Рішення № 571826, 03.04.2007, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2007 р. Справа № 15/117

За позовом Приватне підприємство “Торговий Дім “Майола”

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Фудз-Трейд”

Про стягнення в сумі 155885 грн. 83 коп.

СУДДЯ КОЛОМИС В.В.

Секретар судового засідання Л.В.Михалевська

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Куспись Є.А. дов. б/н від 20.04.06 р.

Діткун І.З. дов.б/н від 08.08.06 р.

Від відповідача:Друзенко Н.В. дов. в справі

Делідон І.М. дов. в справі

СУТЬ СПОРУ: Позивач –приватне підприємство “Торговий Дім “Майола” з врахуванням здійснених уточнень (а.с.185) просить суд стягнути з відповідача 148920,12 грн. основного боргу та10127,20 грн.пені.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повідомив суд про проведення відповідачем розрахунків на загальну суму 148920,12 грн. Враховуючи це, просить позов задоволити частково, стягнувши з відповідача 10127,20 грн. пені за прострочення останнім грошового зобов`язання.

Відповідач –ТОВ “Фудз-Трейд” подав зустрічний позов про визнання недійсним договору № 11/06 від 03.01.06 р. (а.с. 125-127).

На думку відповідача, укладений з позивачем договір № 11/06 від 31.01.06 р. не відповідає вимогам ст.203 ЦК України. Як вказує відповідач, вищезазначений договір з боку постачальника не скріплений власноручним підписом уповноваженої особи ПП “Торговий Дім “Майола”, а з боку покупця –підписаний з протоколом розбіжностей. При цьому, додатки до договору, які містять істотні умови поставок, а саме протокол погодження ціни і асортименту та максимальної роздрібної ціни, покупцем не підписані взагалі.

А так, відповідач вважає що сторонами при укладенні договору не було досягнуто згоди, щодо всіх істотних умов, передбачених для договорів такого виду, як от: предмет договору, строки поставки товару, асортимент товару, загальна вартість товару, умови поставки, порядок доставки, відвантаження та одержання товарів та не було додержано вимоги щодо встановленої законом письмової форми правочину.

Враховуючи це, вважає, що є всі підстави для задоволення зустрічного позову та відмови у стягненні суми заборгованості.

Первісний позивач зустрічний позов не визнає, в зв`язку з його безпідставністю та необгрунтованістю. На думку відповідача, сторони, уклавши спірний договір за допомогою засобів факсимільного зв`язку, дотримались загального порядку укладення господарських договорів, досягнувши згоди, щодо усіх істотних умов договору.

Крім того зазначає, що відповідач отримував товар за даним договором і проводив за нього розрахунки.

А так, просить зустрічний позов залишити без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача подала суду докази в підтвердження погашення перед позивачем основного боргу в сумі 148920,12 грн. Зазначене, зокрема, підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 577 від 02.04.07 р. (а.с. 187).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об`єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про часткову обгрнутованість первісних позовних вимог та безпідставність вимог за зустрічним позовом.

При цьому суд встановив та врахував таке.

03 січня 2006 року між сторонами у справі був укладений дистриб`юторський договір за № 11/06 (далі договір а.с.6-9), згідно з яким позивач зобов`язувався поставити і передати у власність відповідача продукцію ПП “Оліяр”, а саме: олію соняшникову фасовану в асортименті (товар), а останній, в свою чергу, зобов`язувався вчасно замовити товар по кількості й асортименту, прийняти й оплатити його на умовах цього Договору ( п.1.1 Договору).

Відповідно до пп.7.1, 7.2 Договору, відповідач зобов`язувався провести розрахунки на протязі 30 календарних днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі рахунку-фактури або накладної шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок.

Розглядом матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору 27.03.06 р., 03.04.06 р., 17.04.06 р. та 27.04.04 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 154694,52 грн.Зазначене, в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними , видатковими накладними, податковими накладними та відповідними довіреностями відповідача (а.с. 12-23).

Натомість відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань та умов договору, розрахунки у передбачені ним строки не здійснив.

