Рішення № 57181261, 07.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 626/2496/15-ц Головуючий суддя І інстанції Болотова Л. І.

Провадження № 22-ц/790/2026/16 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: Спори, що виникають із житлових правовідносин

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Кіпенка І.С.,

Кіся П.В.,

за участю секретаря - Брулевич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 29 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми комунальних платежів,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з неї суму комунальних платежів в розмірі 15 000,00 гривень.

В обгрунтування позову зазначив, що вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 20.08.2014 року. За усною домовленістю між ними відповідачка зобов'язувалася знятися з реєстрації в його квартирі і зняти з реєстрації дітей.

Відповідачка частково виконала свої зобов'язання і знялася з реєстрації в його квартирі, а дітей залишила зареєстрованими в квартирі і зняла пільги як багатодітній сім'ї по сплаті комунальних платежів, чим погіршила його матеріальне становище.

З січня 2014 року і по теперішній час він самостійно сплачує комунальні платежі, в тому числі і за дітей, які фактично проживають з матір'ю, добровільно зняти з реєстрації дітей вона не бажає, тому він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 29 січня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування вказаного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, вирішити питання про судові витрати. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ОСОБА_3 до суду не з»явилася, від неї на адресу апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, де вона посилається на те, що є багатодітною матір'ю і не може з»явитися у судове засідання, оскільки не проживає у м. Харкові та ні з ким залишити неповнолітніх дітей, найменшому виповнилося 5 років. ( а.с. 72)

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце слухання справи, не перешкоджає розглядові справи.

З урахуванням розумних строків розгляду справи судом апеляційної інстанції, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_3

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову районний суд виходив із того, що позивачем не надані докази того, яким чином були нараховані комунальні послуги, чи є лічильник води і газу, за якими тарифами і кількістю осіб проведені нарахування. Крім того, неповнолітні діти фактично не проживають у спірній квартирі, а тому позивач мав право не проводити таку оплату за весь час іх не проживання.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна за таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають трьох неповнолітніх синів: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13-15).

Відповідачка разом з дітьми були зареєстровані і проживали в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 до січня 2014 року.

Шлюб був розірваний Красноградським районним судом Харківської області 20.08.2014 року (а.с.5).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 добровільно знялась з реєстрації в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а діти залишились зареєстрованими за вказаною адресою, хоча фактично проживають разом із матір'ю.

Відповідно до ст.156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені сттаттею 162 цього Кодексу.

У відповідності до ст.162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Права та обов'язки матері та батька, зокрема майнові, щодо дитини є рівними.

Розмір комунальних послуг визначається за затвердженими в установленому порядку тарифами та нормативами (нормами) споживання. При цьому розмір оплати за послуги: постачання горячої та холодної води, газ варочний, вивоз ТБВ та каналізація, обчислюється виходячи з кількості зареєстрованих у квартирі мешканців, а за інші - виходячи з площі квартири (централізоване опалення, утримання будинку) (ст. ст. 66, 67 ЖК України, постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»).

Позивач наддав до суду апеляційної інстанції оригінали квитанції про сплачені ним комунальні платежі за 2014 -2015 роки (а.с.16-21).

За 2014 р. та з січня по листопад 2015 року позивачем було сплачено:

За горячу воду, відповідно 206, 36 грн. та 447, 28 грн., а всього 653, 64 грн., на 3 - х дітей ця сума складає 490 грн. 23 коп., із них повинні сплачувати батьки порівну, у розмірі по 245 грн. 11 коп. з кожного.

За холодну воду сплачено у 2014 році 2067, 85 грн., з січня по листопад 2015 року у розмірі 442 грн. 77 коп., а всього 2 510 грн. 62 коп., на 3- х дітей ця сума складає 1 882, 96 коп., по 941, 48 грн. з кожного із сторін.

Каналізація: за 2014 рік сума до сплати складає 61, 94 грн., на 3 - х дітей ця сума складає 46, 45 грн., по 23, 23 грн. з кожного із батьків.

Газ варочний: відповідно 681, 95 грн. та 726, 99 грн., всього 1 408, 94 грн., на 3- х дітей ця сума складає 1 056, 70 грн., по 528, 35 грн. з кожного.

Вивіз ТБВ відповідно 503, 99 грн. та 507, 76 грн., а всього 1 011, 75 грн., на 3- х дітей ця сума складає 758, 81 грн., по 379, 41 грн. з кожного з батьків.

Отже, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2 117 грн. 58 коп. ( 245, 11 грн. + 941 грн. 48 коп. + 23 грн. 23 коп. + 528 грн. 35 коп. +379, 41 грн. = 2 117, 58 грн. )

У відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Посилання позивача на інші платежі, проведені ним за вказаний період, судова колегія не приймає до уваги, оскільки за такі послуги як постачання електроенергії, квартплата, опалення, домофон, проводиться незалежно від кількості зареєстрованих осіб у квартирі.

Крім того, позивачем не надані докази за деякі місяці за проведену ним оплату за горячу воду, оскільки у квитанціях вказаний вид послуг входить до послуг за опалення, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості помісячно провести такий розрахунок з зазначенням суми за вказані послуги.

Розрахунок проведено за період з січня 2014 року по 01.12. 2015 року у межах заявлених позовних вимог, відповідно до ст. 11 ЦПК України.

Посилання ОСОБА_3 на те, що позивач не скористався наданим йому п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правом на несплату вартості таких послуг за період тимчасової відсутності членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це є правом власника квартири а не його обов'язком.

Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, при зміні або ухвалення нового рішення, суд апеляційної інстанції відповідно вирішує питання про судові витрати.

За таких підстав, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у розмір 487 грн. 20 коп. за подачу позовної заяви та 536 грн. за подачу апеляційної скарги, а разом 1 023 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 309, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

В И Р І Ш ИЛ А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 29 січня 2016 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 117 грн. 58 коп. у рахунок комунальних послуг та судовий збір у розмірі 1 023 грн. 20 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Н.М. Шаповал

Судді: І.С. Кіпенко

П.В. Кісь