Рішення № 57169978, 13.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2016Справа №910/3519/16За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

До Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс груп"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Матей"

Про визнання договору недійсним та витребування майна

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від прокуратури: Константинова І.В.

від позивача: Демиденко О.А. (дов. № 532 від 31.12.2015)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому 13.04.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.02.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 05/2/3-20-16 від 24.02.2016 Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (надалі - позивач) до Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" (надалі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс груп" (надалі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Матей" (надалі - відповідач-3), визнання договору недійсним та витребування майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/3519/16, розгляд справи призначено на 16.03.2016.

02.03.2016 судом було витребувано засвідчену копію укладеного 17.09.2014 між Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс груп" договору купівлі-продажу готелю (літера А) по вул. Мельникова, 44 у м. Києві.

02.03.2016 через канцелярію суду від представника прокуратури надійшло клопотання про об'єднання справ в одне провадження..

14.03.2016 на виконання судового запиту надійшла засвідчена копія укладеного 17.09.2014 між Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс груп" договору купівлі-продажу готелю (літера А) по вул. Мельникова, 44 у м. Києві.

15.03.2016 від представника позивача через канцелярію суду надійшли пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 16.03.2016, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 16.03.2016, представник прокуратури з'явився, подав клопотання про забезпечення позову, та підтримав клопотання про об'єднання справ у одне провадження.

16.03.2016 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання про об'єднання справ у одне провадження та відкладено його розгляд на 30.03.2016.

В судове засідання, призначене на 30.03.2016, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 30.03.2016, представник прокуратури з'явився, підтримав клопотання про забезпечення позову.

В судове засідання, призначене на 30.03.2016, представник відповідача-2 з'явився, надав відзив на позовну заяву та заявив клопотання про зупинення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 30.03.2016, представник відповідача-1 не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

30.03.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 13.04.2016.

В судове засідання, призначене на 13.04.2016, представники прокуратури та позивача з'явились та підтримали позовні вимоги.

В судове засідання, призначене на 13.04.2016, представник відповідачів не з'явились, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомленні.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача, щодо зупинення провадження у справі до розгляду Київським апеляційним господарським судом справи № 910/17567/14. Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з тим, що вказаний розгляд справи № 910/17567/14 відбувся 06.04.2016, рішення Господарського суду м. Києва у вказаній справі залишено в силі, а отже відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Крім того, прокурор подав заяву про забезпечення позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника прокуратури, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Об'єднанням профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» (далі - Київська міська рада профспілок) та ТОВ «Деміс Груп» 17.09.2014 укладено договір купівлі-продажу спірної будівлі. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. (№ 2894 в реєстрі).

У подальшому між ТОВ «Деміс Груп» (продавець) та ТОВ «Матей» (покупець) 27.03.2015 укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав, а покупець купив готель (літера «А») площею 783,40 кв. м по вул. Мельникова, 44 у м.Києві. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В. (№ 1188 в реєстрі).

За умовами цього договору вартість спірної будівлі становить 598 250 грн.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно право власності на спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2015 зареєстровано 07.04.2015 за ТОВ «Матей» .

Договір купівлі-продажу, укладений 17.09.2014 між Київською міською радою профспілок і ТОВ «Деміс Груп» (далі - оспорюваний договір), суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним з огляду на наступне.

Приписами ст. 203 ЦК України встановлено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства

За ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що Київська міська рада профспілок не була законним власником готелю (літера «А») площею 783,4 кв. м по вул. Мельникова, 44 у м. Києві, а тому не мала права відчужувати вказане нерухоме майно.

Спірне нерухоме майно побудовано за радянських часів та перебувало у віданні організацій профспілок СРСР.

Профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР та були загальносоюзною громадською організацією.

Постановою XIX з'їзду профспілок СРСР від 27.10.1990 «Про особливості профспілок СРСР» установлено, що профспілкові об'єкти є єдиною власністю профспілок СРСР.

Тобто профспілки були єдиною загальносоюзною громадською організацією з єдиною власністю без розмежування її на республіканські та інші профспілкові організації.

