Ухвала суду № 57181400, 31.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа: № 629/2704/15-к Головуюча першої інстанції: Смірнова Н.А.

Провадження: № 11кп/790/413/16 Доповідач: Снигерёва Р.И

Категорія: ч.2 ст.309 КК Укр.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Снігерьової Р.І.

суддів - Шабельнікова С.К., Мікуліна М.І.

секретяря - ОСОБА_1

прокурора - Кочетова В.Ю.

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Лозівського міськрайонного суду м.Харкова від 21 вересня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком ОСОБА_3, 24 грудня 1977 року

народження, уроженець м.Лозова, Харківської області,

громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не

працюючий, не одружений, зареестрований в м.Лозова,

Харківської області, мікрорайон 1АДРЕСА_1/1, судимий:

15.10.2009 року Лозівськом міськрайонним судом Харківської

області за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком на 2

роки; 22.03.2010 року тим же судом за ч.1 ст.309 КК України

до 2 років 7 місяців позбавлення волі. Звільнений 09.11.2012 року в звязку з відбуттям строку покарання,

визнаний винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Обрано ОСОБА_3 до набрання вироком чинності запобіжних захід - тримання під вартою. Початок відбування покарання відраховано з 21 вересня 2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи №953 від 23.06.2015 року в розмірі 574 гривні 40 коп.

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнаний винним в тім, що він на початку вересня 2014 року біля центрального кладовища в м.Лозова Харківської області побачив дикоростучі рослини коноплі. З наміром на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, діючи з прямим умислом, зірвав, тобто придбав дані рослини коноплі. Після цього склав у пакет, перніс до місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, мікрорайон 1АДРЕСА_1/1 та незаконно зберігав.

6 червня 2015 року, о 18 годині 32 хв., співробітники СБНОН Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області в ході обшуку квартири ОСОБА_3 в м.Лозова виявили та вилучили полімерний пакет і згорток паперу з речовиною рослинного походження, зеленого кольору у висушеному стані, яка, відповідно до висновку хімічної експертизи №952 від 23 червня 2015 року, є особливо-небезпечним наркотичним засобом каннбісом /марихуанною/, загальною вагою, в перерахунку на суху речовину, 430, 5415 гр., яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

На вказане судове рішення обвинуваченим ОСОБА_3 подана апеляційна скарга, в якій він, не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію злочину, просить про винесення покарання, не повязаного з позбавлення волі. В обгрунтування доводів просить врахувати визнання ним вини та щире каяття, наявність захворювань туберкульозу легень та наркоманії, який потребує лікування, а не ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника, які підтримували доводи поданої апеляційної скарги, просили застосувати зміни, передбачені ст.72 КПК України щодо зарахування строку попереднього увязнення в строк відбуття покарання, прокурора, який просив про залишення рішення суду без змін, не заперечував проти застосування ч.5 ст.72 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд першої інстанції розглянув відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України. За згодою учасників судового провадження докази щодо фактичних обставин справи не досліджував, а обмежився допитом обвинуваченого, який повністю визнавав винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, вивченням даних про особу обвинуваченого. При цьому суд ретельно розяснив учасникам судового процесу порядок та наслідки розгляду кримінального провадження за ч.3 ст.349 КПК України, які погодились на розгляд справи без дослідження усіх доказів.

При таких обставинах, порядок розгляду справи за ч.3 ст.349 КПК України суд не порушив. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування у будь-якому разі судового рішення суд не допустив.

При перевірці вироку в частині правильності призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст.65 КК України обрав йому покарання за ч.2 ст.309 КК України в виді двох років позбавлення волі. При цьому врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є середньої тяжкості правопорушенням, в достатній мірі врахував дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, однак на даний час у нього встановлена залежність від наркотиків, який потребує лікування від наркоманії. Помякшуючою покарання обставиною суд визнав щире каяття обвинуваченого. Про наявність у нього захворювання туберкульозу легень, даних не надано. До обтяжуючих покарання обставин суд огрунтовано відніс наявність рецидиву злочинів.

З врахованням наведених обставин та приймаючи до уваги вказані в апеляційній скарзі обвинуваченого доводи, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання в мінімальних межах санкції ч.2 ст.309 КК України являється необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, відповідатиме вимогам ч.2 ст.50 КК України, що не дає підстав для помякшення призначеного покарання з застосуванням ст.69 КК України, чи застосуавння вимог ст.75 КК України. Виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, який не має постійного місця роботи, суспільно-корисною працею не займався, продовжив злочинну діяльність. Підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 не вбачається.

Оскільки ОСОБА_3 з 21 вересня 2015 року перебуває під вартою як попередньо-увязнена особа, існують законні підстави для застосування у даному випадку ч.5 ст.72 КК України, зарахування ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк попереднього увязнення з 21 вересня 2015 року до 31 березня 2016 року включно, із співвідношення: 1 дню утримання під вартою /попереднього увязнення/ відповідає 2 дням позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 вересня 2015 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього увязнення з 21 вересня 2015 року до 31 березня 2016 року включно, із співвідношення: 1 дню утримання під вартою відповідає 2 дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою у той самий строк з дня отримання копії судового рішення.

СУДДІ:

___ _____ _____

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6