Рішення № 57185321, 14.04.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/295/2016(м)

265/7652/15-ц

Категорія 27 Головуючий у 1-й інстанції Ковтуненко О.В.

Суддя-доповідач: Бугрим Л.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Бугрим Л.М.

суддів Лопатіної М.Ю.., Биліни Т.І.

при секретарі Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 лютого 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ПАТ «Акцент-Банк» (далі банк) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилалась на те, що 12 листопада 2012 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Приєднавшись до умов та правил надання банківських послуг, відповідачка погодилась, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку та в будь-який момент може бути змінений (зменшений або збільшений) банком. Підписання договору є прямою та безумовною згодою позичальника про прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те , що підписана заява разом із умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, складають між нею та банком договір, про що свідчить її підпис у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У зв'язку з порушеннями ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, остання має заборгованість, яка станом на 04 листопада 2015 року становить 25391,85 грн. та складається з наступного: 8389,01 грн. заборгованість за кредитом, 13917,51 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1400 грн. заборгованість за пенею та комісією та штрафи 500 грн. - фіксована частина, 1185,33 грн- процентна складова. На підставі викладеного банк просить стягнути вказану заборгованість з відповідача, а також судові витрати в сумі 1218 грн.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту від 12 листопада 2012 року відмовлено.

На вказане рішення суду банк подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та вирішити питання щодо судових витрат. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що укладення зазначеного договору підтверджується змістом заяви, в якій зазначається, що відповідач своїм підписом приєднується і зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах і правилах надання банківських послуг, тарифах банку, що не було враховано судом. Відсутність підпису позичальника на умовах та правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості. Підпис відповідач поставив саме в заяві позичальника, яким засвідчив те, що він повністю згоден саме з такими умовами кредитування . З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитним лімітом, а тому погодився з умовами зазначеного договору. Також апелянт зазначив, що відсутність оригіналу договору не є підставою для відмови в задоволенні позову, бо саме відповідач повинен доводити неотримання кредитного ліміту чи факт не підписання кредитного договору. Правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконуються.

В судовому засіданні апеляційного суду представник банку Малервейн М.С. підтримувала доводи апеляційної скарги , просила рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також стягнути понесені банком витрати по сплаті судового збору.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась неодноразово в порядку ст..76 ч.3 ЦПК України ,оскільки за зареєстрованим місцем не проживає, про що складені відповідні акти. Окрім того , на адресу апеляційного суду також повернулось повідомлення про вручення відповідачці повістки на 11.04.16 року, однак в судове засідання вона не з'явилась.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника банку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду - скасуванню, а по справі слід постановити нове рішення , яким позовні вимоги банку задовольнити частково виходячи з наступного .

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом . Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Між тим, вказаним вимогам рішення суду не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов є недоведеним, у анкеті-заяві , яку підписала відповідач на укладення договору кредиту відсутні дата та номер Умов та Правил надання банківських послуг , будь-які реквізити банку, посада особи, яка від імені банку підписала анкету заяву, про повноваження особи . яка укладала цей договір . До заяви - анкети не додано пам'ятку клієнта..Додані до позову Умови та Правила надання банківських позов не підписані відповідачем, у той час як на думку суду вони повинні бути підписані , оскільки є складовими договору.

Однак , таким висновком суду погодитись не можна виходячи з наступного .

З матеріалів справи вбачається,. що 12 листопада 2012 року між банком та відповідачем була досягнута домовленість про надання останній кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення . що відповідає строку дії картки. Факт укладення договору кредиту підтверджується анкетою заявника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Акцент - банку .В анкеті зазначено про те, що відповідач згодна з тим ,що дана заява разом з пам'яткою ,Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають договір кредиту між банком та нею. Відповідач також зазначила в анкеті про те, що вона ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами, Тарифами надання банківських послуг.

Вказаний договір було підписано особисто відповідачем,одночасно її було надано кредитну картку з якою вона була сфотографована в день укладення договору , про що свідчить фото клієнта з продуктом - карткою у додатку до договору ( а.с. 82 т.1 ) .

Укладений договір виконувався сторонами. Для продовження дії договору відповідачці у зв'язку зі спливом строку дії першої картки була видана 29.05.2014 року інша на новий термін з якою вона також була сфотографована .

