце з 01.02.2015 по 28.02.2015 (вхідний ДПІ № 3102/10 від 11.03.2015), лист від 01.04.2015 №Г-31.0.0.0/1-2084 про виявлені факти порушень валютного законодавства, які мали місце з 01.03.2015 по 31.03.2015 (вхідний ДПІ №4855/10 від 08.04.2015) та лист від 03.06.2015 №Г-31.0.0.0/1-3588 про виявлені факти порушень валютного законодавства, які мали місце з 01.05.2015 по 31.05.2015 (вхідний ДПІ №7219/10 від 09.06.2015) ТОВ "ЗКП "Тріон" згідно договору №2404/2014-11 від 24.04.2014. Тобто, про порушення відповідач дізнався 11.03.2015, 08.04.2015, 09.06.2015 (з дати отримання відповідних листів банку).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Постановами Правління НБУ від 20.11.2014 № 734 та від 01.12.2014 № 758 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідач, застосовуючи до позивача пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-еономічної діяльності керувався саме названими нормами.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Одним із видів таких санкцій є адміністративно-господарський штраф (частина перша статті 239 ГКУ).

Згідно статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Підпунктом 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Аналіз вищевказаних норм права дає підстави дійти висновку, що пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за порушення резидентом термінів, визначених у ст.1 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарських санкцій та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю. Порядок нарахування і стягнення адміністративно-господарських санкцій не регулюється Податковим кодексом України.

Юридичними фактами, що зумовили реалізацію норм права, стали порушення позивача у сфері валютного регулювання під час господарської діяльності, займаючись якою, він мав дотримуватися нормативно визначених приписів (правил) щодо підстав, порядку, строків та умов здійснення валютних операцій, а також використання іноземної валюти як засобу розрахунку. За недотримання цих правил встановлена фінансова відповідальність, до якої було притягнуто позивача.

Зі змісту (природи) виявлених порушень випливає, що вони не містять у собі ознак (елементів) складу податкового правовідношення, оскільки вони не стосуються відносин, що існують при визначенні державою видів податків, їх введення, справляння, проведення контролю і притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства.

Виходячи з фактичних обставин справи та зазначених вище норм діючого законодавства, суд вважає, що на день прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 № 0000732200, строки, передбачені ст.250 ГК України, вже сплинули, а тому зазначене рішення слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо посилань відповідача на те, що оскільки до позивача була застосована пеня, нарахування якої здійснено податковим органом у межах своїх повноважень при здійсненні контролю за законністю валютних операцій, то і дія ст. 250 ГК України на винесення оскаржуваного податкового рішення-повідомлення не розповсюджується, суд визнає їх помилковими та такими, що не відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного суду України від 4 листопада 2014 року у справі №21-469а14. Так, у вказаній постанові Верховний Суд України зробив висновок, що порушення статті 1 Закону № 185/94-ВР є порушеннями валютного законодавства, що підпадають під визначення порушень, за які застосовуються адміністративні-господарські санкції, передбачені статтею 238 ГК, і на них не поширюються штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначається податковим законодавством.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

За наведених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000732200 від 22.12.2015.

Присудити на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке комерційне підприємство "Тріон" (код ЄДРПОУ 37526332) судовий збір в сумі 2393,91 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39502486).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька