Ухвала суду № 57172039, 11.04.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11068/15-ц

2-п/296/21/16

У Х В А Л А

про перегляд заочного рішення

"11" квітня 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Шалоти К.В.

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Житомирі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 17 грудня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість у розмірі 16136,75 дол. США, що за курсом 21,19 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.08.2015 року складає 341937 грн. 73 коп. та судовий збір у розмірі 5129 грн. 06 коп.В решті позовних вимог відмовлено.

22.01.2016 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира із заявою про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 17 грудня 2015 року, в якій просив переглянути вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Подана заява обґрунтовувалась тим, що відповідач не повідомлявся про розгляд справи належним чином та отримав заочне рішення суду лише 20.01.2016 р. в поштовому відділені, а також посилався на наявність набагато меншої заборгованості по кредиту, ніж зазначено у рішенні суду та невраховано передачу автомобіля у власність банку.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні подану заяву підтримали та просили її задовольнити, а також вказували, що відповідач передав в рахунок наявної заборгованості свій автомобіль, не мав можливості погашати заборгованість за кредитом у звязку із закриттям банком рахунку, а також зазначили, що банк протиправно не здійснив зарахування депозитних коштів відповідача в рахунок погашення його заборгованості за кредитом, а тому порушення сплати кредиту відбулося з вини банку.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні проти перегляду заочного рішення суду заперечував, посилаючись на те, що жодної вини банку в несплаті заборгованості за кредитним договором немає, вказував на те, що рахунки по зарахуванню коштів на сплату заборгованості не закривались та до теперішнього часу є діючими, а зарахування депозитних коштів в рахунок наявної перед банком заборгованості є правом самого банку, а не його обовязком, у звязку з чим просив у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовити.

Проаналізувавши надані заявником (відповідачем) докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2015року зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 повідомлялася про час та місце розгляду справи на 17.11.2015 та 17.12.2015, шляхом направлення судових повісток рекомендованими повідомленнями за підтвердженим адресно-довідковою службою (а.с. 22) зареєстрованим місцем його проживання, що були повернуті до суду з довідкою поштового відділення ф.20 за "закінченням терміну зберігання" (а.с. 24-24, 29-30).

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Даних про зміну місця проживання (перебування, знаходження) відповідачем суду не надано, при цьому ухвалене заочне рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 17 грудня 2015 р. відповідач отримав 20.01.2016 р. за тією самою адресою, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 39), доказів поважності неприбуття у судові засідання під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду відповідачем не надано, а тому відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин даної справи наявні у справі повідомлення є належними доказами виконання судом обовязку щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

Суд не бере до уваги доводи відповідача та його представника про наявність набагато меншої заборгованості по кредитному договору, ніж зазначено у заочному рішенні Корольовського районного суду м.Житомира від 17 грудня 2015 р., та неможливість погашати заборгованість за кредитом у звязку із закриттям банком рахунку, оскільки жодного доказу на спростування правильності нарахованої банком заборгованості відповідачем суду не надано, а так само не надано жодного доказу на підтвердження факту блокування чи закриття банком поточного рахунку на зарахування платежів за кредитним договором.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача та його представника з приводу неврахування в розрахунку заборгованості реалізованого банком автомобіля ОСОБА_1, оскільки як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором від 05.02.2008, банком в рахунок погашення наявної у ОСОБА_1 заборгованості 28.10.2013 було здійснено зараховання грошових коштів (отриманих від реалізації автомобіля ОСОБА_1М.), що також стверджується довідкою-рахунком від 28.10.2013 р. (а.с.5, 75).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статтей 57-60 ЦПК України.

Інші доводи відповідача правильність висновків суду при ухваленні заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2015 року не спростовують, а тому суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 231, 232 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 17 грудня 2015 р. - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Заочне рішення суду може бути оскаржене відповідачем до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дати постановлення цієї ухвали.

Суддя К. В. Шалота