01 липня 2006 року по видатковій накладній (повернення) за № 0000116 (а.с.179) відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 5774,40 грн.

Таким чином. залишок боргу склав 148920,12 грн.

Платіжним дорученням № 577 від 02.04.07 р. (а.с.187) на розрахунковий рахунок позивача відповідачем були перераховані кошти в сумі 148920,12 грн.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення 148920,12 грн. основного боргу підлягає припиненню в зв`язку з ліквідацією відповідачем існуючого основного боргу, відтак, відсутністю предмету спору в цій частині.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 10127,20 грн., згідно поданого позивачем розрахунку (а.с.186), то незважаючи, що прострочення виконання зобов`язання з боку відповідача має місце, а майнова відповідальність передбачена умовами договору (п.9.1 Договору) та діючим законодавством, як от: Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.ст. 549, 551, 611 п.3 ЦК України, суд, з огляду на обставини у справі, взаємовідносини сторін по ній, ступінь вини відповідача у виникненні спору, повне погашення відповідачем існуючої заборгованості, наявність арешту на розрахунковому рахунку протягом року, в зв`язку з вжиттям судом заходів до забезпечення позову, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, вважає за можливе застосувати своє право передбачене пунктом 3 ст.83 ГПК України і зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, як особи, що порушила зобов`язання, присудивши до стягнення 50,00 грн. пені.

При цьому, зустрічні позовні вимоги “Фудс Трейд” про визнання недійсним договору № 11/06 від 03.01.06р., з врахуванням вищевикладеного, до задоволення не підлягають в зв`язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.

Як з`ясовано судом, і про що свідчать наявні в матеріалах справи докази протягом січня-березня 2006 року позивач поставляв відповідачу товар, а останній його приймав та проводив за нього розрахунки.

Не заслуговують на увагу і посилання відповідача на недотримання сторонами порядку укладання договорів, оскільки договір ним було підписано з протоколом розбіжностей, а покупцем не були підписані додатки до договору, а саме протокол погодження цін та асортименту та максимальної роздрібної ціни.

Як вбачається з долучених позивачем вищезазначених додатків (а.с.10-11), оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні, в т.ч. і відповідачем, останні підписані позивачем, та скріплені його печаткою.

Не заслуговують на увагу і посилання відповідача на нескріплення спірного договору з боку постачальника власноручним підписом уповноваженої особи ПП “Торговий Дім “Майола”, оскільки, як з`ясовано судом, факсимільний підпис на договорі ставився особисто директором ПП ТД “Майола” –Край Л.Б.

При цьому, чинним законодавством не встановлено прямої заборони на використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідків його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином,суд вважає, що сторони договору дійшли згоди щодо істотних умов договору, відповідач отримав продукцію і оплатив її, відповідно до додатків до договору та за ціною, яку в них вказано.

Тобто одна сторона вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема прийняттям виконання.

Враховуючи викладене та зважаючи на проведення на момент вирішення спору відповідачем розрахунків за оспорюваним договором, підстави для визнання його недійсним –відсутні.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв`язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача, з врахуванням здійсненого 01.07.06 р. повернення товару на суму 5774,40 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 80 п.1.1, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов задоволити частково.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудз Трайд” м.Рівне, вул.Князя Володимира, 112 А, р/р 260022925 у РОФ АППБ “Аваль”, МФО 333227, ЄДРПОУ 32230375, інд.номер –322303717163 на користь позивача приватного підприємства “Торговий Дім “Майола” м.Львів вул.Городоцька, 155, р/р 26006301414675 у ЛЦВ “Промінвестбанк”, МФО 325633, ЄДРПОУ 32712030, інд. 327120313055 –50,00 грн. пені, 1489,20 грн. сплаченого державного мита, 118,00 грн. сплачених інформаційних послуг.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В частині стягнення 148920,12 грн. та 5774,40 грн., а всього 154694,52 грн. основного боргу –припинити.

4.Зустрічний позов залишити без задоволення.

Суддя

Рішення підписане " 17 " квітня 2007 року