Ухвала суду № 57169270, 13.04.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

13 квітня 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Прокопенко О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 подав заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду України від 18 березня 2016 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки у ній не зазначено підставу для перегляду оскаржуваного рішення суду, передбачену статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), не наведено обґрунтування підстави для перегляду оскаржуваного судового рішення та не додано копій різних за змістом судових рішень, які підтверджують неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального чи процесуального права у подібних правовідносинах. До того ж додана до заяви копія судового рішення, яке просить переглянути заявник, не завірена належним чином. Також до заяви не додано документ про сплату судового збору.

Заявнику надано строк до 5 квітня 2016 року для усунення згаданих недоліків.

На виконання ухвали суду від ОСОБА_1 надійшла нова редакція заяви про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року. До заяви додано належно завірені копії рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у вказаній справі і квитанцію про сплату судового збору в розмірі 100 грн.

Проте, заявник у заяві так не зазначив у чому полягає неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення і інших рішень у подібних правовідносинах та не додав на порівняння копій різних за змістом таких судових рішень, які підтверджують неоднакове застосування норм матеріального права.

Станом на 13 квітня 2016 року заявник усунув недоліки заяви частково.

Таким чином, оскільки заяву подано без додержання вимог статей 239, 2391 КАС та заявник не усунув її недоліки протягом установленого Верховним Судом України строку, то заява відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2392 цього Кодексу <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1> підлягає поверненню заявнику.

Із урахуванням наведеного та керуючись статтею 2392 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Верховного Суду України

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.Б. Прокопенко