Ухвала суду № 57186401, 01.04.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 01.04.2016

Справа № 334/12317/14-ц

Провадження № 4-с/334/17/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2016 р. Ленінський райсуд м.Запоріжжя у складі:

головуючого - Махіборода Н.О.;

при секретарі - Кузьменко О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії державного виконавця, в якій зазначив, що на примусовому виконанні ВДВС Ленінського району м. Запоріжжя знаходиться виконавче провадження №49838676, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя 24.11.2015 року на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за договором про відкриття відновлювальної лінії у формі овердрафту № 020-097860/13-00938-вкл-к від 30.08.2013р. в сумі 17399,43 грн., прострочену заборгованість по кредиту в сумі 7544,27 грн., заборгованість по процентам по заборгованості за кредитом у сумі 17634,49 грн., заборгованості по процентам по простроченій заборгованості за кредитом у сумі 610,19 грн., пеню за період з 25.12.2013 р. по 04.11.2014 р. у сумі 6363,92 грн., а всього заборгованість у загальному розмірі 49552,30 грн. та судовий збір в сумі 495,52 грн. З даним заочним рішенням відповідач не погодився та звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, яке було залишено без задоволення ухвалою суду від 19.08.2015 року. Тому, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою апеляційного суду від 04.11.2015 року визнана неподаною та повернута апелянту. 18.01.2016 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ОСОБА_2, було відкрито виконавче провадження за заочним рішенням Ленінського районного суду від 05.06.2015р. Боржнику було встановлено строк до 24.01.2016 року для добровільного виконання рішення суду.

Також, 18.01.2016р. на адресу ОСОБА_1 держвиконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Скаржник вважає, що було порушено його конституційні права та обовязки, оскільки, державний виконавець самовільно встановив йому строк до 24.01.2015 року для добровільного виконання рішення суду, при цьому постанову йому було направлено після спливу даного строку, та при цьому разом із відкриттям провадження державним виконавцем було самовільно накладено арешт на його майно із забороною його відчуження, про що його також не було повідомлено рекомендованою кореспонденцією. Тим самим він був позбавлений права добровільно виконати рішення суду, надати держвиконавцю достовірні відомості про свої доходи, майно, інших власників майна, рахунки в банках. Все це призвело до того, що з нього було безпідставно стягнуто виконавчий збір.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не зьявився з невідомих причин, про час та місце слухання справи був повідомлений вчасно.

Державний виконавець Сівакова О.О., в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечує у повному обсязі, пояснила, що 18.01.2016р. державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. Копія постанови про відкриття була направлена сторонам за вих. № 1072., керуючись ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження». У відповідній постанові про відкриття від 18.01.2016р. , боржнику був наданий строк для добровільного виконання рішення суду до 24.01.2016р.

18.01.2016р. з метою забезпечення виконання рішення ,на підставі заяви стягувана ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит" від 16.01.2016р., керуючись приписами ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копія відповідної постанови була направлена сторонам виконавчого провадження за вих. № 1072. Жодних заяв про призупинення виконавчого провадження із зазначенням поважних причин від боржника не надходило, та враховуючи значний термін ухилення боржником від виконання своїх зобовязань перед ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит" державним виконавцем були вжиті дії щодо можливості відчуження його майна.

Суд, заслухавши пояснення державного виконавця та розглянувши матеріали і зясувавши обставини справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно ч. 2 ст. 384 ЦПК України скарга подається до суду який видав виконавчий документ.

Посилання скаржника на те, що державним виконавцем порушені його права є безпідставними, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника із забороною його відчуження винесені на підставі письмової заяви стягувача /а.с.159/, копії даних постанов разом з супровідним листом були направлені боржнику рекомендованою кореспонденцією /а.с.161,163,165/. Щодо незаконного постановлення вищевказаних постанов та самовільного визначення держвиконавцем строку на добровільне виконання рішення суду, то вказані процесуальні дії держвиконавця передбачені ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження».

При цьому, відповідно ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою боржника чи стягувача на строк до 10 робочих днів. Але до теперешнього часу боржник не надав державному виконавцю ніяких заяв про відкладення проведення виконавчих дій, що є підтвердженням того, що в добровільному порядку рішення суду виконувати не збирався.

Також, держвиконавець зауважила, що у своїй скарзі боржник зазначає, що отримав акт опису та арешту нерухомого майна, однак державним виконавцем акт опису та арешту майна боржника не складався та боржнику не направлявся, тобто його вимоги є надуманими та направленими на затягування процесу виконання рішення суду.

Таким чином, в діях державного виконавця, не вбачається жодних порушень вимог законодавства, оскільки всі виконавчі дії проведенні згідно вимог діючого законодавства, тому підстав для визнання дій держвиконавця неправомірними та скасування постанов про відкриття провадження та накладення арешту на майно у суду не має.

Відповідно до частин 3 ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не були порушені, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Махіборода Н. О.