Рішення № 57191659, 24.12.2014, Чаплинський районний суд Херсонської області

набрало чинності "___"____20____р.

Справа № 665/629/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2014 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі: судді - Томашевського В.А.

при секретарі - Покотун Р.І.

представника ОСОБА_1

селищної ради Чаплинського

району Херсонської області ОСОБА_2

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

представника ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 селищна рада Чаплинського району Херсонської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

20.05.2013 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся із позовною заявою в Чаплинський районний суд Херсонської області до відповідача ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області з позовними вимогами про визнання права власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 6.3355 га., яка перебуває на території ОСОБА_1 селищної ради Херсонської.

Вказаною земельною ділянкою володів згідно державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ХС № 005119 його батько ОСОБА_7, який помер 22.10.2012 року у селі Тернівка Бершадського району Вінницької області у віці 72 роки,

Позивач у позовній заяві посилався на те, що він є єдиним спадкоємцем спадкового майна, оскільки його мати ОСОБА_8, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно її заяви до ОСОБА_1 державної нотаріальної контори Херсонської області, відмовилась на його користь від спадкового майна померлого чоловіка.

12.06.2013 року Чаплинським районним судом постановлено судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та визнано за ним право власності на земельну ділянку розміром 6.3355 га., розташованої на території ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області, власником якої до дня своєї смерті був батько позивача - ОСОБА_7.

29.04.2014 року рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області рішення Чаплинського районного суду від 12.06.2013 року за апеляційною скаргою зацікавленої особи ОСОБА_5, яка є спадкоємицею померлого 01.06.2013 року ОСОБА_9, скасовано та постановлено рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. Зазначене рішення суду апеляційної інстанції набуло чинності.

Крім вище зазначеного звернення до суду з позовними вимогами від 20.05.2013 року, ОСОБА_3 22.05.2013 року звернувся з позовною заявою в Чаплинський районний суд Херсонської області до відповідача ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку розміром 6.3966 га. у порядку спадкування, яка також перебуває на території ОСОБА_1 селищної ради Херсонської області.

Цією земельною ділянкою володів згідно державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ХС № 005121 його брат ОСОБА_10, який помер 10.07.2011 року у селі Тернівка Бершадського району Вінницької області у віці 46 років,

Позивач посилається на те, що він є також єдиним спадкоємцем спадкового майна, оскільки його мати ОСОБА_8, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно її заяви від 26.03.2013 року на адресу ОСОБА_1 державної нотаріальної контори Херсонської області відмовилась від спадкового майна після смерті її сина ОСОБА_10 на користь сина - ОСОБА_3, позивача у справі.

01.07.2013 року Чаплинський районний суд Херсонської області постановив судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та визнав за ним право власності на земельну ділянку розміром 6.3966 га., розташованої на території ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області у порядку спадкування, власником якої до дня смерті був брат позивача - ОСОБА_10.

18.03.2014 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області рішення Чаплинського районного суду від 01.07.2013 року за апеляційною скаргою зацікавленої особи ОСОБА_5, яка є спадкоємицею померлого 01.06.2013 року ОСОБА_9, залишено без змін.

08.10.2014 року колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовані судове рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 01.07.2013 року та ухвала апеляційного суду Херсонської області від 18.03.2014 року.

Підставами скасування судових рішень є те, що суд не залучив до участі у справі зацікавлену особу ОСОБА_5 а також що у матеріалах справи відсутні дані про скасування чи визнання недійсним заповіту ОСОБА_10, посвідченого 21.04.2004 року державним нотаріусом ОСОБА_1 державної нотаріальної контори Херсонської області на користь ОСОБА_9, враховуючи, що ОСОБА_5 є його спадкоємицею і у порядку спадкової трансмісії може мати також право на спадкове майно як померлого 01.06.2013 року ОСОБА_9, так і померлого 10.07.2011 року ОСОБА_10, враховуючи, що ОСОБА_10 заповів належну йому земельну ділянку саме ОСОБА_9.

Дана цивільна справа передана на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Судом встановлено також, що згідно заповітів, посвідчених 21.04.2004 року державним нотаріусом ОСОБА_1 державної нотаріальної контори Херсонської області, проживаючі на той час у ІНФОРМАЦІЯ_4 заповіли ОСОБА_11 відповідно - ОСОБА_7 на випадок своєї смерті належну йому земельну ділянку площею 6.3355 га., а ОСОБА_10, також на випадок своєї смерті, належну йому земельну ділянку площею 6.3966 га..

