Ухвала суду № 57169264, 11.04.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

11 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Гриціва М.І.. Панталієнка П.В., -

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за її позовом до управління державної служби Головдержслужби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 16 червня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 грудня 2015 року ці судові рішення залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 10 березня 2016 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС ухвалою судді Верховного Суду України від 17 березня 2016 року заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви.

На виконання цієї ухвали 7 квітня 2016 року до Верховного Суду України надійшла уточнююча заява із необхідними документами.

У заяві ОСОБА_3 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 40, 147 Кодексу законів про працю України та статті 227 КАС.

На обґрунтування підстав до заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2013 року і 5 листопада 2015 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та процесуального права.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм права, про які йдеться у заяві.

Прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів. Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої ОСОБА_3 заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_3 до управління державної служби Головдержслужби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити дії за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. КривендаСудді: М.І. Гриців П.В. Панталієнко