Ухвала суду № 57194290, 14.04.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5772/15-ц

Провадження № 2/210/384/16

У Х В А Л А

іменем України

"14" квітня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Чайкіна О.В.,

за участі секретаря судових засідань Куксенко О.В.

особи, які беруть участь у справі: позивач ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Схід-2» про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження суду перебуває вищевказана справа.

Від позивача у справі - ОСОБА_3 надійшла заява про відвід головуючого, вмотивована тим, що: в іншій справі за його позовом до ЖБК "Схід-2" (210/3258/15-ц) суд відкладав розгляд справи декілька разів, та в подальшому відмовив у задоволенні позову, та він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки рішення є сумнівним; суд також відкладав розгляд справи і в цій справі, де заявлено відвід; апеляційним судом скасована ухвала слідчого судді ОСОБА_4 за його скаргою (справа № 210/2203/14-к); а також він був свідком того, як в залі судового засідання № 309, де слухалась інша справа під головуванням судді ОСОБА_4, 09 березня 2016 року люди скандували "Ганьба", а потім прибула міліція.

Відповідач до суду не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи, докази, про необхідність надання яких вирішено в судовому засіданні 18 березня 2016 року не подав.

Позивач підтримав заявлений відвід, зазначивши, що не вірить жодному слову головуючого та не бажає далі слухати справу в такому складі.

Вирішуючи питання про відвід, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; 5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Доводи заявника відводу про нібито безпідставні перенесення слухання справ, учасником яких є ОСОБА_3, є надуманими та спростовуються матеріалами справи № 210/5772/15ц та 210/3258/15ц, оскільки відкладення розгляду справ мало місце з процесуальних питань, зокрема: витребування доказів, виклику свідків, виклику сторони відповідача, а також у зв"язку зі сваркою (у справі 210/3258/15-ц) позивача зі свідками, допит яких здійснювався за клопотанням сторін, у тому числі й за письмовим клопотанням позивача, та не реагуванням позивача на зауваження головуючого щодо недопущення порушення порядку перебування в залі суду та приниження гідності учасників процесу, оскільки протягом розгляду справи № 210/3258/15-ц (відмовлено у задоволені позову ОСОБА_3) так і під час розгляду даної справи, позивач не проявляє поваги до учасників процесу, що пов"язано з його емоційним станом.

Також суд вважає, що не може бути підставою для відводу та обставина, що у 2014 році головуючий у справі розглядав як слідчий суддя одну зі скарг ОСОБА_3 на дії, бездіяльність рішення слідчого в порядку ст. 303 КПК України, та за результатами розгляду скарги було прийняте рішення про відмову в задоволені скарги, яке в подальшому скасовано апеляційним судом. Скарга ОСОБА_3 стосувалась здійснення крадіжки, та не стосувалось оскарження дій ЖБК "Схід-2", а тому відсутні обставини, що виключають участь судді в розгляді цієї справи відповідно до ст. 20 ЦПК України.

Так само є безпідставними та необгрунтованими підстави для відводу те, що 09 березня 2016 року ОСОБА_3 чув виклики "Ганьба!", оскільки того дня ОСОБА_3 не викликався до суду для участі у розгляді його справи, та сам намагався влаштувати сварку з помічником та секретарем судового засідання, та лише після попередження про недопустимість таких дій емоціно висловлюючись, обурено залишив приміщення суду. При цьому, виклики "Ганьба!" на сьогоднішній день є звичайною практикою представників громадськості, які намагаються втручатись в процес здійснення правосуддя, чинити тиск та вплив на суддів, та такі виклики щодня лунають майже в усіх без винятку судах першої та апеляційної інстанції.

Таким чином, підстав для задоволення відводу з вищевикладених обставин (скасування ухвали слідчого судді, відкладення розгляду справи, скандування в залі судового засідання "Ганьба!") є безпідставними та не грунтуються на вимогах ст. 20 ЦПК України.

Крім того, підставою для відводу заявлене те, що у спорі між тими ж самими сторонами, але дещо з іншим предметом спору, головуючий у справі виніс рішення не на користь ОСОБА_3 Вирішуючи заявлений відвід з цих підстав, суд приходить до наступного висновку.

Так, 02 березня 2016 року суддею ОСОБА_4 розглянуто у цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу "Схід-2" про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів Правління житлово-будівельного кооперативу. У задоволенні позову відмовлено. Позивач ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням суду про відмову в задоволені позову, подав апеляційну скаргу, справу направлено до апеляційного суду Дніпропетровської області, відкрите апеляційне провадження.

У подальшому, 01 квітня 2016 року в провадження головуючого надійшов позов ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу "Схід-2" про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів Правління житлово-будівельного кооперативу (210/2103/16-ц), який містив доводи, які були відхилені судом у аналогічній справі з підстав їх необгрунтованості, а у головуючого вже була сформована позиція за аналогічним предметом позову ОСОБА_3, з якою останній не погоджується. Оскільки головуючим у справі розглядались позовні вимоги ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу "Схід-2" про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів Правління житлово-будівельного кооперативу "Схід-2", в яких було відмовлено з підстав необгрунтованості доводів та мотивів позову, позивач заявив аналогічний позов з такими ж доводами та міркуваннями щодо інших протоколів, тому з метою недопущення порушень п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України, та для забезпечення умов, за яких у позивача не виникне будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, головуючим було заявлено самовідвід у цивільній справі № 210/2103/16-ц .

Як указав Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97 ). Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Iталії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (CastilloAlgar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

Таким чином, при вирішенні питання про самовідвід або відвід суд бере до уваги його мотиви, оскільки судді зобов'язані викликати довіру у учасників судового розгляду, і тому будь який суддя, стосовно якого в учасників судового розгляду є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен заявити самовідвід.

Враховуючи те, що: 1) у справі № 210/3258/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ЖБК "Схід-2" про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів Правління житлово-будівельного кооперативу "Схід-2" головуючим у справі - суддею ОСОБА_4, - винесено рішення не на користь ОСОБА_3, яке на теперішній час оскаржується в апеляційному порядку, 2) у справі за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу "Схід-2" про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів Правління житлово-будівельного кооперативу "Схід-2" (210/2103/16-ц) головуючим заявлено самовідвід з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України; 3) учасниками справи № 210/5772/15-ц є тіж особи, що й у справах 210/3258/15-ц, та 210/2103/16-ц, 4) поведінку позивача та його ставлення до складу суду, 5) положення ст. 6 Конвенції, заявлений відвід ОСОБА_3 підлягає задоволенню з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України з метою недопущення сумнів в об"єктивності та неупередженості суду та забезпечення права ОСОБА_3 на розгляд справи за його позовом судом, який би не викликав у ОСОБА_3 сумнівів.

Керуючись ст.ст. 20, 23, 24 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заявлений ОСОБА_3 відвід головуючому у справі - судді ОСОБА_4 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Схід-2», визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Справу направити до загальної канцелярії - для здійснення повторного авторозподілу згідно вимог ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Чайкіна