Ухвала суду № 57191368, 24.02.2016, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/1714/15-к

Провадження № 1-кп/653/124/16

У Х В А Л А

іменем України

24.02.2016

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шарко Н.А.,

при секретарі Разумній Телик А.В.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014230000000588 від 20 жовтня 2014р., за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 309 КК України,

за участю прокурора Ліхтаренка В.В.,

адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

встановив:

до Генічеського районного суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному проваджені за №12014230000000588 від 20 жовтня 2014р. за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 309 КК України.

У підготовче судове засідання зявились прокурор, адвокат ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 призначити до судового розгляду, оскільки він відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, та відсутні підстави, які б унеможливлювали його розгляд.

Також, прокурор заявив клопотання про залишення без розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, оскільки обраний щодо останнього запобіжний захід згідно ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 23 грудня 2015р. вичерпав свою дію.

Крім того, прокурор у судовому засіданні просив обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, оскільки наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, та може ухилитися від правоохоронних органів та суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 проти призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечував, проте, зазначив, що реєстр матеріалів досудового розслідування містить певні невідповідності.

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 просив відмовити, оскільки прокурором не доведено наявність тих ризиків, які б давали суду можливість для його застосування. Вважав за можливе застосувати щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки останній має на утриманні дітей, співмешканку, та постійне місце проживання. Крім того, ОСОБА_1 має ряд захворювань, які є перешкодою для утримання в умовах слідчого ізолятора.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні позицію свого захисника адвоката ОСОБА_2 підтримав, не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив. Вважав за можливе обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки жодним чином не збирається ухилятись від суду.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 314 КПК Українипід час проведення підготовчого судового засідання суд перевіряє обвинувальний акт на відповідність вимогам цьогоКодексу.

Статтею 109 КПК Українипередбачено, що реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

У відповідності до ч.ч.1, 4ст. 110 КПК Українипроцесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Доводи захисника в частині невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам кримінально-процесуального законодавства, суд вважає необґрунтованими, оскільки недоліки цього документу самі по собі не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, так як у відповідності до вимог, передбаченихст. 314 КПК України, єдиною підставою для повернення обвинувального акту прокурору, є лише невідповідність вимогам закону тільки цього процесуального документу.

За таких обставин, суд вважає, що наявні всі підстави для призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, одноособово суддею.

Відповідно до п.3ст. 315 КПК Українипід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.5ст. 202 КПК України, у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, підозрюваний повинен бути негайно звільнений.

Враховуючи те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, продовжений ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 23 грудня 2015р. скінчився, тому суд вважає, що відсутні підстави для вирішення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, а також відсутні підстави для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. За таких обставин, суд вважає за необхідне вказані клопотання залишити без розгляду.

Що стосується клопотання прокурора про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положеньст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та середньої тяжкості, він раніше судимий і судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, вчинив кримінальні правопорушення в період іспитового строку, що свідчить про наявність обґрунтованої підозри у можливості продовження кримінальної протиправної поведінки. Актуальність зазначеного ризику не зникла.

Також судом встановлено, що до затримання обвинувачений офіційно не працевлаштований, не мав стабільного доходу, хоча є особою працездатного віку, має прописку у с. Петрівське, Синельниківського району Дніпропетровської області, постійно змінює місця проживання без реєстрації, що, на погляд суду, свідчить про високий ризик можливості вчинення ним інших протиправних діянь, та можливість ухилитися від суду.

За станом здоров'я обвинувачений може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, а сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, доказів, документів та інших доказів.

При цьому, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, щодо наявності нерухомого майна у Генічеському районі, наявності хвороби, яка унеможливлює утримання обвинуваченого у слідчому ізоляторі жодним чином не підтверджені.

Доводи захисника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 щодо наявності у його підзахисного малолітньої дитини, не зменшують та не спростовують ризиків, наведених прокурором.

Із врахуванням індивідуального становища обвинуваченого, судом визнано обґрунтованим, правомірним та доцільним обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк сорок п'ять днів, оскільки встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України є реальними та виправдовують обмеження волі обвинуваченого.

На зазначених підставах застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді.

Відповідно до ч. 5ст. 182 КПК Українирозмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

З урахуванням викладеного, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, суд вважає необхідним одночасно з триманням під вартою застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25 (двадцять пять) мінімальних заробітних плат, що складає 34450 (тридцять чотири чотириста пятдесят) гривень, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 суд не вбачає.

На підставі викладеного і керуючись ст.176-178, 181, 194, 314-315 КПК України, суд

ухвалив:

обвинувальний акт у кримінальному проваджені за №12014230000000588 від 20 жовтня 2014р. за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 309 КК України призначити до судового розгляду на 16 березня 2016р. на 11 год. 00 хв., у залі судових засідань Генічеського районного суду Херсонської області.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт залишити без розгляду.

Клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів задовольнити частково.

Обрати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 45 (сорок пять) днів, тобто до 08 квітня 2016р.

Визначити розмір застави, після внесення якої обвинувачений повинний бути звільнений з під варти, у розмірі 25 (двадцяти пяти) мінімальних заробітних плат, що складає 34450 (тридцять чотири тисячі чотириста пятдесят) гривень.

Покласти наОСОБА_1, у разі звільнення під заставу такі зобов'язання:

- не відлучатися за межі Генічеського району без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з Україниі в"їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Генічеський ВП ГУ НП у Херсонській області та прокурора Генічеської місцевої прокуратури ОСОБА_3

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_4