Ухвала суду № 57173515, 04.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/4093/15-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/1699/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 04.04.2016

УХВАЛА

Іменем України

04 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Березовенко Р.В, ОСОБА_2,

за участю секретаря - Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 січня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, начальника відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, скасування довідок-розрахунків заборгованості по сплаті аліментів та зобовязання вчинити певні дії, заінтересована особа: ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаною скаргою, посилаючись на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2014 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей. На виконання даного рішення судом видано виконавчі листи. 25 березня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 (далі - ВДВС Голосіївського РУЮ у м.Києві) була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження за № 42654017 та № 42653910, а 30 вересня 2014 року державним виконавцем була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження та закрито виконавче провадження. Вказувала, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2015 року задоволено її скаргу про визнання бездіяльності державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві та начальника ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві неправомірною, визнання незаконними та скасування постанови, зобовязання вчинити дії. 25 лютого 2015 року представником стягувача подана заява до ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві про відновлення виконавчого провадження, звернення державного виконавця до суду про отримання дублікатів виконавчих листів, накладення арешту на майно боржника та складення розрахунку заборгованості боржника по аліментам за 2014 рік.

Однак, державний виконавець ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві не відновив провадження та не вчинив інших дій на виконання ухвали суду від 05 лютого 2015 року. Тому ОСОБА_4 вважає, що ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві не здійснює примусове виконання судових рішень, а саме, рішення суду від 04 березня 2014 року та ухвали суду від 05 лютого 2015 року, не вчиняє дій щодо виявлення доходу боржника, не повідомляє стягувача про відновлення виконавчого провадження, а начальник ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві ігнорує заяви стягувача, не контролюючи державних виконавців, які йому підпорядковані.

З урахуванням уточнення вимог скарги, ОСОБА_4 просила визнати бездіяльність ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві щодо виконання ухвали суду від 05 лютого 2015 року неправомірною, зобовязати ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві усунути порушення шляхом здійснення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань предявлення доказу за місцем провадження господарської діяльності за 2014 рік та 2015 рік, визнати незаконною бездіяльність начальника ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві щодо ненадання відповіді на скарги ОСОБА_4 від 06 липня 2015 року, від 02 вересня 2015 року та від 15 травня 2015 року, скасувати довідки-розрахунки заборгованості по аліментам за 2014 рік, які ґрунтуються на середній заробітній платі у відповідній місцевості, а саме, довідку від 09 вересня 2014 року № 3622/15, № 3621/15, довідку від 30 вересня 2014 року № 3622/15, № 3621/15, довідку від 26 листопада 2014 року № 3622/15, № 3621/15, довідку від 12 грудня 2014 року № 3622/15, № 3621/15, довідку від 13 липня 2015 року № 1774/10, № 1775/10, зобовязати ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві виконати розрахунок заборгованості по аліментам відповідно до рахунку боржника за 2014 рік та 2015 рік по ВП № 42653910 та ВП № 42654017 та надати його сторонам.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено (а.с. 125-126, т.1).

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 серпня 2015 року ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2015 року скасовано та передано питання на новий розгляд до того ж суду (а.с. 163-165, т.1).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 січня 2016 року скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано бездіяльність ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві щодо виконання ухвали суду від 05 лютого 2015 року неправомірною. Зобовязано ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві усунути порушення шляхом здійснення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань предявлення доказу за місцем провадження господарської діяльності за 2014 рік та 2015 рік, визнано бездіяльність начальника ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві незаконною стосовно ігнорування скарг стягувача ОСОБА_4 шляхом ненадання відповіді на скарги від 06 липня 2015 року та від 15 травня 2015 року, скасовано довідки-розрахунки заборгованості по аліментам, а саме, довідку від 09 вересня 2014 року № 3622/15 та № 3621/15, довідку від 30 вересня 2014 року № 3622/15 та № 3621/15, довідку від 26 листопада 2014 року № 3622/15 та № 3621/15, довідку від 12 грудня 2014 року № 3622/15 та № 3621/15, довідку від 13 липня 2015 року № 1774/10 та № 1775/10, зобовязано ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві виконати розрахунок заборгованості по аліментам відповідно до рахунку боржника за 2014 рік та 2015 рік по ВП № 42653910та ВП № 42654017 і надати його учасникам виконавчого провадження.

У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення скарги про скасування довідок-розрахунків заборгованості по аліментам, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_4 в частині скасування довідок-розрахунків заборгованості по аліментам, суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві під час примусового виконання виконавчих листів не в повному обсязі вчинено виконавчі дії щодо виявлення джерел доходів боржника та перевірки в повному обсязі боржника як фізичної особи-підприємця, чим порушено вимоги чинного законодавства України.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними й такими, що ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 13 січня 2014 року.

На виконання вказаного рішення судом видано два виконавчі листи №2-369/269/14-ц.

25 березня 2014 року державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві ОСОБА_5 винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №42653910 та ВП №42654017 з примусового вказаних виконання виконавчих листів (а.с.34, т.1, а.с.27,28, т.2).

В обґрунтування вимоги скарги щодо скасування довідок-розрахунків, ОСОБА_4 посилалась на те, що ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві не виконує покладені на нього обовязки щодо виявлення доходу боржника з часу прийняття рішення про стягнення аліментів, не витребовує у боржника та відповідних органів документи про рівень доходу боржника за 2014 -2015 роки, ухиляється від скасування довідок - розрахунків, які складені без урахування вказаних вище відомостей, чим порушуються її права на виконання рішення суду.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Згідно ч.9 ст. 74 Закону України«Про виконавче провадження» спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до підпункту 16.1 постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» дохід від підприємницької діяльності є доходом, з якого утримується аліменти; утримання аліментів провадиться з суми заробітку, що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві під час примусового виконання виконавчих листів №2-369/269/14-ц не було в повному обсязі вчинено дії щодо виявлення джерел доходів боржника та перевірки в повному обсязі боржника як фізичної особи-підприємця, чим порушено вимоги чинного законодавства України. При цьому, суд правильно виходив із того, що ВДВС Голосіївського РУЮ не обґрунтувало дані, на підставі яких державним виконавцем були складені довідки-розрахунки, а саме, довідка від 09 вересня 2014 року № 3622/15 та № 3621/15, довідка від 30 вересня 2014 року № 3622/15 та № 3621/15, довідка від 26 листопада 2014 року № 3622/15 та № 3621/15, довідка від 12 грудня 2014 року № 3622/15 та № 3621/15, довідка від 13 липня 2015 року № 1774/10 і № 1775/10, та підставі яких проводився розрахунок заборгованості.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду в частині задоволення скарги про скасування довідок - розрахунків постановлена з додержанням вимог закону і передбачених законом підстав для її скасуванню при апеляційному розгляді не встановлено.

В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду першої інстанції в частині задоволення інших вимог скарги ОСОБА_4 не оскаржується, тому відповідно до положень ст.303 ЦПК України судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Керуючись ст.ст. 303,307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді