Ухвала суду № 57185522, 15.04.2016, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1417/15-к

Провадження № 1-кп/304/38/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2016 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Амаровича В. П.,

при секретарі - Ковач М.Ф.,

за участю обвинувача прокурора Купара І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12015070130000355 від 09 червня 2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

09 червня 2015 року близько 14.00 год. обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись неподалік будинку № 25 по вул. Цегельній у м. Перечин Закарпатської області, в ході суперечки з ОСОБА_3, яка виникла на ґрунті неприязних відносин, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, здійснив з пневматичного пістолета марки «SAS MAKAROV» калібру «177 Cal. 4.5 mm» шість неприцільних пострілів в бік ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який втрутився в сутичку, внаслідок чого ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден на шкірних покривах лівої поперекової ділянки, передньої поверхні верхньої третини лівого стегна, навколо яких відмічається синець, та садна на шкірних покривах правої ліктьової ямки, які згідно висновку експерта № 490 від 02 липня 2015 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоровя чи незначної стійкої втрати працездатності, ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця, садна на шкірних покривах шиї та лівої нижньої кінцівки та вшитої рани в лобній ділянці справа, які згідно висновку експерта № 487 від 02 липня 2015 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя, ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна на шкірних покривах правої молочної залози у верхньому внутрішньому квадранті, навколо якого відмічається синець, які згідно висновку експерта № 491 від 02 липня 2015 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоровя чи незначної стійкої втрати працездатності, та ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна на шкірних покривах лівої бокової поверхні черева на рівні крила тазової кістки, які згідно висновку експерта № 488 від 25 червня 2015 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоровя чи незначної стійкої втрати працездатності, після чого втік з місця злочину, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 125 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, тобто у звязку з примиренням з потерпілими.

Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не зявився, однак подав заяву, згідно якої із зміненим обвинуваченням погоджується, претензій до ОСОБА_1 не має та просить кримінальне провадження закрити.

У судове засідання потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_5, а також законний представник потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_7 у судове засідання також не зявилися, однак через Перечинське відділення Ужгородської місцевої прокуратури подали заяви, які надав прокурор Купар І.І., у яких просять дане кримінальне провадження розглянути у їх відсутності, претензій до ОСОБА_1 не мають, проти зміненого обвинувачення не заперечують.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового провадження правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України обмежується визнавальними показами обвинуваченого, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя.

Вирішуючи питання про заявлене обвинуваченим ОСОБА_1 клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, суд, заслухавши позицію прокурора, який не заперечив проти задоволення такого, дослідивши матеріали провадження, дійшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, який згідно ст. 12 цього Кодексу відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Також встановлено, що обвинувачений вказаний злочин вчинив вперше, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, потерпілі будь-яких претензій до нього не мають.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Як розяснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року, за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ст. 46 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням винного з потерпілими, закривши провадження у справі.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено, судові витрати відсутні.

Питання речових доказів вирішуватимуться в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався.

Керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 284 ч. 2, 286 ч. 4, 369, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.125 КК України на підставі ст. 46 цього Кодексу звільнити у звязку з примиренням винного з потерпілими, а кримінальне провадженням №12015070130000355 про його обвинувачення закрити.

Речовий доказ пневматичний пістолет марки «SAS MAKAROV» калібру «177 Cal. 4.5 mm», серійний номер 40201705, який знаходиться на відповідальному зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області передати Головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Копію ухвали суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. ч. 6, 7 ст.376 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_8