Ухвала суду № 57179328, 08.04.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 354/606/14-ц

Провадження № 22-ц/779/767/2016

Категорія 54

Головуючий у 1 інстанції Марчак Ю.І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Девляшевського В.А., Малєєва А.Ю.

секретаря Яковин М.Я.

з участю: представника ОСОБА_2 РДА ОСОБА_3, представника ОСОБА_2 РЦЛ ОСОБА_4, ОСОБА_5, його

представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 районної державної адміністрації про зміну способу та порядку виконання рішення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 районної державної адміністрації на ухвалу Яремчанського міського суду від 22 лютого 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Яремчанського міського суду від 22 лютого 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 районної державної адміністрації про зміну способу та порядку виконання рішення Яремчанського міського суду від 07.05.2015 року відмовлено.

На дану ухвалу ОСОБА_2 районна державна адміністрація подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_5 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в сумі 83611,84 грн. з ОСОБА_2 районної державної адміністрації є утрудненим, оскільки правові підстави для виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_5 за рахунок державного бюджету відсутні. Бюджетні кошти виділяються лише на заробітну плату працівників райдержадміністрації.

Висновок суду першої інстанції про те, що Бюджетним кодексом України не передбачено використання медичних субвенцій на відшкодування збитків незаконним звільненням працівників з роботи в тому числі виплати середнього заробітку, на думку апелянта, суперечить ст.103-4, п.3 ч.1 ст.89 Бюджетного Кодексу України.

З цих підстав ухвалу суду першої інстанції апелянт просить скасувати та постановити нову - про задоволення заяви ОСОБА_2 РДА щодо зміни способу і порядку виконання рішення Яремчанського міського суду від 07.05.2015 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 РДА вимоги апеляційної скарги підтримав з мотивів, наведених у ній.

Представник ОСОБА_2 ЦРЛ доводів скарги не визнала, зазначивши, що на 2016 рік витрат на виплату ОСОБА_5 втраченого заробітку не передбачено.

ОСОБА_5 та його представник просять апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду.

Представники ВДВС, будучи належно повідомленими про розгляд справи, не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників, пояснення ОСОБА_5, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Яремчанського міського суду від 07.05.2015 року скасовано розпорядження №181-к від 18.07.2014 року ОСОБА_2 РДА та наказ №64 ОСОБА_2 ЦРЛ від 18.07.2014 року про звільнення з роботи головного лікаря ОСОБА_2 ЦРЛ ОСОБА_5 за п.3,ст..40 КЗпП України та припинення дії контракту. Поновлено ОСОБА_5 на роботі на посаді головного лікаря ОСОБА_2 ЦРЛ з 18.07.2014 року. Стягнуто з ОСОБА_2 РДА на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 83611,48 грн.

Рішення суду на даний час є чинним і відповідно до ст. 14 ЦПК України є обовязковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування…, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.

Звертаючись до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, заявник ОСОБА_2 РДА просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з ОСОБА_2 ЦРЛ, посилаючись на те, що фінансування зарплати головного лікаря ОСОБА_2 ЦРЛ здійснювалося не за рахунок державного бюджету, а по КФКВ «Лікарні» за рахунок коштів «Медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» по коду доходів бюджету 41034200 ( а.с. 8).

Відмовляючи в задоволенні заяви, та виходячи з положень ст.22, 23, 25 Бюджетного кодексу України та вимог ст.. 373 ЦПК України суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до статті 373 ЦК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба божника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів.

Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб.

У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з ОСОБА_2 центральної районної лікарні є безпідставними, оскільки вони змінюють зміст судового рішення.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 районної державної адміністрації - відхилити.

Ухвалу Яремчанського міського суду від 22 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: А.Ю. Малєєв

ОСОБА_7