Постановою Верховної Ради УРСР від 03.08.1990 «Про реалізацію Закону «Про економічну самостійність Української РСР» визначено, що всі дії суб'єктів господарських відносин, які суперечать державному суверенітету та економічним інтересам Української РСР, визнаються недійсними та забороняються.

Постановою Верховної Ради УРСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 10.11.1990 № 506-ХІІ введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення в дію Закону України Української РСР про роздержавлення майна.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» від 30.08.1991 № 1452-ХІІ та з вимогами Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991 майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території нашої країни, є державною власністю України.

За змістом Постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХІІ «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» передано Фонду державного майна України тимчасово, до визначення правонаступників, майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих загальносоюзних громадських організацій.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» встановлено, що до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном в процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.

Таким чином, спірне нерухоме майно є державною власністю в силу вимог закону і перехід права власності на таке майно повинен відбуватись виключно за наявності згоди уповноваженого органу - Фонду державного майна України у встановленому законом порядку.

Аналогічну правову позицію щодо приналежності майна профспілок державі викладено в постановах Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі №51/227, від 04.11.2014 у справі № 48/296, від 28.10.2014 у справі № 62/84 від 27.04.2010 у справі №27/22-09 (25/157-08(10/53-07) та інших.

Разом з цим, Фонд будь-яких рішень щодо відчуження спірної будівлі не приймав, а отже Київська міська рада профспілок не набула права власності на неї.

Тобто, не будучи законним власником спірного нерухомого майна, Київська міська рада профспілок незаконно відчужила це майно на користь ТОВ «Деміс Груп» шляхом укладення договору купівлі-продажу, а тому вказаний договір підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.

Крім того, право власності держави в особі Фонду державного майна України на спірну будівлю визнано в судовому порядку.

Рішенням господарського суду м.Києва від 22.05.2015 у справі № 910/17567/14 за позовом прокуратури м.Києва право власності на ряд об'єктів нерухомого майна, у тому числі, на готель (літера «А») площею 783,4 кв. м по вул. Мельникова, 44 у м. Києві визнано за державою в особі Фонду.

Задовольняючи позов, суд погодився з доводами прокуратури м. Києва, що спірне майно є державною власністю і могло бути відчужено виключно за згодою власника. Проте власник - держава в особі Фонду державного майна України дії, спрямовані на відчуження зазначеного майна, не вчиняв, а отже правовий режим цього майна не змінювався.

Поряд з цим, спірне нерухоме майно має бути витребувано від ТОВ «Матей», за яким на даний час зареєстровано право власності на нього, у державну власність, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі, іншим шляхом.

Згідно з п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» у разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК.

За п. 22 цієї постанови Пленуму коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 ЦК України звернутись до суду з позовом про витребування його у добросовісного набувача.

Беручи до уваги, що спірна будівля є державною власністю, інші особи можуть володіти нею виключно на підставах, які передбачені законом для відчуження державного майна, та за згодою чи участю Фонду державного майна України.

Оскільки Фонд будь-яких рішень щодо передачі спірного нерухомого майна у володіння чи розпорядження не приймав і це майно вибуло з володіння власника - держави не з його волі, є підстави для витребування спірної будівлі у державну власність на підставі ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ст.. 338 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статтей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 92, 98, 145, 203, 204, 206, 215, 546, 553, 554 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу готелю (літера «А») площею 783,40 кв. м по вул. Мельникова, 44 у м. Києві, укладений 17.09.2014 між Об'єднанням профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» та ТОВ «Деміс Груп», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 2894.

3. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Матей" (49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, проспект Газети "правда", будинок 20; ідентифікаційний код 31828827) у державну власність в особі Фонду державного майна України готель (літера «А») площею 783,40 кв. м по вул. Мельникова, 44 у м. Києві вартістю 598 250 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Матей" (49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, проспект Газети "правда", будинок 20; ідентифікаційний код 31828827) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9; ідентифікаційний код: 02910019) 3 450 грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 16; ідентифікаційний код 02670408) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9; ідентифікаційний код: 02910019) 3 450 грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс груп" (01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 77, поверх 2; ідентифікаційний код 36295677) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9; ідентифікаційний код: 02910019) 3 450 грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору.

7. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15.04.2016

Суддя М.О. Лиськов