Ухвала суду № 57178555, 11.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/362/16 Справа № 204/4362/15-к Головуючий у 1 й інстанції - Дружинін К. М. Доповідач - Калініч Н.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Калініч Н.І.

суддів: Косенка Л.М., Зайцева В.В.

за участю секретаря: Старовойтова Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040660002315 від 28 червня 2014 року за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції та обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 грудня 2015 року відносно:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпропетровськ, громадянина України,освіта вища, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.189, ч.1 ст.263, ч.1 ст.353 КК України,

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Дніпропетровськ, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.189, ч.1 ст.353 КК України,

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця міста Дніпропетровск, громадянина України, освіта неповна вища, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.189, ч.1 ст.353 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора: Болкарьова Є.С.

захисника обвинувачених: ОСОБА_5

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 грудня 2015 року:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 353 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.2 ст.189 КК України- п'яти років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.263 КК України -чотири років позбавлення волі;

-за ч.1 ст. 353 КК України- три роки обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання - п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання, з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на нього обов'язків згідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.

Заставу щодо ОСОБА_2, повернено заставодавцю.

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.189, ч.1 ст. 353 КК України та призначено покарання:

- за ч.2 ст.189 КК України -чотирьох років позбавлення волі;

-за ч.1 ст. 353 КК України- три роки обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання- 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання, з покладенням на нього обов'язків згідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 353 КК України та призначено покарання:

- за ч.2 ст.189 КК України - 3 років позбавлення волі;

-за ч. 1 ст. 353 КК України - два роки обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання- 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання, з покладенням на нього обов'язків згідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в обвинуваченні, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст.353 КК України відносно потерпілого ОСОБА_6, виправдано, за недоведеністю їх участі в скоєнні кримінальних правопорушень.

Вирішено питання щодо речових доказів по даному кримінальному провадженню, у відповідності до ст. 100 КПК України.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи № 70/01-107 від 19.02.2015 року, в сумі 491 гривня 40 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 38 820 гривень.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4 500 гривень.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 20 000 гривень.

Також залишено позовні вимоги потерпілих - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.

Згідно з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_2, в невстановлений час, вступив в злочинну змову з обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_10, а також іншими не встановленими особами, з метою вчинення злочинів пов'язаних з вимаганням грошових коштів у громадян. Згідно розробленого учасниками злочинної групи плану та розподілу ролей, невстановлені особи за допомогою всесвітньої мережі «Інтернет» на сайтах знайомств розміщували об'яви від імені молодих дівчат з пропозицією знайомства та підшукували чоловіків, яким в подальшому пропонували зустріч в межах міста Дніпропетровська.

Під час зустрічі чоловіків та дівчат, учасники злочинної групи використовуючи надуманий привід, представляючись працівниками правоохоронних органів, звинувачували чоловіків в тому, що дівчина не досягла 15 річного віку та звинувачували останнього в розбещенні малолітніх. В подальшому використовуючи вказаний привід вимагали від чоловіків передачу їм грошових коштів.

Так, приблизно в лютому 2014 року невстановлені особи, розмістили в розділі знайомств Інтернет сайту «Mail.ru» анкету з даними дівчини на ім'я «ОСОБА_27». 14.02.2014 року потерпілий ОСОБА_9, з метою знайомства вів переписку з останньою в процесі якої домовились про зустріч за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, 137.

14 лютого 2014 року, близько 15.00 години, ОСОБА_9 прибув за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, 137, та спілкуючись по мобільному телефону став очікувати не встановлену особу жіночої статі. В той же час, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 та іншими невстановленими учасниками злочинної групи, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вимагання грошових коштів підійшли до потерпілого ОСОБА_9, представились працівниками правоохоронного органу, запропонували ОСОБА_9 сісти до автомобіля. Знаходячись в автомобілі ОСОБА_2 та інші співучасники правопорушення, із застосуванням образ, погроз застосування насильства, звинуватили ОСОБА_9 в розбещенні неповнолітніх, після чого ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інша не встановлена особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, висунули потерпілому вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 20 000 гривень.

Знаходячись під погрозою застосування фізичного насильства, потерпілий вимушено погодився передати грошові кошти. В той же день, близько 16.00 години ОСОБА_9 разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, на автомобілі приїхали за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122, де ОСОБА_9 у свого знайомого зайняв грошові кошти в сумі 20 000 гривень та в тому ж місці передав невстановленій особі. Після чого, невстановлена особа, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишили ОСОБА_9

Злочинними діями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановлених осіб, потерпілому ОСОБА_9 була заподіяна матеріальна шкода в сумі 20 000 гривень.