Під час розгляду зазначеної цивільної справи по вимогам ОСОБА_3 до ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10, рідний брат позивача ОСОБА_3, помер 10.07.2011 року у селі Тернівка Бершадського району Вінницької області, який мав на території Чаплинського району Херсонської області власність у вигляді земельної ділянки і після його смерті відкрилась спадщина на цю земельну ділянку площею 6.3966 га.

Крім того встановлено, що спадкоємець ОСОБА_8 склала на адресу ОСОБА_1 державної нотаріальної контори заяву, посвідчену 26.03.2013 року секретарем Тернівської сільської ради Бершадського району Вінницької області про відмову від спадкового майна померлого сина ОСОБА_10 на користь позивача ОСОБА_3.

Встановлено також, що згідно листа завідуючої ОСОБА_1 державної нотаріальної контори Херсонської області №184 від 12.02.2014 року спадкова справа після смерті ОСОБА_10 за місцем знаходження нерухомого майна не заводилась, протягом шести місяців жоден із спадкоємців до нотаріальної контори не звертався із заявами про прийняття спадщини, про видачу свідоцтва про спадщину або про відмову від прийняття спадщини.

В позовній заяві від 22.05.2013 року ОСОБА_3 зазначив, що у нього відсутній оригінал державного акту серії 1-ХС № 005121 на право власності на земельну ділянку, що перебувала у власності його брата ОСОБА_10, тому просив суд визнати за ним право власності у порядку спадкування на земельну ділянку розміром 6.3966 га., розташованої на території ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області, власником якої згідно державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ХС №005121 до дня своєї смерті 10.07.2011 року був його брат ОСОБА_10.

01.04.2014 року до Чаплинського районного суду Херсонської області звернулась ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6 із позовними вимогами до ОСОБА_3, зазначивши третьою особою ОСОБА_1 селищну раду Чаплинського району Херсонської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого 22.10.2012 року спадкодавця ОСОБА_7, батька відповідача у справі ОСОБА_3, а також померлого 10.07.2011 року спадкодавця ОСОБА_10, брата відповідача у справі ОСОБА_3.

ОСОБА_5 зазначає, що їй належить право на прийняття спадщини у порядку спадкової трансмісії за заповітами, вчиненими 21.04.2004 року ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_11 щодо належних їм при житті земельним ділянкам і що ОСОБА_11 та їй особисто не було відомо про час і місце смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_10, тому ОСОБА_11 при житті та вона після смерті чоловіка не звернулись до нотаріуса у шестимісячний строк із заявами про прийняття спадщини після померлих 22.10.2012 року ОСОБА_7 та 10.07.2011 року ОСОБА_10.

Про смерть ОСОБА_7 та ОСОБА_10 вона довідалась після смерті її чоловіка ОСОБА_11, спадкоємицею якого вона є за законом, отримавши інформацію про постановлене рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.06.2013 року у справі № 665/1286/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування після померлого ОСОБА_7.

Копія даного рішення суду було додано до цивільної справи №665/2626/13-ц за позовом ОСОБА_8 в особі ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди земельних ділянок, в тому числі і заповіданих ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_11, у спорі з орендарем ОСОБА_12, у довготривалій оренді якого перебували ці земельні ділянки.

ОСОБА_5 вважає, що звернувшись 12.02.2014 року до нотаріуса за місцем знаходження спадкового нерухомого майна померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_10 та отримавши відмову нотаріуса у видачі їй свідоцтв про право власності у порядку спадкування на земельні ділянки спадкодавців через пропуск шести місячного строку на подачу заяви після їх смерті, вона встановлений ст.1270 ЦК України строк пропустила з поважних причин, які повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для неї як спадкоємця, тому просить суд визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після померлих спадкодавців ОСОБА_7 та ОСОБА_10, та якій належить право на прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_11 у порядку спадкової трансмісії.

Позивачка заявляє, що через зміну постійного місця проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_10 з смт. Чаплинка Херсонської області на село Тернівка Бершадського району Вінницької області їм, тобто ОСОБА_11 та ОСОБА_5 не було відомо нове місце проживання спадкодавців.

