Ухвала суду № 57193344, 13.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження №22-ц/796/5322/2016 Головуючий в 1 інстанції - Гладун Х.А.

Доповідач - Мараєва Н.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна і резолютивна частини)

13 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Мараєвої Н.Є.

Суддів: Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі: Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м. Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_1

на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 5 січня 2016 року

у цивільній справі за поданням головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської Аліни Леонідівни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 5 січня 2016 року задоволено подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської Аліни Леонідівни про тимчасове обмеження у праві ви`їзду боржника ОСОБА_1 за межі України.

Тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язання по виконавчому провадженню № 28803532 щодо виконавчого листа № 2-666/2011 від 30.05.2011 року, виданого Ірпінським міським судом Київської області.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 5 січня 2016 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця, посилаючись на незаконність даної ухвали, зокрема, на що суд порушив норми цивільно-процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, на підставі виконавчого листа № 2-666/2011, виданого Ірпінським міським судом Київської області 30.05.2011 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором № 100.3.2-01/0046 від 30.05.2008 року в сумі 15 973 276,59 грн., 16.09.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 28803532, якою встановлено семиденний строк на самостійне виконання з моменту отримання, та копія якої 26.11.2013 року отримана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4, що в силу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», є доведенням до боржника постанови про відкриття виконавчого провадження.

У встановлений державним виконавцем строк рішення суду боржник самостійно не виконав, у зв'язку з чим, до реєструючих установ з метою перевірки майнового стану боржника було здійснено запити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилався на порушення його прав, оскільки, твердження суду про те, що він ухиляється від виконання судового рішення не відповідають дійсності, так як матеріали виконавчого провадження не підтверджують факту умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього обов`язків.

Також зазначав, що в матеріалах справи та виконавчого провадження відсутні будь-які докази, щодо направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження, відсутні дані про результати виконання винесеної державним виконавцем постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, а також, не було встановлено факту ухилення від виконання обов'язків по виконавчому провадженню, а тому, його було незаконно обмежено у праві виїзду за межі України.

Проте, із такими доводами апеляційної скарги погодитися не можна з таких підстав.

Статтею 377-1 ЦПК України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Оскільки, у встановлений державним виконавцем строк рішення суду боржник самостійно не виконав, то до реєструючих установ з метою перевірки майнового стану боржника було здійснено запити.

Згідно інформаційної довідки КП КОР «Ірпінська БТІ» за боржником зареєстровано право власності на частину квартири (на праві спільної сумісної власності) АДРЕСА_1

Згідно відповіді ДПС України № 114019 платник податків за таким податковим номером на обліку в органах ДПС не перебуває.

Листом від 21.11.2013 року № 04-03/6644/8 ТУ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві повідомлено про відсутність зареєстрованих за боржником великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів.

Листом від 21.11.2013 року № 58 Центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування міст Буча та Ірпінь, повідомлено про наявність зареєстрованого за боржником автотранспортного засобу марки JAGUAR XJ8. 2006 р.в. чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який постановою від 13.11.2014 року № 40642150 оголошено в розшук.

Листом від 2.09.2014 року № 09/04/16220/НК Національною комісією цінних паперів та фондового ринку повідомлено, що боржник серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10% і більше статутного капіталу) відсутній.

В подальшому, постановою від 4.07.2014 року № 28803532 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

4 липня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від загальної суми стягнення в розмірі 1597327,65 грн. та направлено вимогу боржнику з`явитись на прийом до державного виконавця для надання пояснень з причин невиконання судового рішення.

Крім того, згідно договору застави від 13.04.2009 року № 100.2.3-01/30з-09, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ВТБ Банк» предметом застави є частка заставодавця в розмірі 51% Статутного капіталу (фонду) Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-Бетон», ЄДРПОУ 35572806.

Пунктом 2.2.5 Договору застави передбачено обов'язок заставодавця не відчужувати без письмової згоди заставодержателя предмет застави та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб, не вносити без письмової згоди заставодержателя будь-яких змін до Статуту ТОВ «Грант-Бетон», зареєстрованого у новій редакції 24 червня 2008 року за № 10701050002031001 державним реєстратором Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.

Пунктом 4.11 Статуту ТОВ «Грант-Бетон», зареєстрованого у новій редакції 24.06.2008 року за № 10701050002031001 визначено розподіл часток між учасниками та розмір часток кожного з учасників товариства, а саме: ОСОБА_1 - 51%, статутного капіталу, його частка становить 18 054 000 грн.; ОСОБА_5 - 14% статутного капіталу, його частка становить 4 956 000 грн.; ОСОБА_6 - 5% статутного капіталу, його частка становить 1 770 000 грн.; ОСОБА_7 - 5% статутного капіталу, його частка становить 1 770 000 грн.; ОСОБА_8 -5% статутного капіталу, його частка становить 1 770 000 грн.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серед засновників (учасників) ТОВ «Грант-Бетон» наявні: ОСОБА_5 - розмір внеску до статутного фонду 23 010 000 грн.; ОСОБА_6 - розмір внеску до статутного фонду 1 770 000 грн.; ОСОБА_7 - розмір внеску до статутного фонду 1 770 000 грн.; ОСОБА_8 - розмір внеску до статутного фонду 8 850 000 грн.

Вказане свідчить про відчуження ОСОБА_1 належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «Грант-Бетон».

Частинною 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

26.11.2014 року до Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області державним виконавцем скеровано подання (повідомлення) про вчинення ОСОБА_1 кримінальної відповідальності за умисне невиконання судового рішення у відповідності до вимог ст. 382 КК України.

Листом від 9.02.2015 року № 1675 Ірпінським ГУ МВС України в Київській області повідомлено, що подання № 173/2-4 від 26.11.2014 року зареєстровано в Журналі Єдиного обліку за № 888 від 21.01.2015 року та приєднано до кримінального провадження, яку внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110040002373 від 16.12.2014 року.

Також слід зазначити, що згідно інформації наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 0.64-14941/0/15-15 боржник у період з вересня 2011 року по вересень 2015 року понад 60 разів перетинав державний кордон України.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в України громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладений на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п.5 ч.5 ст. 6).

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що виходячи із встановлених обставин справи і доказів, наявних у матеріалах справи, суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, оскільки, сам факт відсутності дій, направлених на виконання постанови державного виконавця, свідчать про те, що ОСОБА_1 ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань, суми боргу він не сплатив та ніяких дій, направлених на погашення боргу не вчиняє, не з`являється до державного виконавця для дачі пояснень та надання відомостей про своє майно та доходи.

Суд повно з»ясував обставини справи, дав належної оцінки доказам.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування ухвали не вбачається.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - відхилити, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 5 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: