Рішення № 57185238, 15.04.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1661/2016

Номер справи 243/2886/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

«15» квітня 2016 року Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Хаустовій Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Нікіфорової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Словянського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ТРАСТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ТРАСТ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 07 травня 2012 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ТРАСТ» отримав від ОСОБА_2 пропозицію (оферту) про укладення договору № R161.0014020 від 07 травня 2012 року (, в якій відповідач пропонував позивачу надати йому споживчий кредит. Позивачем було акцептовано вищезазначену оферту і надано відповідачу кредит у розмірі 14016,00 гривень.

Відповідач, в свою чергу, зобовязалась повернути наданий кредит у повному обсязі до 07 травня 2014 року згідно з Графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору) та сплати за користування кредитом проценти у розмірі 19,99% річних та 2,29% щомісячної комісії за обслуговування кредиту, строком на 24 місяці з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом.

Кредит було отримано відповідачем 07 травня 2012 року, що підтверджується меморіальним ордером № Loan-11554 від 07 травня 2012 року про перерахування коштів.

Відповідно до п. 2.2 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невідємною частиною Кредитного договору, відповідач, який є позичальником зобовязався своєчасно та у повному обсязі сплачувати Позивачу відсотки за користування кредитом та комісії, повертати кредит частинами у сумах та терміни, визначені у графіку платежів. Сума щомісячного платежу відповідача за Кредитним договором має становити 1038,97 грн./міс.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобовязання перед позивачем, за укладеним кредитним договором, чим порушує умови Кредитного договору внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість по зазначеним договорам.

Так за Кредитним договором останній платіж відповідачем здійснювався лише 03 лютого 2015 року в сумі 1080,00 грн., надалі та станом по дату подачі позову, щомісячні платежі в термінах та розмірах встановлених Додатком № 1 до кредитного договору-1 відповідачем не здійснюються.

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 23 березня 2016 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором № R161.0014020 від 07 травня 2012 року становить 15586,17 грн. (п'ятнадцять тисяч пятсот вісімдесят шість гривень 17 коп.), із них:

- 9478,99 грн. сума заборгованості по кредиту;

- 1292,63 грн. прострочені відсотки за фактичне користування кредитом;

- 4814,55 грн. прострочена комісія за обслуговування кредиту.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ТРАСТ» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Сергія Струтинського, буд. № 8, код ЄДРПОУ 35371070, МФО 380474, р/р № 37394001002 в ПАТ ОСОБА_1 «ТРАСТ») заборгованість за Кредитним договором № R161.0014020 від 07 травня 2012 року у розмірі 15586,17 грн. (п'ятнадцять тисяч пятсот вісімдесят шість гривень 17 коп.). Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ТРАСТ» документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем у звязку з розглядом справи.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі Довіреності № б/н від 14 листопада 2014 року (а.с.26) не зявився. 07 квітня 2016 року на адресу суду надійшло Клопотання про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.25).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, хоча про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином. (а.с. 27)

У відповідності до ч.5 ст. 74 ЦПК України « У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

- юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження ( місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців;

- фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином».

Відповідно до ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов»язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання ( перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов»язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач повідомлений у встановленому порядку ( належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача ( представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 224 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_2 своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не зявилася, від неї не надійшло повідомлення про причини неявки, не використала наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 224 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ТРАСТ» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на їх законність та обгрунтованість.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що при вирішенні справ, за позовами, що виникають при укладанні, забезпеченні та припиненні кредитних договорів, а також при визнанні їх недійсними, повинен здійснюватись у точній відповідності із законом та в установлені для цього строки. При вирішенні таких спорів суди мають виходити з положень ст.ст. 41,42, 99 Конституції України , статті 1 Першого протоколу та Конвенції протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також враховувати, що кредитні правовідносини врегульовано, зокрема, главами 52,53,71 Цивільного кодексу України, Законами України: від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки та банківську діяльність»; від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу»; від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»; від 12 травня 1991 року №1023-XI «про захист прав споживачів»; від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; від 19 червня 2003 року № 979-IV «про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»; від 01 липня 2004 року № 1952- IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи 07 травня 2012 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ТРАСТ» отримав від ОСОБА_2 пропозицію (оферту) про укладення договору № R161.0014020 від 07 травня 2012 року (, в якій відповідач пропонував позивачу надати йому споживчий кредит. Позивачем було акцептовано вищезазначену оферту і надано відповідачу кредит у розмірі 14016,00 гривень.

Відповідач, в свою чергу, зобовязалась повернути наданий кредит у повному обсязі до 07 травня 2014 року згідно з Графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору) та сплати за користування кредитом проценти у розмірі 19,99% річних та 2,29% щомісячної комісії за обслуговування кредиту, строком на 24 місяці з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом.

Кредит було отримано відповідачем 07 травня 2012 року, що підтверджується меморіальним ордером № Loan-11554 від 07 травня 2012 року про перерахування коштів.

Відповідно до п. 2.2 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невідємною частиною Кредитного договору, відповідач, який є позичальником зобовязався своєчасно та у повному обсязі сплачувати Позивачу відсотки за користування кредитом та комісії, повертати кредит частинами у сумах та терміни, визначені у графіку платежів. Сума щомісячного платежу відповідача за Кредитним договором має становити 1038,97 грн./міс.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобовязання перед позивачем, за укладеним кредитним договором, чим порушує умови Кредитного договору внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість по зазначеним договорам.

Так за Кредитним договором останній платіж відповідачем здійснювався лише 03 лютого 2015 року в сумі 1080,00 грн., надалі та станом по дату подачі позову, щомісячні платежі в термінах та розмірах встановлених Додатком № 1 до кредитного договору-1 відповідачем не здійснюються.

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 23 березня 2016 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором № R161.0014020 від 07 травня 2012 року становить 15586,17 грн. (п'ятнадцять тисяч пятсот вісімдесят шість гривень 17 коп.), із них:

- 9478,99 грн. сума заборгованості по кредиту;

- 1292,63 грн. прострочені відсотки за фактичне користування кредитом;

- 4814,55 грн. прострочена комісія за обслуговування кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України «Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту».

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України «Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 549, 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Статтею 629 ЦК України чітко встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

У відповідності до Висновків Верховного Суду України, викладених в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за 2 півріччя 2013 року від 01.02.2014 року « У разі встановлення в договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення ( Постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі №6-116цс13)».

Таким чином суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ТРАСТ» підлягає стягненню заборгованість за кредитами в розмірі 15586,17 грн.

Згідно із частиною 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України „ Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати .

У відповідності до п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»: «вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати».

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року № 928-VІІІ мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2015 року складала 1378,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1378 грн. 00 коп. (а.с.4).

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 1378 грн. 00 коп., який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача ПАТ ОСОБА_1 «ТРАСТ» витрати по сплаті ним судового збору, у розмірі 1378 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 77, 79, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526,527,530, 1048,1049,1050 ЦК України, п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», п. 35 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ТРАСТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ТРАСТ» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Сергія Струтинського, буд. № 8, код ЄДРПОУ 35371070, МФО 380474, р/р № 37394001002 в ПАТ ОСОБА_1 «ТРАСТ») заборгованість за Кредитним договором № R161.0014020 від 07 травня 2012 року у розмірі 15586,17 грн. (п'ятнадцять тисяч пятсот вісімдесят шість гривень 17 коп.), та судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення постановлено та підписано у нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Головуючий:

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_4