Позивачка заявляє, що при житті ОСОБА_11 не мав можливості своєчасно подати заяву до ОСОБА_1 нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, оскільки не був поінформований нотаріальною конторою про смерть спадкодавців ОСОБА_7 та ОСОБА_10.

Крім того зазначає, що ОСОБА_11 у період відкриття спадщини після померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_10 сам тяжко хворів і це також є причиною пропуску строку звернення ним особисто до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 у позовних вимогах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини повністю підтримав позовні вимоги ОСОБА_5, зазначивши поважність причин пропуску шестимісячного строку, оскільки вони повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, на вчинення таких дій.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник наполягав на своїх позовних вимогах, просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку, яка залишилась після смерті його брата ОСОБА_10, оскільки він через відсутність оригіналу свідоцтва про право власності на земельну ділянку спадкодавця не зміг через нотаріальну контору отримати у спадок власність спадкодавця, зазначивши, що він єдиний спадкоємець за законом, оскільки його мати відмовилась від спадщини сина ОСОБА_10 саме на його користь.

Позовні вимоги ОСОБА_5 він не визнає через відсутність правових підстав для поновлення їй строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом у порядку правової трансмісії, оскільки, ознайомившись із матеріалами справи, він зясував, що за заповітом, складеним 21.04.2004 року його померлим 22.10.2012 року батьком ОСОБА_7 та померлим 10.07.2011 року братом ОСОБА_10 на імя ОСОБА_11, спадкоємець за заповітом ОСОБА_11 у строк до шести місяців після смерті спадкодавців до нотаріальної контори не звернувся, тобто маючи час 1 рік 10 місяців 9 днів після смерті батька та 7 місяців 9 днів після смерті брата, маючи реальний час для звернення до нотаріальної контори ще при житті, тому у спадкоємиці померлого ОСОБА_11 - ОСОБА_5 відсутні правові підстави у порядку спадкової трансмісії отримати спадок.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги ОСОБА_3, зазначивши, що він є єдиним спадкоємцем спадкового майна померлих батька та брата ОСОБА_3 та на не поважність причин пропуску шестимісячного строку для звернення із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса ОСОБА_11, оскільки цей строк не повязаний з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця за заповітом на вчинення таких дій, доповнивши, що позивач ОСОБА_3 взагалі не знав про укладення його батьком і братом заповітів на користь ОСОБА_11 Вона просить суд відмовити ОСОБА_5 у задоволенні її позовних вимог, оскільки та не має права на отримання спадку у порядку спадкової трансмісії після смерті спадкодавця ОСОБА_11

Заслухавши у судовому засіданні ОСОБА_3 за його позовними вимогами про визнання права власності на земельну ділянку розміром 6.3966 га., яка перебуває на території ОСОБА_1 селищної ради та якою володів згідно державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ХС № 005121 його брат ОСОБА_10, який помер 10.07.2011 року у селі Тернівка Бершадського району Вінницької області, представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 щодо його позовних вимог, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, представника ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району ОСОБА_2, дослідивши надані у справу письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом на зазначену земельну ділянку не підлягають задоволенню з наступного:

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини.

Згідно ч. 1 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. З ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч.2 ст. 1221 ЦК України якщо місце проживання спадкодавця не відоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної її частини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, суд на підставі свідоцтва про смерть ОСОБА_7, померлого 22.10.2012 року, а також ОСОБА_10, померлого 10.07.2011 року встановив, що місцем смерті, тобто місцем відкриття спадщини померлих спадкодавців є село Тернівка Бершадського району Вінницької області, а для спадкоємців, яким не відоме було місце смерті спадкодавців, місце відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна спадкодавця.

Тому саме за місцем реєстрації смерті має відбуватись для ОСОБА_3 оформлення спадкової справи у тій нотаріальній конторі, в окрузі якої відкрилась спадщина на підставі його заяви, оскільки він достовірно володів інформацією про час і місце смерті батька і брата, а для ОСОБА_11, оскільки він не володів інформацією про час і місце смерті спадкодавців - за місцем знаходження нерухомого майна спадкодавців, тобто у нотаріальному окрузі на території Чаплинського району Херсонської області.

