Постанова № 57180209, 15.04.2016, Балаклійський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА Іменем Україним. Балаклія 15 квітня 2016 року Справа № 610/1510/16-а 2-а/610/28/2016

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Купіна В.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

установив:

04.04.2016 р. позивач звернувся суду з позовом до відповідача, в якому просив зобовязати УПФУ в Балаклійському районі Харківської області провести йому перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року у відповідності до довідки прокуратури Харківської області від 29.03.2016 року № 18-332, виходячи з розрахунку 90% від суми місячного заробітку без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати. Також просив стягнути з відповідача судовий збір 551,20 грн.

Позивач посилався на те, що 01 червня 2002 року йому була призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» виходячи з розміру 90% від середнього заробітку. 02.03.2006 р. позивач звільнився з посади прокурора відділу прокуратури Харківської області та з органів прокуратури за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за вислугу років. Призначена пенсія неодноразово перераховувалась виходячи з розміру 90% від середнього заробітку, у звязку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури. 30.03.2016 року позивач звернувся до УПФУ в Балаклійському районі Харківської області із заявою про перерахунок пенсії на підставі ст.50-1 Закону України № 1789-ХІІ в розмірі 90% від середнього заробітку з урахуванням постанови КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та надав довідку прокуратури Харківської області від 29.03.2016 р. № 18-332 про його заробітну плату.

УПФУ в Балаклійському районі Харківської області листом від 31.03.2016 р. № 1918/02-4 надало позивачу копію рішення від 30.03.2016 р. № 155388 про відмову у перерахунку пенсії від заробітку відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 р. № 213-VII, яким скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена, згідно з Законом України «Про прокуратуру».

Позивач вважає вказане рішення УПФУ є неправомірним, таким, що не відповідає чинному законодавству та порушує соціальні права позивача щодо пенсійного забезпечення та неправомірно звужує конституційні гарантії.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС, справа розглянута в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідачем 13.04.2016 р. були подані суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області з 30.04.2002 року як отримувач пенсії за вислугою років як працівник прокуратури. 30.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області з заявою про перерахунок призначеної пенсії відповідно до вимог, передбачених ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та надав довідку прокуратури Харківської області № 18-332 від 29.03.2016 року. Рішенням управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківській області № 155388 від 30.03.2016 року ОСОБА_1 було відмовлено. У відповідності до розділу III Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року №213-УІІІ, з 01.06.2015 року скасовуються норми, щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України",_"Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника- консультанта народного депутата України. Відтак, з 01.06.2015 року органами Пенсійного фонду України, пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не призначаються, а призначені не перераховуються. Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, які набрали чинності з 01.01.2015 року), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. У звязку з цим відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України Харківської області з 30 квітня 2002 року як отримувач пенсії за вислугою років як працівник прокуратури.

З 01.06.2002р. ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2981-14 від 17.01.2002) в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

30.03.2016 року позивач звернувся до УПФУ в Балаклійському районі Харківської області із заявою про перерахунок пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ в розмірі 90% від середнього заробітку з урахуванням постанови КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та надав довідку прокуратури Харківської області від 29.03.2016 р. № 18-332 про його заробітну плату.

Рішенням від 30.03.2016 р. № 155388 УПФУ в Балаклійському районі Харківської області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії від заробітку посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 р. № 213-VII, з 01.06.2015р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії признались, зокрема згідно з Законом України «Про прокуратуру». Відтак з 01.06.2015р. пенсії відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» не призначаються, а призначені не перераховуються. Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, які набрали чинності з 01.01.2015 року), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22, п.1 ст.92).

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, повязані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.

Верховний суд України у своїх рішеннях неодноразово висловлював правову позицію про те, що внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ. Таким чином при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (зокрема Постанови ВСУ від 10.12.2013р. №21-348а13, №21-420а13, від 17.12.2013р. №21-445а13, від 06.10.2015р. №2432а15).

Станом на день призначення пенсії позивачу ОСОБА_2 50-1 «Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих» Закону України «Про прокуратуру» діяла у наступній редакції:

1.Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

2.Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

3.Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії.

4.Працівникам, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, а жінками - 50 років при загальному стажі роботи 20 років і більше, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.

5.До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

6.До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім'ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених статтею 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).

7.Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорсько-слідчих посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників та у зв'язку з обранням їх на виборні посади органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

8.Прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

9.Прокурорам і слідчим, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором, у тому числі на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ). Військові прокурори і слідчі військових прокуратур при звільненні з військової служби мають право на одержання пенсії відповідно до цієї статті або на одержання пенсії, встановленої законом для військовослужбовців.

10.Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугою років. Права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння.

11.Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами Пенсійного фонду України і виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

12.Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

13.За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

14.Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується у повному розмірі незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Прокурори і слідчі прокуратури, яким призначено пенсію за вислугу років і які працюють на прокурорсько-слідчих посадах, мають право одержувати заробітну плату відповідно до законодавства.

15.Прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

16.Членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 80 відсотків - на двох і більше членів сім'ї.

17.Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

18.Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

19.На ветеранів війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугою років, дія цієї статті поширюється незалежно від того, з яких підприємств, установ чи організацій вони вийшли на пенсію.

Таким чином, нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частина 12 (яка у подальшому стала частиною 13) та частина 17 (яка у подальшому стала частиною 18) статті 50-1 (у редакції станом на дату призначення пенсії) Закону України "Про прокуратуру", а саме:

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України № 2663-ІІІ (у редакції станом на дату призначення пенсії) з розрахунку 90 % місячного заробітку.

З огляду на наведене обґрунтування, доводи відповідача про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, тобто 16 лютого 2016 року, набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено, що в разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, суд вважає не обґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

З викладеного вбачається, що посилання відповідача на те, що відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, які набрали чинності з 01.01.2015 року), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, є також не обґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно тих осіб, яким пенсія призначається в період дії цієї норми, а при перерахунку пенсії особам, яким пенсія була призначена раніше, має застосовуватися норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач був зобовязаний провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, на підставі його заяви згідно з довідкою прокуратури Харківської області від 29.03.2016 р. № 18-332, у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції яка діяла на момент призначення пенсії, з розрахунку 90% середнього щомісячного (чинного) заробітку відповідної посади робітника прокуратури без обмеження граничного розміру пенсії.

Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.

Відповідачем не було доведено належним чином правомірність свого рішення, в той час як позивач довів обґрунтованість позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, позивач просив зобовязати відповідача провести перерахунок пенсії з 01січня 2016 року.

Однак, у відповідності до ч.4 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та додатковими документами 30 березня 2016 року, перерахунок мав бути проведений починаючи з 01 квітня 2016 року.

За таких обставин позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.11 КАС, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Тому, з огляду на те, що позивач у своєму позові не просив визнати рішення відповідача №155388 від 30.03.2016 протиправним і скасувати, однак оскільки для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вказане рішення слід визнати протиправним і скасувати, суд вважає за необхідне це зробити, керуючись реченням 2 частини 2 статті 11 КАС.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС.

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

Керуючись стст. 8-12, 17-19, 70, 71, 159-163, 256 КАС,суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області № 155388 від 30.03.2016 щодо відмови ОСОБА_1, у перерахунку пенсії за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1, пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 17.01.2002 № 2981-III, що діяла станом на квітень-червень 2002 року) з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно з довідкою довідки прокуратури Харківської області №18-332 від 29.03.2016 року про заробітну плату, починаючи з 01.04.2016 року, без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. В. Купін