Вирок № 57186292, 14.04.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.04.2016

Справа № 320/1246/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

при секретарі - Макаренко В.В.,

за участю прокурора Лелеченка Р.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016080140000307 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, маючого на утриманні малолітню дитину, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

Наприкінці вересня 2015 року, в денний час, знаходячись на території галявини біля вул. Кобецької в с. Ясне Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, шляхом обривання дикорослих рослин із роду конопель, які виростали на території вказаної галявини, незаконно без мети збуту, для особистого вживання, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений канабіс, який незаконно без мети збуту переніс за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6, де знаходячись на горищі вказаного будинку, з метою подальшого виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений канабісу, поклав придбаний при вищезазначених обставинах наркотичний засіб для висихання, тим самим незаконно без мети збуту виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений канабіс, який незаконно без мети збуту продовжував зберігати за місцем свого проживання до 03.02.2016 до 12 год. 20 хв., коли співробітниками поліції при проведенні обшуку будинку № 54 по вул. Кобецької в с. Ясне Мелітопольського району Запорізької області за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 24,83 грам, який ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту за місцем свого проживання.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

25.02.2016 між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню № 12016080140000307, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 309 КК України,істотних для даних кримінальних проваджень обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом 1 року він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 25.02.2016 по кримінальному провадженню 12016080140000307, укладену між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 та призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Зазначені в кримінальному провадженні процесуальні витрати, які документально підтверджені, в сумі 440,20грн., витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судово-хімічної експертизи № 197 від 19.02.2016 підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави відповідно до ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373 ч. 2, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду від 25 лютого 2016 року про визнання винуватості по кримінальному провадженню 12016080140000307, укладену між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 1 /одного/ року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 рік іспитового строку.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України продовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_1 покласти обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи № 197 від 19.02.2016 в сумі 440,20 грн. у кримінальному провадженні № 12016080140000307 (р/р 31116115700009, одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевченківський/24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУ ДКСУ у Запорізькій області).

Речові докази по кримінальному провадженню № 12016080140000307:

- полімерний пакет, в якому знаходиться паперовий згорток з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № 197 від 19.02.2016 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений канабісом, з остаточною вагою після проведення експертизи, в перерахунку на суху речовину 24,33 г, які знаходяться в камері схову речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 148-41/4120 - знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: