Ухвала суду № 57187192, 25.03.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/12031/14-к

Провадження № 1-кс/461/1509/16

У Х В А Л А

25.03.2016 року м. Львів

слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова О.Р.Юрків, при секретарі Бориславському Р.А., з участю прокурора Нанівського В.І., старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області Пшенички А.М. підозрюваного ОСОБА_2, захисника підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши клопотання про накладення арешту майна у кримінальному провадженні №.42013150030000089 від 17.06.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

старшим слідчим СВ прокуратури Львівської області Пшеничкою А.М. проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №.42013150030000089 від 17.06.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Старший слідчий СВ прокуратури Львівської області Пшеничка А.М. за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області Нанівським В., подав клопотання про накладення арешту на особисте майно - ОСОБА_2, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням - "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", розташовану за адресою: АДРЕСА_1;

- гараж АДРЕСА_2

- приміщення столярної майстерні та складське приміщення корпусу АДРЕСА_3

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_2 вчинив заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст..191 КК України. 21.03.2016 ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном, вчиненим шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Стаття 173 КПК України встановлює, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Заслухавши доводи прокурора та пояснення слідчого, заперечення підозрюваного та його захисника, оглянувши матеріали клопотання, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, те, що підозрюваний обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, де санкція статті передбачає конфіскацію майна, інші обставини, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.

Заперечення підозрюваного та його захисника щодо належності згаданого майна іншим особам внаслідок його відчуження підозрюваним, суд відхиляє оскільки ними не представлено жодних належних доказів такого відчуження, а судом, внаслідок скороченого порядку розгляду клопотання таких доказів не здобуто. Разом з тим суд вважає необхідним роз'яснити сторонам провадження , що відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області Пшенички А.М про арешт майна у кримінальному провадженні №.42013150030000089 від 17.06.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням - "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", розташовану за адресою: АДРЕСА_1;

- гараж АДРЕСА_2

- приміщення столярної майстерні та складське приміщення корпусу АДРЕСА_3

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області, в строки, передбачені ст.395 КПК України.

Слідчий суддя О.Р.Юрків