Згідно показів ОСОБА_3, він із спадкодавцями ОСОБА_7 та ОСОБА_10 разом на час відкриття їх спадщини не проживав, до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, як для нього, у Бершадському районі Вінницької області не звертався, а також не звертався із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини і за місцем знаходження нерухомого майна спадкодавців у Чаплинському районі Херсонської області, звернувшись із позовною заявою про визнання права власності у порядку спадкування безпосередньо до Чаплинського районного суду, умисно зазначивши у позовній заяві, що йому відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно у звязку із відсутністю оригіналу державного акту на право власності на землю його батька і брата.

Згідно листа завідуючої ОСОБА_1 державної нотаріальної контори ОСОБА_13 від 12.02.2014 року вих. № 183/01-16 після смерті ОСОБА_10, померлого 10.07.2011 року спадкова справа ОСОБА_1 державною нотаріальною конторою не заводилась у звязку з тим, що протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця до ОСОБА_1 нотаріальної контори не надійшло від спадкоємців жодної заяви про прийняття спадщини чи відмови від спадщини. Відомостями про фактичне прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_10 ОСОБА_1 державна нотаріальна контора також не володіє.

Таким чином, надані у судовому засіданні позивачем ОСОБА_3 покази щодо причин неможливості оформлення спадщини через нотаріальну контору у звязку з втратою оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку на імя брата ОСОБА_10, неможливості отримати дублікат державного акту, суд не бере до уваги, оскільки ОСОБА_3 взагалі не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, про що свідчить відсутність заведеної спадкової справи ОСОБА_1 державної нотаріальною конторою, беручи до уваги його покази щодо відсутності його звернення з питань спадкування до нотаріальної контори за місцем смерті спадкодавців.

Згідно ст.50 Закону України Про нотаріат, п. З ч. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Питання спадкування в Україні регулюються спеціальними нормами права, згідно книги шостої ЦК України.

Відповідно ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_3 що до визнання права власності у порядку спадкування є такими вимогами, які прямо випливають із змісту глави 84, 86, 87 книги шостої ЦК України, а саме, вимог закону щодо місця відкриття спадщини (ст.1221), прийняття спадщини (ч.3 ст.1268), подання заяви про прийняття спадщини (ч.ч.1,2 ст.1269), строків для прийняття спадщини (ч.1 ст.1270), наслідків пропущення строку для прийняття спадщини (ч.1 ст.1272).

Крім того, суд враховує, що згідно ч.1 ст.1 Закону України Про нотаріат, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст.34 Закону України Про нотаріат нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як посвідчення правочинів (договори, заповіти, довіреності тощо); видають свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст. 48 Закону України Про нотаріат на підтвердження права на спадщину, права власності, посвідчення фактів, що громадянин є живим, перебування його у певному місці, про прийняття на збереження документів видаються відповідні свідоцтва.

Згідно ст. 49 Закону України Про нотаріат нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;

2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;

7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;

9) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження.

Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно ст. 50 Закону України Про нотаріат нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно ст. 63 Закону України Про нотаріат нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме.

Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно ст. 66 Закону України Про нотаріат на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

Згідно ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст. 68 Закону України Про нотаріат нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Спадкоємці за законом, які позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства, можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин із спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст. 69 Закону України Про нотаріат нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.

Нотаріус також перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.

Згідно пункту 231 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріусом ведеться книга обліку спадкових справ та алфавітна книга спадкових справ.

У книзі обліку спадкових справ реєструються: заяви про прийняття спадщини; заява про відкликання заяви про прийняття спадщини; заява про видачу свідоцтв про право на спадщину, про відмову від спадщини; заяви про відкликання заяви про відмову від спадщини; заява спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); претензії кредиторів, а також заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за якими були вжиті ці заходи; заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною; заява про видачу свідоцтва виконавцю заповіту; заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; заява про відказ одержувача про відмову від заповідального відказування тощо. На підставі однієї із перерахованих заяв, зареєстрованої першою, заводиться спадкова справа на ім'я померлого.

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи. У разі підтвердження цього факту нотаріус відмовляє у прийнятті заяви (іншого документа), рекомендуючи заявнику подати її за місцезнаходженням цієї справи, а в разі потреби - вимагає цю справу для подальшого провадження.

Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців і кредиторів) також реєструються в книзі обліку спадкових справ під самостійними номерами та в хронологічному порядку.

На всіх заявах зазначаються час їх надходження та номер спадкової справи.

У спадкову справу підшиваються документи, які були витребувані від спадкоємців, юридичних осіб, подані іншими, крім спадкоємців, фізичними особами, а також примірник договору на управління спадщиною, договору про зміну черговості одержання права на спадкування, примірник договору про зміну розміру частки у спадщині, свідоцтва виконавця заповіту, свідоцтва про право на спадщину тощо.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 не звертався до ОСОБА_1 нотаріальної контори із заявою протягом шести місяців з часу відкриття спадщини про прийняття спадщини після померлого спадкодавця ОСОБА_10 з яким він постійно не проживав, тому він спадщину не прийняв, до суду із заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини у звязку із пропуском строку з поважних причин не звертався, суд не встановлював йому додаткового строку для прийняття спадщини, тому все це виключає його право на спадкове майно ОСОБА_10 згідно п. З ч. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, зважаючи на розяснення йому вимог закону та його особисту поінформованість у законодавстві та судовій практиці щодо регулювання питання застосування процесуальних строків під час процедури отримання спадку ( Справа №665/1286/13-ц - згідно рішення апеляційного суду Херсонської області від 29.04.2014 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування спадку ОСОБА_7).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України й ч. 1 ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Отже, особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав лише в разі їх порушення.

Звертаючись до суду із позовом і обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_3 зазначав, що він не може отримати правовстановлюючі документи на спадщину, оскільки відсутні документи, які б підтверджували право спадкодавця на спадщину - оригінал державного акту на право приватної власності на землю.

Відповідно до п.4.11 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року №325, діючої на момент виникнення спірних правовідносин, новий державний акт на імя спадкодавця взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до ст.4 Закону України Про нотаріат.

Відмова територіальних органів Державного комітету земельних ресурсів у видачі дублікату державного акту про право власності на земельну ділянку підлягає оскарженню в адміністративному порядку.

Судом встановлено, що у такий спосіб ОСОБА_3 не звертався до визначених у законодавчому порядку органів з метою отримання правового документу на підтвердження права власності належного особі.

Суд також з'ясував при розгляді справи, що визначені у позовній заяві цивільні права позивача ОСОБА_3 не порушені в результаті неправомірних дій фізичних чи юридичних осіб, він не має відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, тому судового захисту його права не потребують.

Крім того суд, відповідно до вимог ст.ст. 10,33,130 ЦПК України визначив коло осіб, які повинні бути залучені до участі у справі, обєднавши в одне провадження цивільні справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 селищна рада Чаплинського району Херсонської області, про визначення додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини.

Позовні вимоги ОСОБА_5, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_7 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_1 селищна рада Чаплинського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого 22.10.2012 року спадкодавця ОСОБА_7, батька відповідача у справі ОСОБА_3 та померлого 10.07.2011 року спадкодавця ОСОБА_10, брата відповідача у справі ОСОБА_3, та якій належить право на прийняття спадщини за заповітом після померлого 01.06.2013 року у смт. Гаспра міста Ялта АР Крим Левандовського ОСОБА_14 у порядку спадкової трансмісії підлягають задоволенню з наступного:

Суд встановив, що 01.06.2013 року у смт. Гаспра міста Ялта АР Крим помер ОСОБА_9.

Установлено також, що ОСОБА_5 і ОСОБА_9 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 03 жовтня 1980 року, тобто ОСОБА_5 є спадкоємицею за законом належного спадкодавцю ОСОБА_9 спадку.

Згідно заповітів, посвідчених державним нотаріусом ОСОБА_1 державної нотаріальної контори 21.04. 2004 року ОСОБА_7 заповів на випадок своєї смерті належну йому земельну ділянку площею 6.3355 га. на території ОСОБА_1 селищної ради ОСОБА_11, а ОСОБА_10 на випадок своєї смерті ОСОБА_11 належну йому земельну ділянку площею 6.3966 га. також на території ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області, проживаючи на той час у ІНФОРМАЦІЯ_4.

