Ухвала суду № 57191164, 12.04.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2016 Справа №607/3843/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я., ознайомившись із заявою про забезпечення позову (скарги) ОСОБА_1 на дії державних виконавців Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, -

В С Т А Н О В И В :

Представник скаржника ОСОБА_1 ОСОБА_2 11.04.2016р. звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із скаргою на дії державних виконавців Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо порушення процедури оцінки майна боржника.

Окрім того, 11.04.2016р. представник скаржника подав суду заяву про забезпечення позову (даної скарги), шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №46157097, яке відкрите Першим відділом ДВС ТМУЮ на підставі постанови №44808019 від 04.11.2014р. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, а також зупинення реалізації нежитлового приміщення загальною площею 63,6 кв.м. по вул. Оболоня, 11/73 в м. Тернополі, яке виставлене на торги за лотом №136583, які призначені на 13.04.2016р., власником якого являється ОСОБА_1

Посилається на те, що 01.04.2016р. їй стало відомо, що належне їй нежитлове приміщення загальною площею 63,6 кв.м. по вул. Оболоня, 11/73 в м. Тернополі знаходиться на примусовій реалізації через систему електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ), яку ініціював Перший відділ ДВС ТМУЮ. Торги призначені на 13.04.2016р. До цього часу скаржнику не було нічого відомо про виконавче провадження та за який борг виконавча служба продає її майно. Після ознайомлення 04.04.2016р. у Першому відділі ДВС із матеріалами виконавчого провадження їй стало відомо, що 30.01.2015р. Першим відділом ДВС ТМУЮ відкрито виконавче провадження з виконання постанови №44809019 цього ж відділу ДВС від 04.11.2014р. про стягнення з ОСОБА_1 107452,99 грн. виконавчого збору. Про відкрите виконавче провадження, проведені виконавчі дії, зокрема оцінку арештованого майна - нежитлового приміщення загальною площею 63,6 кв.м. по вул. Оболоня, 11/73 в м. Тернополі, проведену ПП «Експертоцінка», вона не знала. Не мала змоги подати заперечення на оцінку для проведення її рецензування. Вважає оцінку проведеною із порушенням вимог чинного законодавства, яке стосується оцінки майна. Усе вищевказані дії, бездіяльність державних виконавців Першого відділу ДВС ТМУЮ грубо порушують її права, як сторони виконавчого провадження. Належне їй нерухоме майно з порушенням процедури його оцінки передане на реалізацію, яка може відбутись 13.04.2016р., а тому з метою забезпечення скарги просить зупинити стягнення по виконавчому провадженню та зупинити реалізацію належного їй майна, так як не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або ж зробити неможливим в подальшому провести реалізацію майна за реальною ціною, а не тією, що встановлена висновком призначеного державним виконавцем оцінювача ПП «Експертоцінка». Вказує на те, що в разі реалізації майна за ціною визначеною оцінювачем ПП «Експертоцінка» їй буде завдано значних збитків.

При розгляді заяви суд виходив із наступного.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 2 Постанови за №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» наголошує, що при розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України, законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV" Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", від 21 квітня 1999 року №606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Відповідно до загальних положень Цивільного процесуального кодексу України (ст.ст.1,2,8 ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Положеннями ЦПК України, зокрема ст.ст. 386,387 цього Кодексу, не передбачається вирішення питань щодо забезпечення скарги.

Разом з тим, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведених у пунктах 13, 15, 17, 18 постанови №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у разі відсутності норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг, мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовані аналогічні питання. До завершення розгляду скарги за наявності для цього підстав не виключається можливість застосування заходів забезпечення скарги. При цьому суд не вправі вживати заходи забезпечення скарги шляхом вчинення дій, що є виключним повноваженням державного виконавця, які можуть бути оскаржені до суду.

Зокрема у п. 15 зазначеної вище постанови, ВССУ зазначає, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Із змісту скарги та доданих письмових документів вбачається, що на виконанні в Першому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №607/5341/13-ц виданого 29.10.2013р. Тернопільським міськрайонним судом про звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру №72, що знаходиться в будинку №11 по вул. Оболоня в м. Тернополі, яка належить іпотекодавцю на праві власності в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору, яка становить 1074529,92 грн. (виконавче провадження 44809019), в ході якого 04.11.2014р. державним виконавцем Фидрик Р.В. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 107452,99 грн. виконавчого збору. В подальшому державним виконавцем Бойко Д.О. 30.01.2015р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаної постанови про стягнення виконавчого збору.

03.03.2016р. оцінювачем ПП «Експертоцінка» ОСОБА_3 складено висновок про вартість нежитлового приміщення загальною площею 63,6 кв.м. по вул. Оболоня, 11/73 в м. Тернополі, а саме визначено вартість арештованого майна в сумі 904010,00 грн. без врахування ПДВ.

17.03.2016р., у звязку із відсутністю оскарження сторонами виконавчого провадження оцінки майна боржника, начальником Першого відділу ДВС ТМУЮ підписано заявку на реалізацію вищевказаного майна.

Згідно роздрукованої із веб-сайту СЕТАМ інформації, торги з реалізації вищевказаного арештованого нерухомого майна боржника призначені на 9 год. 00 хв. 13.04.2016р.

Матеріали справи містять також інформацію про те, що боржник не отримував від органу ДВС повідомлення про результати оцінки її майна.

Враховуючи вищевказані обставини, беручи до уваги скорочений строк розгляду скарги встановлений статтею 386 ЦПК України, а також негайність розгляду заяви про забезпечення позову (скарги), приходжу до висновку, що заяву представника скаржника слід задовольнити частково, стягнення на підставі постанови Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції №44809019 від 04.11.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору необхідно зупинити до завершення розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, так як у разі підтвердження в ході розгляду скарги порушення державними виконавцями процедури звернення стягнення на майно боржника та порушення оцінювачем вимог законодавства, яке регулює оцінку майна, не забезпечення цієї скарги може утруднити чи зробити неможливим відновлення порушених прав боржника.

Щодо забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації нежитлового приміщення суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В даному випадку на розгляді суду не є позов про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту, а тому у задоволенні вимог заяви у цій частині слід відмовити.

Керуючись ст.151-153 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»,-

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову (скарги) ОСОБА_1 на дії державних виконавців Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі постанови Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції №44809019 від 04.11.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору до завершення розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Строк предявлення ухвали до виконання 1 рік.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя П.Я.Стельмащук