Ухвала суду № 57193328, 14.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А[1]

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м Києва в складі:

головуючого - судді Кирилюк Г.М.

суддів: Рейнарт І.М., Музичко С.Г.

при секретарі Матвійчуку І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкстрейдкомпані Київ», Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкстрейдкомпані Київ» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 грудня 2015 року,

встановила:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (продавець) та ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Охріменко М.С. та зареєстрований в реєстрі за №619.

30.12.2015 р. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2; заборонити ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» вчиняти дії, спрямовані на розпорядження зазначеною квартирою у будь-якій спосіб.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 грудня 2015 року заяву задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2, з забороною ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження зазначеною квартирою у будь-якій спосіб.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 грудня 2015 року, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Стягнути з позивача на користь ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» судові витрати у розмірі 1378 грн.

Свої доводи мотивує тим, що ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» набуло право власності на нерухоме майно за договором купівлі-продажу, яке було зареєстровано в установленому законом порядку. Постановивши ухвалу про заборону відповідачу розпоряджатися нерухомим майном без належних правових підстав, суд обмежив ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» у користуванні та володінні своїм майном. Оскаржувана ухвала не містить мотивувального висновку про те, які саме обставини свідчать про необхідність застосування засобів забезпечення позову та які докази підтверджують наміри відповідача розпорядитися своєю власністю.

У судовому засіданні представник ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» - Савченко В.М. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.1, п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту з забороною вчиняти дії, спрямовані на розпорядження спірним майном, представник позивача посилалась на те, що саме такі заходи забезпечать належне збереження спірної квартири і виконання судового рішення в майбутньому.

Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, з забороною ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження зазначеною квартирою у будь-якій спосіб, суд першої інстанції виходив із змісту заявлених позовних вимог, а також того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір з приводу права власності на квартиру АДРЕСА_1. Оскільки можливість розпорядження вказаною квартирою до вирішення спору по суті може утруднити виконання можливого рішення у даній справі, суд першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог ч.1 ст.152 ЦПК України, постановив ухвалу про забезпечення позову.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку захід забезпечення позову застосований для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

Таким чином, посилання в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права при розгляді заяви щодо забезпечення позову є безпідставними.

У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення прав ТОВ «Люкстрейдкомпані Київ» на користування та володіння спірним майном є необґрунтованими.

Питання доведеності позовних вимог не є обставиною, що підлягає встановленню при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування з наведених у апеляційній скарзі доводів не вбачається.

Керуючись ст. 307, 312, 315, 317 ЦПК України колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкстрейдкомпані Київ» відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа №22-ц/796/5826/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Новак Р.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.