На час розгляду справи зазначені заповіти не є скасованими чи визнаними такими, що є недійсними.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268. ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 на підставі державного акту на право власності на землю серії І-ХС №005121 від 16.02.2001 року володів земельною ділянкою площею 6,3966 га, розташованої на території ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2004 року ОСОБА_10 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно якого заповів зазначену земельну ділянку ОСОБА_11.

Згідно відомостей ОСОБА_1 державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_10 ОСОБА_10 не заводилася, спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, про відмову від спадщини чи з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори не зверталися.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-КИ №516435, ОСОБА_11 помер 01.06.2013 року, тобто після спливу встановленого ч. І ст.1270 ЦК України строку для прийняття спадщини після померлого 10.07.2011 року ОСОБА_10йовича.

Також судом встановлено, що ОСОБА_7 на підставі державного акту на право власності на землю серії І-ХС №005119 від 16.02.2001 року володів земельною ділянкою площею 6,3355 га, розташованої на території ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2004 року ОСОБА_7 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно якого заповів зазначену земельну ділянку ОСОБА_11.

Згідно відомостей ОСОБА_1 державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_7 не заводилася, спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, про відмову від спадщини чи з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори не зверталися.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-КИ №516435, ОСОБА_11 помер 01.06.2013 року, тобто після спливу встановленого ч. І ст.1270 ЦК України строку - шість місяців для прийняття спадщини після померлого 22.10.2012 року ОСОБА_7.

З відомостей приватного нотаріуса ОСОБА_15 Криворізького нотаріального округу Дніпропетровської області витяг № 35449508 від 18.10.2013 року вбачається реєстрація спадкової справи після смерті 01.06.2013 року ОСОБА_11 у передбачені законом строки.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.1221 ЦК України в разі, якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Таким чином, звернення ОСОБА_5 до Чаплинського районного суду Херсонської області за відомим їй місцем проживання спадкодавців та знаходження нерухомого майна є обґрунтованим.

Щодо визначення причини пропуску спадкоємцем строку, встановленого ст.1270 ЦК України, суд вважає їх поважними, оскільки ОСОБА_11 та ОСОБА_5 дійсно не було відомо про смерть спадкодавців ОСОБА_7 та спадкодавця ОСОБА_10. Зазначені особи проживали не в одній місцевості, крім того спадкодавці змінили своє місце проживання, не повідомивши про це ОСОБА_11, якому заповіли своє нерухоме майно на випадок смерті.

При цьому суд враховує, що під час розгляду справи Чаплинським районним судом Херсонської області за позовом ОСОБА_8 в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_12 про розірвання договорів оренди земельних ділянок, що є предметом розгляду цієї справи як обєкта спадкування, справа розглянута у порядку заочного її розгляду, що унеможливлювало своєчасну поінформованість зацікавлених осіб у праві володіти інформацією щодо встановлених фактів, в тому числі і про смерть спадкодавців ОСОБА_7 та ОСОБА_10.

Як зазначено у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7, належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За правилами ст. 109 ЦПК України, позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, ОСОБА_5 довела суду наявність поважних причин пропуску шестимісячного строку, встановленого законом щодо звернення до нотаріальної контори за місцем знаходження нерухомого майна спадкодавців із заявою про вчинення нотаріальних дій.

Керуючись ст.ст. З,10,11,60, 212 - 215, ЦПК України, ст.ст. 16, 1216, 1217, 1223, 1225, 1297 ЦК України, Законом України Про нотаріат, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку розміром 6.3966 га., розташованої на території ОСОБА_1 селищної ради Чаплинського району Херсонської області у порядку спадкування, власником якої до дня смерті був брат позивача - ОСОБА_10 відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 селищна рада Чаплинського району Херсонської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_5 додатковий строк протягом трьох місяців з дня вступу рішення суду в законну силу для подання заяви про прийняття спадщини після померлого спадкодавця ОСОБА_7.

Визначити ОСОБА_5 додатковий строк протягом трьох місяців з дня вступу рішення суду в законну силу для подання заяви про прийняття спадщини після померлого спадкодавця ОСОБА_10.

На рішення суду може бути подана апеляція в Апеляційний суд Херсонської області протягом десяти днів з часу проголошення рішення за поданням апеляції до Чаплинського районного суду Херсонської області.

С У Д Д Я: