Рішення № 5717342, 28.08.2009, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 2-89-09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2009 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого Ткачова О.М.

при секретарі Грицай Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красний Лиман справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення , -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на нерухоме майно що є предметом договору іпотеки.

24.04.2009 року позивач уточнив свої позовні вимоги та подав до суду уточнену позовну заяву в якій просить -

- Звернути стягнення на будинок житловою площею 46,8 кв.м., та земельну ділянку шляхом продажу вказаного предмету іпотеки договору іпотеки від 12.05.2006 року та розташованого за адресою -Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем , з отриманням витягу з державного реєстру прав власності , в також наданням Приват-Банку всіх повноважень , необхідних для здійснення продажу;

- Виселити відповідача разом з дітьми , а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 які зареєстровані та мешкають у будинку розташованого за адресою- АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства , іміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Красний Лиман.

- Стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору в загальній сумі 867,15 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 гривень.

В судове засіданяі повноважний представник позивача не з*явився, але надав суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі , наполягав на позовних вимогах позивача, викладених ним у позовній заяві і просив позов задовольнити, та у випадку відсутності відповідача, повідомленого належним чином справу розглянути в порядку заочного розгляду.

Відповідач у судове засідання не з"явилась і ухвалою суду було прийняте рішення справу розглядати за її відсутністю.

Судом з пояснень представника позивача, та дослідженні інших доказів по справі встановлено:

12.05.2006 між позивачем - Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» ( надалі з текстом “Банк”) та відповідачем було укладено кредитний договір №КТНЗGК02190036 (а.с.5-7,71-74) відповідно до якого Банк, як фінансова установа (а.с. 12-13) зобов"язаний надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 106540,63 гривень як позичальнику, а вона зобов"язана щомісяця сплачувати 1541,96 гривень в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 1,00 % на місяць від залишку заборгованості та повернути всю суму отриманого кредиту 11.05.2021 року.

В забезпечення зобов*язання по зазначеному договору між сторонами було укладено договір іпотеки ( а.с.7-11,75-77) відповідно до якого відповідач надав позивачу в іпотеку нерухоме майно- цілий житловий будинок з надвірними будівлями , розташований за адресою- АДРЕСА_1 розташований на землях Краснолиманського міського управління земельних ресурсів та свої майнові права на земельну ділянку на якій він розташований.

Відповідачем не виконувались умови договору щодо своєчсного повернення суми кредиту і її заборгованість перед позивачем станом на 04.11. 2008 року складає 85 864,67 гривень, а саме- 84 861,67 заборгованість за кредитом та 1003,00 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с.4-5).

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 1050 ч. 2, 1054 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалась, та сплати процентів, належних йому відповідно до укладеного між ними договору.

Таким чином, суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 порушені умови договору кредиту, щодо повернення в передбачений договором строк сум кредиту, оскільки вона не виконувала умови договору від 12.05.2006 року по поверненню як встановленої частки кредиту так і % за кредитом , то з неї слід стягнути суму залишку наданого їй кредиту на користь позивача і процентів у вигляді плати за користування кредитом, як передбачених умовами договору.

Також, суд вважає, що оскільки порушені ОСОБА_2 зобов"язання по договору кредиту №КТНЗGК02190036 , були забезпечені іпотекою, а саме: укладеним позивачем з відповідачем договору іпотеки то для вирішення спірних правовідносин слід застосувати

Закон України “Про іпотеку”( надалі за текстом “Закону”).

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону ,- У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов*язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов*язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ст. 575 ЦК України іпотека є одним з видів застави.

Відповідно до ч.4 ст.590 ЦК України та п.17 укладеного між сторонами договору у разі часткового виконання боржником зобов*язання , забезпеченого заставою ( іпотекою) право звернення на предмет застави ( іпотеки) зберігається в первісному обсязі.

При цьому позивачем не надано судові доказів та ним не заявлялись клопотання про їх витребування в частині належності відповідачу на праві власності земельної ділянки оформленої відповідно до законодавства та умов договору іпотеки та щодо якої позивачем ставиться питання про звернення стягнення.

Таким чином у зв*язку з частковим невиконанням відповідачем обов*язків по кредитному договору забезпеченого іпотекою слід звернути стягнення тільки на майно -

цілий житловий будинок з надвірними будівлями , розташований за адресою- АДРЕСА_1 розташований на землях Краснолиманського міського управління земельних ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців , за винятком наймачів та членів їх сімей .Виселення проводиться у порядку , встановленому законом.

