Вирок № 57180362, 14.04.2016, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/186/16-к

Провадження №1-кп/621/68/16

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Єрмоленко О.О.

за участю: прокурора Колот Н.М.

за участю сторони кримінального провадження: обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Зміївського районного суду

матеріали кримінального провадження № 12015220300001255 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Мерефа

Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого,

який не працює, раніше засудженого:

- 08.12.2009 року Харківським районним судом Харківської області за ст.ст. 15,185 ч.3,304,

70 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України,

з випробуванням, строком на 2 роки;

- 27.04.2010 року направленого в місця позбавлення волі на строк 4 роки, згідно постанови

Харківського районного суду Харківської області від 27.04.2010 року, якою скасовано

звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Харківського

районного суду Харківської області від 08.12.2009 року;

- 29.04.2013 року звільненого від відбування покарання умовно - достроково на невідбутий

строк 1 рік 2 місяці 02 дні, згідно постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова

від 19.04.2013 року, який не перебуває на реєстраційному обліку, який фактично проживає

за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України при

наступних обставинах.

У кінці серпня 2015 року, точні дата та час під час досудового розслідування не

встановлені, обвинувачений ОСОБА_1 перебував в гостях у своїх кумів у с. Безпалівка

Зміївського району Харківської області.

Під час знаходження у гостях, обвинувачений ОСОБА_1 вирішив сходити на став,

розташований у с. Таранівка Зміївського району Харківської області.

У кінці серпня 2015 року, приблизно о 13 годині, точні дата та час під час досудового

розслідування не встановлені, обвинувачений ОСОБА_1 повертаючись зі ставу, проходив

по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, та в нього виник злочинний умисел,

спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Виконуючи свій злочинний умисел, діючи навмисно та протиправно, керуючись

корисливими мотивами, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає,

обвинувачений ОСОБА_1 зайшов на територію дачного домоволодіння, розташованого

за адресою: АДРЕСА_2, що належить

ОСОБА_3 та шляхом пошкодження вікна, проник у приміщення сараю, розташованого

на території цього дачного домоволодіння, звідки таємно, повторно викрав майно

ОСОБА_3, а саме:

- електродвигун асинхронного типу 4АМ63А4УЗ, вартістю 187 гр.;

- алюмінієвий бідон, ємкістю 38 л, вартістю 250 гр., а всього на суму 437 гр..

Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, звернувши

викрадене на свою користь.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винність

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч. 3 КК України, при вищевикладених обставинах

визнав повністю, щиро покаявся та пояснив, що в кінці серпня 2015 року він з сараю,

розташованого на території даного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, скоїв крадіжку електродвигуна та алюмінієвого

бідону, якими розпорядився на свій розсуд.

Потерпілий ОСОБА_3 судове засідання не з'явився, 06.04.2016 року подав

заяву від 06.04.2016 року про проведення судового розгляду справи у його відсутність,

цивільний позов не заявляє, претензій матеріального та морального характеру не має, в частині

міри покарання покладається на розсуд суду. ( а.с. 41)

Щодо потерпілого ОСОБА_3 судом, з урахуванням думки учасників судового

провадження, було вирішено питання про проведення судового розгляду без його присутності,

згідно ст. 325 КПК України.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження,

судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким

не оспорюються.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст

цих обставин, відсутні сумніви у добровільності його позиції та роз'яснив, що у такому випадку

він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Розгляд судового провадження провадився відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що

винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного злочину під час

судового провадження доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його

винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1

своїми умисними діями, скоїв таємне викрадання чужого майна ( крадіжку), повторно,

поєднану із проникненням у житло, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене

ст. 185 ч. 3 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності зі

ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного

та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин,

який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Як особистість обвинувачений ОСОБА_1 є особою, яка раніше засуджувалась

(а.с. 50-51,55-63 ), позитивно характеризується за місцем проживання.( а.с. 54)

Пом'якшуючими обставинами щодо обвинуваченого ОСОБА_1, суд

визнає його щире каяття.

Обтяжуючою обставиною щодо обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає

рецидив злочинів.

З урахуванням обставин, характеру, ступеню тяжкості скоєного злочину, особи

обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе

без ізоляції від суспільства.

Суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 правила

ст.ст.75,76 КК України, звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Під час досудового слідства по даному кримінальному провадженню були понесені

витрати у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 5151 від 12.01.2016 року в розмірі 245 гр. 52 коп..

Суд вважає на необхідне зазначену суму віднести до судових витрат та стягнути

з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави ( розрахунковий рахунок

№ 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКС України

в Комінтернівському районі м. Харкова) у розмірі 245 гр. 52 коп. ( двісті сорок п'ять гр.

52 коп.)

Речові докази:

- електродвигун асинхронного типу 4АМ63А4УЗ, що перебуває на збереженні в камері

зберігання речових доказів Зміївського ВП ГУНП в Харківській області,згідно квитанції № 118,

суд вважає на необхідне повернути потерпілому ОСОБА_3, який проживає за адресою:

АДРЕСА_3. ( а.с.45-46)

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 370,374,395 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину,

передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді

03 років позбавлення волі, а відповідно до ст.ст. 75,76 КК України, звільнити його

від відбування покарання з випробуванням, строком на 2 роки, поклавши на ОСОБА_1 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально -

виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь

держави ( розрахунковий рахунок № 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011,

УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) за проведення судової товарознавчої

експертизи № 5151 від 12.01.2016 суму в розмірі 245 гр. 52 коп.( двісті сорок п'ять гр.

90 коп.)

Речові докази:

- електродвигун асинхронного типу 4АМ63А4УЗ, що перебуває на збереженні в камері

зберігання речових доказів Зміївського ВП ГУНП в Харківській області,згідно квитанції № 118-

повернути потерпілому ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_3.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через

Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Зміївського районного суду Чигрина Л.Г.