Рішення № 57189132, 13.04.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №480/2882/14-ц 13.04.2016 13.04.2016

Справа № 480/2882/14-ц

Провадження №22-ц/784/621/16 Головуючий у 1-й інстанції Карікова Л.В.

Доповідач апеляційного суду Кутова Т.З.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Буренкової К.О.,

із секретарем судового засідання -Гавор В.Б.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»

на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2015 року за позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»

до

ОСОБА_3, ОСОБА_5

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В с т а н о в и л а :

В грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Надра"(далі ПАТ КП «Надра») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 7 березня 2007 року з відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір «Автопакет» №08/03/2007/840К-116 строком до 6 березня 2014 року, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 13594, 06 доларів США на придбання транспортного засобу.

В забезпечення виконання зобов`язань щодо повернення кредиту відповідач ОСОБА_5 виступив поручителем .

У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 кредитних зобов'язань по договору позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість станом на 7 листопада 2014 року в розмірі 473 804 грн. 66 коп., яка складається з 13 046, 39 доларів США - заборгованість за кредитом; 13630,98 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 4705, 66 доларів США - пеня; 1359,42 доларів США - штраф.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Надра» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Банка задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 7 березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», позичальником ОСОБА_3 і поручителем ОСОБА_5 укладено договір «Автопакет» №08/03/2007/840К-116, відповідно до якого банк надав позичальнику ОСОБА_3 у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 13 594, 06 доларів США, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,50 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, строком до 6 березня 2014 року на придбання автотранспортного засобу. Поручитель ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання щодо забезпечення відповідальності боржника в разі невиконання ним зобов'язань за цим договором (а.с. 15-18).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у установлений строк відповідно до вимог Закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов договору та наведених вимог закону, Банк сплатив кредитні кошти відповідачу ОСОБА_3 в повному обсязі, тобто в розмірі 13594, 06 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки (а.с. 19).

Проте в порушення вимог закону та умов договору, відповідач ОСОБА_3 не належним чином виконував взяті на себе договірні зобов'язання, оскільки не сплачував щомісячні платежі та проценти за ними в порядку та у строки передбачені кредитним договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 612 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України відповідач ОСОБА_3 є боржником, який прострочив виконання зобов'язання, що є підставою для нарахування неустойки в вигляді пені та штрафу, що також встановлено п.п. 5.1., 4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 кредитного договору.

В зв'язку з цим, відповідно до розрахунку кредитора, станом на 7 листопада 2014 року виникла заборгованість у розмірі 473 804 грн. 66 коп., яка складається з 13 046, 39 доларів США - заборгованість за кредитом; 13630,98 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4705, 66 доларів США - пені та 1359,42 доларів США - штрафу (а.с. 10-11).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із спливу позовної давності встановленої ст. 257 ЦК України в три роки про застосування якої просив відповідач ОСОБА_3

Проте з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не відповідає обставинам справи.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу.

Положеннями ст. 259 ЦК України тривалість позовної давності, встановленої законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Так, сторони дійшли згоди та визначили в п. 7.3 кредитного договору від 7 березня 2007 року про збільшення строку позовної давності до 10 років.

За вказаних умов відсутні підстави для застосування позовної давності, тому суд помилково задовольнив заяву відповідача ОСОБА_3 про таке та безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог до нього.

З урахуванням наведеного, оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині позовних вимог нового рішення про стягнення з останнього кредитної заборгованості.

При визначенні розміру заборгованості за договором кредиту, яка підлягає стягненню, слід врахувати положення частини третьої ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із наданих відповідачем документів слідує, що він є інвалідом третьої групи та отримує пенсію в розмірі 1070 грн. (а.с. 121). Крім цього має неповнолітню дитину на яку сплачує аліменти (а.с.120). Колегія суддів вважає, що вказані обставини мають істотне значення для вирішення спору.

Так наведені положення частини третьої ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки при наявності обставин, які мають істотне значення.

За такого, розмір нарахованої позивачем пені в сумі 68094 грн. 01 коп. підлягає зменшенню до 10000 грн.

Крім цього, відповідно до положень договору підставою нарахування штрафу є не виконання положень п. п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 . Проте, позивачем не зазначено з яких саме підстав, вказаних в договорі, здійснено нарахування штрафу в сумі 19671 грн. 50 коп. Оскільки, не конкретизовано яке саме порушення стало приводом для нарахування вказаної суми штрафу, вона не підлягає стягненню.

Враховуючи наведене, стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» підлягає стягненню сума 26677, 37 долари США, що становить еквівалент 386039 грн. 15 коп., яка складається з 13046, 39 доларів США ,що становить в еквіваленті 188789 грн. 87 коп. заборгованості по тілу кредиту, 13630, 98 доларів США, що становить в еквіваленті 197249 грн. 28 коп. заборгованості за відсотками, а також стягненню підлягає 10000 грн. заборгованості по пені, що в загальному розмірі становить 396039 грн. 15 коп.

В той же час, відмовляючи в задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_5, районний суд вірно послався на положення ст. 559 ЦК України.

Так, відповідно до вимог п. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання після закінчення строку , встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Умови забезпечення виконання зобов'язання визначено розділом 3 договору кредиту, де окремого строку дії поруки не встановлено. Відповідно до п.1.1.4 кредитного договору строк виконання основного зобов'язання визначено 6 березня 2014 року, в зв'язку з чим, шестимісячний строк спливає 6 вересня 2014 року. Проте, позов пред'явлено до суду 8 грудня 2014 року. Таким чином, шестимісячний строк з моменту настання строку виконання основного зобов'язання до пред'явлення вимоги до суду сплинув.

Наведене відповідає положенням правового висновку викладеного в Постанові ВСУ від 1 липня 2015 року у справі за № 6-616 цс 15.

Наявність попередження - вимоги про дострокове повернення кредиту, яке було направлено в тому числі і поручителю ОСОБА_5 від 13 листопада 2014 року, не має правового значення, оскільки воно також направлено стороні поза межами шестимісячного строку.

За вказаних обставин, районний суд вірно відмовив в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5, як поручителя, тому в цій частині рішення районного суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_3 підлягає частковому стягненню судовий збір, сплачений позивачем в сумі 6413 грн. 95 коп.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 - скасувати, у цій частині у справі постановити нове рішення.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» з ОСОБА_3 в погашення заборгованості за кредитним договором «Автопакет» № 08/03/2007/ 840 К-116 від 7 березня 2007 року укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 і ОСОБА_5 26677,37 долари США, що становить еквівалент 386039 грн. 15 коп. та складається з 13046, 39 доларів США, що становить еквівалент 188789 грн. 87 коп. заборгованості по тілу кредиту, 13630, 98 доларів США, що становить еквівалент 197249 грн. 28 коп. заборгованості за відсотками та 10000 грн. заборгованості по пені, а всього заборгованості 396039 грн. 15 коп., а також 6413 грн. 95 коп. судового збору.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді Т.З.Кутова

Т.В. Крамаренко

К.О. Буренкова