Органом досудового розслідування, згідно обвинувального акту встановлено, що приблизно в червні 2014 року невстановлені особи, що діяли за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 розмістили в розділі знайомств Інтернет сайту «Мамба» анкету з даними дівчини на ім'я «ОСОБА_28». 27.06.2014 року потерпілий ОСОБА_6 з метою знайомства вів переписку з останньою, в процесі якої домовився про зустріч на зупинці «вул. Образцова» по вул. Калиновій в м. Дніпропетровську.

27 червня 2014 року близько 20 години, ОСОБА_6 зустрівся з не встановленою особою жіночої статі на зупинці «вул. Образцова» по вул. Калиновій в м. Дніпропетровську. В той же час, обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючи повторно, разом з обвинуваченим ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, підійшли до потерпілого ОСОБА_12, представились оперативними працівниками правоохоронного органу, запропонували ОСОБА_12 сісти до автомобіля. Знаходячись в автомобілі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 із застосуванням образ, погроз застосування насильства, висунули потерпілому вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 30 000 гривень.

ОСОБА_12 вимушено погодився 01.07.2014 року передати ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та іншим невстановленим особам грошові кошти в сумі 30 000 гривень, однак в подальшому від зустрічі з ОСОБА_2 ОСОБА_11, ОСОБА_3 та іншим невстановленим особам відмовився.

Після того, приблизно в третій декаді вересня 2014 року, ОСОБА_13 під приводом допомоги громадській організації в боротьбі з педофілами, не усвідомлюючи злочинний умисел ОСОБА_2 направлений на вимагання грошових коштів, розмістив в розділі знайомств Інтернет сайту «Mail.ru» анкету з даними дівчини на ім'я «ОСОБА_29». В період часу з 26.09.2014 року по 03.10.2014 року потерпілий ОСОБА_7 з метою знайомства вів переписку з останньою, в процесі якої користувач «ОСОБА_29» запропонувала останньому зустріч біля продуктового магазину, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул Робоча, 1.

03 жовтня 2014 року близько 12 години, ОСОБА_7 зустрівся з неповнолітньою ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 1. В той же час, ОСОБА_2, діючи повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, разом з іншими не встановленими учасникам злочинної групи, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів підійшли до потерпілого ОСОБА_7 представились працівниками правоохоронного органу, запропонували ОСОБА_7 сісти до автомобіля, де ОСОБА_2 та інші невстановлені особи, застосовуючи образи, погрози застосування насильства, звинуватили ОСОБА_7 в розбещенні неповнолітніх та в подальшому висунули вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 3 000 доларів США.

Знаходячись під погрозою застосування фізичного насильства, потерпілий був змушений погодитись на передачу ОСОБА_2 та іншим невстановленим особам грошових коштів. Отримавши згоду потерпілого на передачу грошових коштів, двоє не встановлених осіб - спільників ОСОБА_2, з метою реалізації їх спільного злочинного умислу по вимаганню грошових коштів, в той же день у вечірній час, знаходячись біля оудинку № 30 по вул. Зеленій в смт. Губиниха Дніпропетровської області, отримали від ОСОБА_7 кошти в сумі 3 000 доларів США, що станом на 03.10.2014 року становило 38 820 гривень.

Злочинними діями ОСОБА_2 та інших невстановлених осіб потерпілому ОСОБА_7 заподіяно матеріальну шкоду в сумі 38 820 гривень.

Продовжуючи злочинну діяльність, направлену на вимагання грошових коштів від громадян, приблизно в другій декаді вересня 2014 року, неповнолітній ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_11, під приводом допомоги громадській організації в боротьбі з педофілами, не усвідомлюючи злочинний умисел ОСОБА_2, направлений на вимагання грошових коштів, розмістив в розділі знайомств Інтернет сайту «www.dating24.com» анкету з даними дівчини на ім'я «ОСОБА_27». В період часу з 05.09.20 І4 року по 06.10.2014 року потерпілий ОСОБА_8, з метою знайомства вів переписку з користувачем «ОСОБА_27», в процесі якої домовився про зустріч за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 3-Б.

Близько 17 години 50 хвилин, ОСОБА_8 зустрівся з неповнолітньою ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_12, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 3-Б. В той же час, ОСОБА_3 діючи повторно, разом ОСОБА_4, невстановленою особою, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, разом ОСОБА_2, який вчинюючи злочин повторно, знаходився поблизу місця скоєння правопорушення, контролював навколишню обстановку, надавав вказівки іншим учасникам правопорушення, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів, підійшли до потерпілого ОСОБА_8 та запропонували йому сісти в автомобіль.

