Рішення № 57180136, 15.04.2016, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 15.04.2016

ЄУ № 420/499/16-ц

Провадження №2/420/380/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Заботіна В.В.

за участю секретаря Котовій О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 21 червня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новопсковського РУЮ у Луганській області, та стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 21.06.2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею. Причиною розірвання шлюбу є те, що з відповідачем в психологічному плані вони не сумісні, на цій підставі в сім'ї виникають сварки та скандали, які привели до того, що сумісне життя стало неможливим. Вона не працює, перебуває на обліку по догляду за дитиною-інвалідом (старшою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3), відповідач при розірванні шлюбу не буде надавати матеріальної допомоги на утримання доньки. Він фізично здоровий, інших неповнолітніх дітей на його утриманні не має, він офіційно не працює, але в змозі надавати допомогу на утримання спільної доньки ОСОБА_3.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає, згоден на розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на утримання малолітньої доньки.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.

Судом встановлено, що сторони з 21.06.2011 року перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2, виданим 21.06.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 29.

Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції Луганської області 08.06.2010 року.

Неповнолітня донька проживає з позивачем, що підтверджується довідкою № 313 від 02.03.2016, виданою виконкомом Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області.

Частинами 3 та 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 105 Сімейного Кодексу України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України.

У чинність ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.

Судом встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, з часу знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулося, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, а відповідач на розірвання шлюбу згоден, а тому суд вважає, що є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, а також положенням ст. 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище отримане після реєстрації шлюбу «ОСОБА_1».

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 в графі "батько" зазначений відповідач - ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька (матері) або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

З урахуванням вимог позивача, яка просить стягнути аліменти у частці від доходу відповідача, позиції відповідача, який визнав позовні вимоги, суд, керуючись ст. ст. 182, 183 СК України, вважає, що заявлені вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони законні, обґрунтовані, доказово підтверджені матеріалами справи.

Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд врахував, що відповідач фізично здоровий, працездатний, інших неповнолітніх дітей на його утриманні немає, тому він в змозі сплачувати аліменти на утримання дітей в зазначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 191 Сімейного Кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн., що підтверджується квитанцією № 42 від 29.02.2016 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України про зарахування коштів у сумі 551,20 грн., а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, тому згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, ст. ст. 212-215, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 21.06.2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 29.

Після розірвання шлюбу залишити за ОСОБА_1 прізвище отримане після реєстрації шлюбу «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1 аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.03.2016 року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 551,20 грн. на р/р № 31218206700223, МФО 804013, Код 37942461, отримувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк отримувача: ГУДКСУ у Луганській області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 судовий збір у розмірі 551,20 грн. сплачений нею при зверненні до суду.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у межах сплати платежу за один місяць.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: