Постанова № 57187621, 13.04.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2397/16-а

пр.№ 2-а/464/132/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2016 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарі Лобко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

10.03.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що в період з 10.06.1992 року по 12.09.2013 року вона перебувала на державній службі та звільнена у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Під час призначення пенсії управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова не було враховано матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати. 19.02.2016 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із заявою про перерахунок пенсії. 04.03.2016 року вона отримала відповідь, в якій в перерахунку пенсії було відмовлено. Такі дії ОСОБА_1 вважає незаконними, тому просить визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова щодо відмови в перерахунку пенсії, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова перерахувати та виплачувати призначену пенсію державного службовця, починаючи з дня призначення пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В судове засідання позивачка не з'явилася, надавши заяву про розгляд позову без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду адміністративного позову відповідач повідомлений належним чином. В наданий суху запереченнях проти позову зазначено, що відповідач позов не визнає і заперечує проти його задоволення, посилаючись на те, що нарахування та виплата пенсії позивачці здійснюється з дотриманням вимог законодавства. Крім того, в запереченнях відповідача зазначено про пропущення позивачкою строків звернення до суду з вимогою про перерахунок пенсії з дня її призначення.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 10.06.1992 року по 12.09.2013 року позивачка перебувала на державній службі та звільнена у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова та з 17.09.2013 року отримує пенсію за віком.

Під час нарахування пенсії відповідачем до заробітку для обчислення пенсії не було враховано сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

19.02.2016 року позивачка звернулася до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди.

Листом від 04.03.2016 року за № 13/6 управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова відмовило позивачці у здійсненні такого перерахунку, мотивуючи свою відмову тим, що враховувати матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати в суму заробітної плати для обчислення пенсії немає підстав.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного:

За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтєю 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того статтєю 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 року у справі № 21-134а14.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Довідками про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про Державну службу», виданими ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДВС у Львівській області 17.09.2013 року та 11.02.2016 року підтверджено, що на всі виплати включені в довідку (в тому числі і матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати) нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивачкою при зверненні до управління Пенсійного фонду України до заяви про призначення пенсії додано довідку про складові заробітної плати за останні 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, що подається для призначення пенсії із зазначенням вказаних вище виплат, а тому, на переконання суду, підстави для неврахування вищезазначених сум під час нарахування пенсії відсутні.

У ч. 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо невключення спірних виплат при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, відповідач, здійснюючи розрахунок розміру пенсії, не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто діяв неправомірно, чим порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, в зв'язку з чим таке право потребує судового захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивачки про визнання протиправним рішення з приводу відмови в проведенні перерахунку пенсії та про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця з врахуванням суми матеріальних допомог та індексації заробітної плати, грошової винагороди, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, підлягають задоволенню.

В той же, визначаючи період, з якого відповідач повинен провести перерахунок пенсії позивачки, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка про порушення свого права, якщо вона вважала його порушеним, повинна була дізнатися при виплаті їй відповідачем щомісячної пенсії. Звернення позивачки до відповідача із заявою з питання правильності нарахування пенсії не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України. Крім того, сплата пенсії не пов'язується з подачею відповідної заяви, зазначені дії відповідачем повинні здійснюватись самостійно.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивачка звернулася до суду 10.03.2016 року. Причину пропуску строку жодними обставинами не обумовила. Будь-яких підстав для поновлення строку звернення до суду позивачкою не наведено та не доведено.

Таким чином, позовна вимога про проведення перерахунку за період з дня призначення пенсії, тобто з 17.09.2013 року до 09.09.2015 року підлягає залишенню без розгляду як позовна вимога поза межами строку звернення до адміністративного суду.

Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне вийти за межі заявлених вимог та для відновлення останнього необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачки як державного службовця в розмірі 80% від середньомісячної заробітної плати, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати), на які нараховано та сплачено страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 48, 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 8, 9, 11, 14, 71, 99, 100, 104, 160-163, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Залишити без розгляду позовну вимогу ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця з врахуванням суми матеріальних допомог та індексації заробітної плати, грошової винагороди, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 17 вересня 2013 року по 09 вересня 2015 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова в перерахунку пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», з врахуванням до заробітку для обчислення пенсії суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, грошової допомоги, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, починаючи з 10 вересня 2015 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, як державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% від середньомісячної заробітної плати, з врахуванням до заробітку для обчислення пенсії суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, грошової допомоги, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постанова може бути повністю або частково оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий :