Ухвала суду № 57176786, 29.03.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1470/16-к

(1-кп/199/124/16)

УХВАЛА

2016 року березня місяця 29 дня м. Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Дяченко І.В.,

секретар судового засідання Остапенко А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську кримінальні провадження № 12016040630000275 від 22.01.2016 та № 12016040630000380 від 02.02.2016, відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК, ч.2 ст. 185 КК України

за участі:

прокурора Шевченко А.С., Коссе-Ганночки Ю.І.

обвинуваченого ОСОБА_1,

представників потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

До суду 23.03.2016 від ОСОБА_3 представника цивільного позивача ТОВ «Експансія» надійшло клопотання про забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, зокрема у клопотанні представник просив суд, вжити всіх необхідних заходів для встановлення належного обвинуваченому ОСОБА_1 на праві власності майна та постановити ухвалу про арешт виявленого майна з метою забезпечення поданого цивільного позову.

Суд, вислухавши думки учасників судового засідання, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

З огляду на вказане перекладання функцій обвинувачення та захисту на суд - є не припустимим.

Таким чином, не є такою, що підлягає задоволенню вимога представника позивача про вжиття заходів для встановлення майна обвинуваченого та накладення арешту на майно ОСОБА_1, оскільки дана вимога є неконкретизованою та не відповідає нормам ст. 171 КПК України. У свою чергу представник позивача, заявляючи дане клопотання не навів суду переконливих доказів того, що він був позбавлений можливості через обєктивні підстави самостійно збирати та подавати до суду документи, інші докази, що стосувалися предмета клопотання, а саме виявлення належного майна обвинуваченому.

Керуючись ст.ст. 369, 371, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 представника цивільного позивача ТОВ «Експансія» про вжиття необхідних заходів для встановлення належного обвинуваченому ОСОБА_1 на праві власності майна та постановленні ухвали про арешт виявленого майна з метою забезпечення поданого цивільного позову відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Дяченко

29.03.2016