Знаходячись в автомобілі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та інша не встановлена особа із застосуванням образ, погроз застосування насильства, висунули вимогу потерпілому про передачу їм грошових коштів. Знаходячись під погрозою застосування фізичного насильства, потерпілий ОСОБА_8 був змушений погодитись передати грошові кошти. В той же день, близько 19 години, ОСОБА_8 отримав в банкоматі за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна 65, зі своєї кредитної карти грошові кошти в сумі 2 500 гривень, які передав ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Отримавши грошові кошти ОСОБА_4, ОСОБА_3 вказали ОСОБА_8 про необхідність в подальшому перерахувати їм грошові кошти на номер рахунку НОМЕР_1.

07 жовтня 2014 року та 08 жовтня 2014 року, ОСОБА_8 побоюючись за своє життя, перерахував на наданий йому ОСОБА_3, ОСОБА_4 рахунок грошові кошти в сумі 2 000 гривень, які в подальшому були отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_17, якому не було відомо про злочинний умисел учасників злочинної групи.

Злочинними діями ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та іншою не встановленою особою, потерпілому ОСОБА_8 було спричинено матеріальну шкоду в сумі 4500 гривень.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2, маючи намір на придбання та зберігання вибухових речовин, у не встановленому місці придбав корпус осколкової наступальної гранти «РГН», який переніс за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_4.

11.02.2015 року в період часу з 08 години 10 хвилин до 11 години 45 хвилин, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4, за місцем мешкання ОСОБА_2, працівники правоохоронних органів виявили та вилучили предмет, який згідно з висновком вибухово-технічної експертизи № 70/26-61, являється спорядженим корпусом осколкової, наступальної гранати «РГН» промислового виготовлення, яка відноситься до категорії вибухових речовин, який ОСОБА_2 незаконно придбав, переніс та зберігав за місцем свого мешкання.

Крім того, приблизно у першій декаді березня 2014 року, невстановлені особи розмістили в розділі знайомств інтернет сайту «www.dating24.com» анкету з невстановленими даними дівчини. 13.03.2014 року потерпілий ОСОБА_18, з метою знайомства вів переписку з невстановленою дівчиною, в процесі якої домовився про зустріч за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 27.

13.03.2014 року близько о 13 години, потерпілий ОСОБА_18 прибув за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 27, де спілкуючись по мобільному телефону з невстановленою особою жіночої статі, став на неї очікувати. В той же час, обвинувачений ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, разом з іншими невстановленими учасниками злочинної групи, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вимагання грошових коштів, підійшли до потерпілого ОСОБА_19, представились оперативними працівниками правоохоронних органів, запропонували потерпілому сісти до свого автомобіля. ОСОБА_3, знаходячись з іншими особами в автомобілі, діючи умисно, із застосуванням образ, погроз застосування насильства, звинуватили ОСОБА_19 в розбещенні неповнолітніх, після чого ОСОБА_3 та інші не встановлені особи висунули потерпілому вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 4 000 гривень.

Знаходячись під погрозою застосування фізичного насильства, потерпілий був змушений погодитись на передачу грошових коштів. В той же день, близько 14 години, ОСОБА_19 отримав в банкоматі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівників, 28, зі своєї кредитної карти грошові кошти в сумі 1 000 гривень, після чого направився на своєму автомобілі до ломбарду «Капітал», який розташований навпроти ТЦ «Терра» в районі 12 кварталу у м. Дніпропетровську, де заклав свою золоту прикрасу та отримав грошові кошти у сумі 1 600 гривень. Потім, ОСОБА_19 знаходячись в тому ж місці, дістав всі грошові кошти в сумі 4 000 грн., які знаходились при ньому та залишив їх в автомобілі невстановленої особи, яка отримала грошові кошти. Після чого, невстановлені особи та ОСОБА_3 залишили ОСОБА_19

Злочинними діями ОСОБА_3 та невстановлених осіб потерпілому ОСОБА_19 була заподіяна матеріальна шкода в сумі 4 000 гривень.

В апеляції прокурор не оспорюючи законності вироку суду щодо фактичних обставин кримінального провадження та доведеності вини обвинувачених , просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Прокурор зазначає,що у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених, та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, обвинуваченим призначено покарання яке не відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України. Вважає що застосування ст. 75 КК України не мотивоване судом, оскільки обвинувачені вину свою на протязі всього судового розгляду не визнали, тому не можна ставити питання про каяття.