При цьому позивачем не надано судові доказів та ним не заявлялись клопотання про їх витребування в частині того на яких підставах разом з відповідачем в будинку що є предметом іпотеки мешкають та зареєстровані інші особи, та їх правовий статус як мешканців у будинку, оскільки самі по собі родинні відносини позивача і цих осіб не є підставою для того, щоб вважати що хоча вони і є членами сім*ї відповідача і при цьому не є наймачами житла у цьому будинку відповідно до договору найму укладеному та зареєстрованому відповідно до діючого законодавства, виселення яких з житлового будинку не є можливим, бо відповідно до п.14.9 договору не ними і не за них повноважними представниками не надано їх згоди на виселення, а також при тому що ОСОБА_5 народився після укладення зазначеного договору іпотеки ( а.с.41) і не визначено особи яка фактично за ним доглядає мати- відповідач чи інша особа яка має на це право відповідно до законодавства..

Таким чином у зв*язку з цим з житлового будинку , розташованому за адресою- АДРЕСА_1 підлягає виселенню тільки відповідач ОСОБА_2.

Але з огляду на вимоги ч.2 ст.40 Закону , виселення її можливе тільки на підставі рішення суду після її відмови виселитись з будинку в добровільному порядку протягом місяця з дня отримання про це вимоги позивача або нового власника , направлених на їх адресу після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже в вимогах позивача про виселення мешканців з будинку, що є предметом іпотеки слід відмовити, оскільки застосування ч.2 ст.39 це є право а не обов*язок суду і суд не вбачає доцільним його застосовувати . оскільки в зазначеному будинку мешкає малолітня дитина відповідача.

Таким чином позовні вимоги позивача слід задовольнити частково відповідно до вимог чинного законодавства та відповідно з приписами зазначеними в договорі іпотеки укладеному між сторонами , а також і в частині засобу звернення стягнення на майно відповідача. При цьому суд вважає що способом реалізації предемета іпотеки слід визначити продаж його з публічних торгів, оскільки застосування процедури його продажу позивачем не передбачене умовами договору.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи,запиту органу реестрації за новим місцем проживання особи,остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення обо права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином позов в частині зняття з реєстрації відповідачів за місцем мешкання в АДРЕСА_1 по задоволенню теж не підлягає.

Неявку відповідача до судового засідання, про яке вона була повідомлені належним чином у передбаченому законом порядку, суд розцінює як небажання відповідача оспорювати пред"явлений до неї позов, оскільки вона не надала суду відомостей про причину своєї неявки, та заперечень щодо позову пред"явленого до неї.

Відповідно до ст. ст.81,88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1700,00 гривеь та суму сплачену ним у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень (а.с.1-2) відповідно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525-527,1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12,33,39,43, ст.ст.81, 88, 209, 213 , 224 , 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк »до ОСОБА_2 про звернення стягнення - задовольнити частково.

В рахунок задоволення вимог Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк »до ОСОБА_2 в зв*язку з невиконанням нею умов кредитного договору №КТНЗGК02190036 від 12.05.2006 року в розмірі 85 864,67 ( вісімдесят п*ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 67 копійок , де 84 861,67 складає сума основного боргу та 1003,00 гривень відсотки за користування кредитом ,звернути стягнення на нерухоме майно- цілий житловий будинок з надвірними будівлями , розташований за адресою- АДРЕСА_1,житловою площею 46,8 кв.м., який належить ОСОБА_2, шляхом проведення прилюдних торгів з встановленням початкової ціни предмета іпотеки за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем а у відсутності згоди між ними відповідно до вимог Закону України “Про іпотеку”.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкаючої в АДРЕСА_1, ідентифікаційний

№ НОМЕР_1, на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк » на рахунок № 64993910400001 МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570:

- 1700,00 ( одну тисячу сімсот) гривень и в рахунок судових витрат понесених позивачем при сплаті судового збору;

- 30,00 (тридцять) гривень в рахунок судових витрат понесених позивачем при сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ,

а всього в загальній сумі 1730,00 ( одну тисячу тридцять ) гривень.

В іншій частині позову відмовити у зв*язку з відсутністю підстав для його задоволення.

Рішення суду набирає законної сили у випадку неподання заяви відповідачами про перегляд щодо нього заочного рішення та неподання позивачем заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Відповідачі протягом десяти днів з дня отримання цього рішення можуть подати до Краснолиманського міського суду Донецької області заяву про перегляд цього заочного рішення.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд.

Суддя