Ухвала суду № 57183055, 11.04.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/19801/15-ц Провадження № 22-ц/772/1242/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 50Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого Якименко М.М.,

Суддів : Стеблюк Л.П., Колоса С.С.

при секретарі Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та дружину за апеляційною скаргою ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

25.08.2015 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та дружину.

Вимоги мотивувала тим, що 05.03.2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб, від якого 21.05.2014 року народився син ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_4.

Сімейне життя між ними не склалося, в зв'язку з чим в вересні 2014 року ОСОБА_2 була вимушена забрати дитину і повернутись до України. Відповідач залишився проживати в Нідерландах. З того часу сторони припинили шлюбні відносини та спільне проживання, шлюб між сторонами фактично розпався.

На даний час дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. В добровільному порядку домовитись про спільне утримання неповнолітньої дитини сторони не можуть. Самостійно утримувати дитину ОСОБА_2 не взмозі, знаходиться в скрутному матеріальному становищі, оскільки не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Крім державної соціальної допомоги інших джерел для існування у позивача немає.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 збільшила позовні вимоги. Просила стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти в твердій грошовій сумі 9 526 грн., що еквівалентно 377 євро, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом до досягнення дитиною повноліття, а також на своє утримання в твердій грошовій сумі 9 526 грн., що еквівалентно 377 євро, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Представник відповідача позов визнавав частково. Погодився на стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, але в меншому розмірі, а саме по 50 євро на дитину та дружину.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2016 року позов було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 140,00 євро, що еквівалентно 4172,00 гривень, щомісячно, починаючи з 25.08.2015 року і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на дружину в розмірі 60,00 євро, що еквівалентно 1778,00 гривень, щомісячно, починаючи з 25.08.2015 року і до досягнення дитиною трирічного віку.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погодившись з таким рішенням в частині розміру присуджених аліментів відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його змінити. Зменшити розмір аліментів до 50 євро як на дитину, так і на дружину.

Судова колегія, заслухавши доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , прийшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який 09.12.2015 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області було розірвано.

Від шлюбу у них народилась дитина - син ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина проживає разом із матір'ю і знаходиться на її утриманні.

Відповідач мешкає в Нідерландах. Працює в готелі De L Europe, його сукупний місячний дохід складає 1510,70 євро.

Ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи саме такий розмір аліментів, суд, у відповідності до вимог ст. 182 СК України, врахував всі конкретні обставини справи, які мають істотне значення для вирішення цього питання. Зокрема, вік дитини, те, що позивач не працює, а також те, що платник аліментів фізично здоровий, працює, інших утриманців не має. Виходячи з принципу розумності і справедливості, а також те, що мати та батько мають рівний обов'язок утримувати дитину, правильно визначив розмір аліментів в розмірі 140,00 євро на дитину та 60 євро на дружину.

Колегія вважає, що посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач добровільно надавав матеріальну допомогу дитині, і це не було враховано судом при ухваленні рішення, є необґрунтованим і не спростовує висновків суду, оскільки право на звернення до суду з таким позовом позивач має незалежно від зазначеної обставини.

Приймаючи до уваги те, що відповідач як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, всупереч ст.60 СК України, не довів тієї обставини, що його мати знаходиться на його утриманні, доводи апеляційної скарги в цій частині також є необгрунтованими і до уваги судовою колегією не приймаються.

Колегія звертає увагу, шо в разі зміни матеріального становища платника аліментів, він має право звернутися до суду з відповідним позовом про зменшення присудженого розміру аліментів.

Ухвалюючи рішення в даній справі, суд правильно застосував норми цивільного законодавства до правовідносин, що склались між сторонами, дав їм належну правову оцінку, а відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому є безпідставні і до уваги судовою колегією не приймаються.

Рішення суду є законним, обґрунтованим і справедливим, постановленим з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/

СУДДІ: /підписи/

З оригіналом вірно:

ГОЛОВУЮЧИЙ