В апеляційній скарзі прокурор вважає суд не врахував як обставини злочину так і тяжкість скоєного, а тому вважає призначене судом покарання із застосуванням ст.. 75 КК України необґрунтованим та несправедливим внаслідок м'якості та вважає недостатнім для виправлення обвинувачених та запобігання вчиненню інших злочинів.

Прокурор просить призначити обвинуваченим остаточне покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_20 у виді 6 ( шість) років позбавлення волі, ОСОБА_4 у виді 5 ( п'ять) років позбавлення волі.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та постановити виправдувальний вирок відносно нього.

Просить відмовити в повному обсязі в цивільному позові щодо стягнення з нього матеріальної шкоди.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, обвинувачений вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора від 12 лютого 2016 року обвинувачений ОСОБА_2 - зазначає що апеляція прокурора не містить відомостей що злочини які здійснювалися обвинуваченими мають суспільну небезпеку, та є тяжкими, здійсненні проти громадської безпеки, та власності.

В обґрунтування вказує що обвинувачені мали на меті захист неповнолітніх від розбещення, через мережу інтернет, та не мали наміру на матеріальне збагачення за допомогою злочину.

Також обвинувачений звертає увагу що до потерпілих не застосовувалось насильство, та вказує що потерпілі не зверталися до лікарів, або знімали пошкодження на експертизі.

Водночас ОСОБА_2 зазначає що збитки які були завдані потерпілому ОСОБА_7 були компенсовані в повному обсязі, іншими особами а саме ОСОБА_21 та ОСОБА_22, та вказує на те що прокурором не зазначено та не описано в апеляційній скарзі.

Разом з тим, ОСОБА_2 зазначає що він здійснює волонтерську допомогу, та веде соціально корисний спосіб життя, та звертає увагу що прокурор вказує на те що виправлення обвинувачених можливо лише в умовах ізоляції, в обґрунтування ОСОБА_2 зазначає що має постійне місце роботи, та має захворювання, а саме бронхіальну астму.

Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, який відмовився від своєї апеляційної скарги та просив вирок суду залишити без змін, думку обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4,захисника ОСОБА_5, які вважали вирок суду законним та обґрунтованим, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, та просив задовольнити його апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2, перевіривши матеріали кримінального провадження, в межах поданих скарг, обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Апеляційний суд переглядає рішення суду в межах апеляційних скарг, згідно до вимог ст. 404 КПК України.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у присутності свого захисника відмовився від своєї апеляційної скарги, колегія суддів переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги прокурора.

Прокурором в апеляційній скарзі не ставилося питання про перегляд вироку суду стосовно визнання невинуватими та виправдання за ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 353 КК України ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відносно потерпілого ОСОБА_6, а тому апеляційний суд не має апеляційних підстав для перегляду рішення суду в даній частині.

Згідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим.

Обгрунтованність судового рішення, означає відповідність висновків суду у рішенні фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Зазначені у ст. 91 КПК обставини повинні бути підтвердженні показаннями, речовими доказами, документами, висновками експертів.

Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд ( ст. 6 КЗПЛ).

Чинне законодавство цілком визначено говорить про сукупність доказів як про найбільш важливу умову ухвалення обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. При цьому досить важливе значення мають виклад і мотивування оцінки кожного доказу у поєднанні з іншими доказами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частинами 1, 6 ст. 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

У мотивувальній частині вироку ,суд повинен описати результати оцінки доказів навести докази для підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. Викладаючи підстави для прийняття рішення, суд повинен дати відповідь на аргументи сторін. Таким чином, кожен доречний, важливий і вирішальний аргумент учасників судового засідання має бути проаналізований і одержана відповідь.

Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскарження його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя ( рішення ЄСПЛ у справах» Серявін та інші проти України», «Татішвілі проти Росії»).

Відповідно до ст. 374 КПК мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. У цій частині потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаний доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винності кожної з обвинувачених, їх роль у вчинені злочину. Після цього- докази, покладені судом на обґрунтування своїх висновків.

Формулювання недоведеної частини пред'явленого обвинуваченням з наведенням підстав, з яких воно визнається недоведеним, повинно бути викладено після доказів, якими обґрунтовано доведену частину обвинувачення.

Суд першої інстанції, ухвалюючи обвинувальний вирок, в мотивувальній частині сформулював обвинувачення відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , яке було скоєне стосовно потерпілого ОСОБА_9

Далі, суд навів обвинувачення, яке встановлено органами досудового слідства ( а.с. 211 т.8) відносно потерпілих: ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_19, таким чином, суд при судовому розгляді безпосередньо не встановив фактичні обставини, які підлягали встановленню у судовому засіданні згідно до вимог ст. 91 КПК.

Не встановивши фактичні обставини, суд послався на не доведеність в діях ОСОБА_2 , ОСОБА_3,ОСОБА_4 застосування до потерпілих фізичного насильства, що вказує на суттєві протиріччя у рішенні суду, яке за таких підстав не можна визнати законним та обґрунтованим( ст. 411 КПК).

Таким чином, суд першої інстанції не дотримався вимог кримінально- процесуального закону та не встановивши фактичні обставини злочину, визнав обвинувачених винними: ОСОБА_2 за ч.2 ст. 189,ч 1ст. 263, ч 1 ст. 353 КК, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.1 ст. 353, ч.2 ст. 189 КК.

Крім того,судом при розгляді цивільного позову потерпілих, допущені порушення норм кримінально- процесуального закону, а саме, згідно до ст. 315 КПК України, суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні вирішує питання щодо клопотань учасників судового провадження, витребування певних документів та вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у ході підготовчого судового засіданні захисником потерпілих були надані позовні заяви по відшкодування шкоди, але суд не роз'яснив потерпілим в даній частині їх права та не визнав необхідним сплатити судовий збір. Крім того, як вбачається з ухвали підготовчого судового розгляду від 02 липня 2015 року ( а.с. 84-85 т.8), при необхідності визнання потерпілих цивільними позивачами, оскільки позови було заявлено у судовому засіданні, а ні під час досудового розслідування, суд не визнав потерпілих цивільними позивачами, чим порушив вимоги ст. ст. 56, 124, 315 КПК.

З огляду на вказане, не можна визнати законним та обґрунтованим вирок суду в частині вирішення моральної шкоди потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені істотні порушення - є процесуально неприпустимим при судовому розгляді, оскільки в такий спосіб порушуються загальні засади забезпечення права на захист, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, безпосередності дослідження доказів і змагальності сторін у процесі, законності та одночасно обґрунтованості судового рішення, що передбачено як обов'язкова вимога у ст. 370 КПК України, а також містяться у ст. 7 КПК України - серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати.

Ці вимоги КПК України не дотримані судом першої інстанції при судовому розгляді, що свідчить про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які встановлені при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення.

Реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних засад кримінального провадження, що містяться у главі 2 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність декількох істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваного вироку та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч. 1 ст. 412; п. 6 ч. 1 ст. 407; п.п. 2,3 ч. 1 ст. 409, п.3,4 ч.1 ст.411 КПК України.

Ухвалене судове рішення про виправдання за недоведеністю участі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у пред'явленому обвинувачені, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст. 353 КК України відносно потерпілого ОСОБА_6 , колегія суддів залишає без змін, оскільки позбавлена апеляційних підстав для перегляду вказаного судового рішення.

Колегія суддів також визнає слушними доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону, оскільки у вироку відсутні обґрунтування застосування відносно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вимог ст. 75 КК України.

При новому розгляді суду належить врахувати наведене, провести судовий розгляд у відповідності до кримінально- процесуального закону всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі зібрані у справі докази та обґрунтувати ними у вироку висновки суду щодо кожного обвинуваченого. Питання про призначення покарання тощо, про що йдеться у апеляційній скарзі прокурора, підлягає перевірці при новому розгляді провадження у суді першої інстанції.

Призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченим при встановлені їх винуватості в об'ємі пред'явленого обвинувачення, слід вважати несправедливим внаслідок м'якості .

Керуючись ст. ст.405, 407 КПК України, колегія суддів -,

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 грудня 2015 року відносно засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 189, ч. 1 ст. 353 КК України,ОСОБА_3 за ч.2 ст. 189. Ч.1 ст. 353 КК України, ОСОБА_23 за ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 353 КК України та вирішення цивільних позовів потерпілих, скасувати.

Призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Вирок у частині виправдання за недоведеністю участі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 у пред'явленому обвинувачені за ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 353 КК України відносно потерпілого ОСОБА_6, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду остаточна та не підлягає оскарженню.

Судді

Апеляційного суду :

------------------------ ------------------------- ------------------

Калініч Н.І. Косенко Л.М. Зайцев В.В.