З 14.08.2014 року відповідач перестала виконувати умови договору, що підтверджується даними розрахунку заборгованості . Вона не зверталась до банку або до суду з позовом з приводу незгоди з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами не ставила питання про розірвання договору або реструктуризацію заборгованості .

На підтвердження відповідності тарифів , Умов та Правил надання банківських послуг періоду у якому було укладено договір кредиту представником банку надані відповідні накази банку № С-89 від 24.05.2005 року, яким затверджена спрощена форма укладання договору про надання банківських послуг , яка складається з Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою.

Пункту 1.1. цього наказу було затверджено , що строк дії договору про надання банківських послуг дорівнює 12 місяцям з часу його підписання з автоматичною його пролонгацією. Пунктом 1.2 актуалізовані Умови та Правила надання банківських послуг ( додаток 1 ) які є невід'ємною частиною договору.

З огляду на зазначене , колегія суддів не може погодитись з доводами суду першої інстанції про те, що відсутність підпису на Умовах та Правилах надання банківських послуг свідчить про відсутність укладеного договору кредиту, а тому вважає , що договір укладений у відповідності до спрощеної форми на що погодилася відповідач та його виконувала до 14.08.2014 року.

Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК укладений договір кредиту є договором приєднання, умови якого встановлені у формулярах або інших стандартних формах однією із сторін, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору у цілому.

Згідно з ч. 2 цієї статті договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також, якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася має право довести, що вона , виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Між тим , відповідач з такими позовами до суду не зверталась.

Матеріалами справи встановлено , що банком договір виконувався .

Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах встановлених договором , а позивальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з п. 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, оплачувати комісію на умовах договору.

Згідно з 8.6 Умов власник картки повинен слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобіганню виникнення овердрафту. При порушенні позичальником Умов надання банківських послуг, строків платежу позичальник по кожному із грошових зобов'язань по кожному платежу більш ніж на 30 банківських днів зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми заборгованості.

Згідно з п.5.3 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті та на зміну інших умов обслуговування..

Відповідно до положень ст. ст.. 526, 527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк .

Згідно з ч .2 ст. 1050 ЦК України та пункту 5.7 Правил користування платіжною карткою банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання в цілому у разі невиконання позичальником зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається,що відповідач з 14.08.2014 року не виконує зобов'язання,а тому у такому випадку у банка виникло право на стягнення заборгованості у примусовому порядку .

Згідно наданим розрахункам та відповідно до руху коштів за договором відповідач станом на 04.11.2015року має заборгованість за кредитом у сумі 8389,01 грн. , заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 13917,51 грн.. Також банком за порушення зобов'язання відповідачу до сплати нараховані суми штрафу та пені ,зокрема нараховано 1400 грн. заборгованість по пені , суму штрафу- 500 гривень - фіксована частина, та 1185грн 33 коп. . - процентна складова.

Разом з тим, згідно з вимогами ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Місто Маріуполь у якому зареєстрована відповідач знаходиться у зазначеному переліку та відноситься до зони АТО, у зв'язку з чим штраф та пеня на період дії АТО банками не повинна нараховуватись з 14.04.2014року.

Порушення зобов'язання відповідачем почалося з 14.08.2014 року , тобто після введення в дію зазначеного закону а тому у банку не було підстав для нарахування штрафу та пені після 14.04.2014 року , у зв'язку з чим в цієї частині позовних вимог колегія суддів вважає необхідним у позові банку слід відмовити .

З огляду на зазначене , колегія суддів приходить до висновку про те,що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитом у сумі 8389,01 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 13917,51 грн. , що складає загальну суму 22306 грн. 52 коп.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимоги та апеляційної скарги та у відповідності з положеннями ст. 88 ЦПК України на користь банку з відповідача підлягає стягненню сума понесених банком витрат по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволеного позову та складає суму 2247 грн. 03 коп.

Керуючись ст.. 303, 304, 307, 309, 314,316 ЦПК України колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити частково .

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 лютого 2016 року скасувати

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на корись Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за договором кредиту 22 306 ( двадцять дві тисячі грн. триста шість ) грн. 52 коп. , яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 8389грн.01 коп., заборгованості по процентам в сумі 13917 грн. 51 коп.,а також понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2247 грн. 03 коп. ( дві тисяч двісті сорок сім ).03коп..

В іншій частині позову відмовити .

Рішення апеляційного суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: