Постанова № 57168116, 13.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 876/1580/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Кіри Н.В.,

представника позивача Драгомирецької О.Р.,

представника відповідача Тістечка Ю.Я.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція - Трейд» до Львівської митниці ДФС про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів,-

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Галіція - Трейд» звернулося в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів .

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Львівської митниці ДФС в прийнятті митної вартості декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2014/00320. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.08.2014 року № 209000006/2014/900038/2.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Львівська митниця ДФС оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки Львівською митницею ДФС під час перевірки заявленої позивачем митної вартості було виявлено невірно проведений розрахунок митної вартості товарів, а саме не включено усі витрати (складові митної вартості) згідно п. 10 ст. 58 МКУ, відсутні комерційна пропозиція згідно умов контракту, транспортні (перевізні) документи (заявка на перевезення), до митної вартості товару не було включено транспортно-експедиційні витрати, які є виділені в рахунку про оплату транспортних послуг, в калькуляції на виробництво продукції відсутня націнка. З декларантом проведено консультацію, в ході якої декларанту було роз'яснено причину необхідності подання додаткових документів та процедуру застосування методу визначення митної вартості, а саме послідовного застосування методів у випадку невизнання основного методу - за ціною договору. У зв'язку з неможливістю застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Митна вартість в даному рішенні була визначена із застосуванням методу 26 (ст.60 МКУ).

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, у зв'язку з чим метод № 2б визначення митної вартості товару застосовано безпідставно.

Проте колегія суддів вважає дані висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що між компанією "DoehlerHollandB.V." (Голландія) (продавець) та ТОВ "Галіція-Трейд" (Україна) (покупець) укладено контракт від 18.02.2014 № 40034363.

Згідно даного контракту, продавець продає, а покупець купує концентровані соки для виробництва сокової продукції. Асортимент, кількість, ціна, якість товару, який підлягає поставці згідно цього договору, визначається додатковою угодою до договору.

На виконання цього контракту на адресу позивача здійснено поставку товару, кількість, сортимент якого зазначено у інвойсі від 29.07.2014 № 91350759 та згідно з яким ціна товару становить 2,23 доларів США за 1 кг.

Для здійснення митного оформлення товару декларантом ТОВ "Галіція-Трейд" до Львівської митниці ДФС подано митну декларацію (МД) № 209120000/2014/829901, у якій митну вартість товару заявлено за основним методом - за ціною договору.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи:

- уніфіковану митну декларацію МД-1 від 01.08.2014;

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 18.03.2014 № 209/2013/0000357;

- міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 29.07.2014;

- калькуляцію транспортних витрат від 30.07.2014 № 1189;

- висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 04.08.2014 № 19-09/1426;

- рахунок ціни (калькуляція) від 04.08.2014;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 29.07.2014 № 91350758;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 29.07.2014 № 91350759;

- пакувальний лист від 29.07.2014 № 81805020;

- пакувальний лист від 29.07.2014 № 81805065;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.02.2014 № 2;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.02.2014 № 4;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу стороною, якого є виробник товарів, що декларуються від 18.02.2014 № 40034363;

- договір (контракт) про перевезення від 16.07.2014 № 16/07/14;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідемологічного контролю товару від 29.07.2014 № 2730;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) від 29.07.2014 № 2730;

- резервну позицію від 26.07.2001 № 915;

- сертифікат про походження товару загальної форми від 10.07.2014 № S101321224 55324;

- сертифікат про походження товару загальної форми від 10.07.2014 № S101321225 55325;

- сертифікат якості від 29.07.2014;

- копію митної декларації країни відправлення від 29.07.2014 № MRN14NL0008521566D1E3;

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів від 04.08.2014 №209120000/2014/829901.

Відповідно до митної декларації № 209120000/2014/830092 митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ в розмірі 2,23 доларів США за 1 кг.

Львівською митницею сформовано електронне повідомлення-вимогу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме транспортні (перевізні) документи (заявка на перевезення), декларації країни відправлення.

Позивач із вимогою ознайомлений 04.08.2014, зазначив, що додаткових документів надати не може, просив визначити митну вартість на підставі поданих документів.

Посадовою особою відповідача 05.08.2014 було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2014/00320, у якій зазначено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через неможливість завершення м/о по причині внесення змін у гр. 12, 45, 43, 44 ВМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару) п. 4 ст. 54 МКУ, ст. 55 МКУ, ПКМУ від 21.05.2012 № 450, наказ ДМСУ від 30.05.2012 № 361, наказ ДМСУ від 30.05.2012 № 651.

Також, 05.08.2014 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/9000358/2, яким визначено митну вартість товару в розмірі 3,67 доларів США за 1 кг. У графі 33 рішення зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій ст. 53 МК України та у зв'язку з невірно проведеним розрахунком митної вартості товарів, а саме: не включені усі витрати (складові митної вартості) згідно з п. 10 ст. 58 МКУ, відсутні комерційна пропозиція, згідно умов контракту, транспортні (перевізні) документи (заявка на перевезення). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено: до митної вартості товару не було включено транспортно-експедиційні витрати, які є виділенні у рахунку про оплату транспортних послуг, в калькуляції на виробництво продукції відсутня націнка. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: транспортні (перевізні) документи (заявка на перевезення), декларації країни відправлення. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 21.05.2014 № 110100000/2014/12363.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду документів, які були подані декларантом, митним органом отриману інформацію про те, що митна вартість подібного товару перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості та з огляду на суперечливий характер наданих позивачем документів, а саме було встановлено наступне: до митної вартості товару не було включено транспортно-експедиційні витрати, які є виділенні у рахунку про оплату транспортних послуг, в калькуляції на виробництво продукції відсутня націнка. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: транспортні (перевізні) документи (заявка на перевезення), декларації країни відправлення, проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи. При цьому, Товариством витребувані митним органом належні документи надано не було, більше того, позивач відмовився надавати будь-які додаткові документи, що дало підстави для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений ст.57,64 МК України.

При цьому відповідач обґрунтував та довів неможливість послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості та зазначила у своєму рішенні номер та дату митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що висновок суду першої інстанції про те, що у митного органу були відсутні підстави для витребування у позивача додаткових документів для перевірки правильності вказаної декларантом митної вартості спростовуються доказами наданими відповідачем під час розгляду справи та не відповідають обставинам справи.

Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку про те, що при вчиненні дій щодо визначення митної вартості товару відповідач - Львівська митниця ДФС діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з дотриманням всіх інших принципів, зазначених у статті 2 КАС України, що унеможливлює задоволення адміністративного позову про скасування рішення Митниці про визначення митної вартості та про стягнення завданих цими діями збитків.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 02.06.2015 року, справа №21-498а15) та Вищий адміністративний суд України (постанова від 09.07.2015 року, справа К/800/19344/14).

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.195,198,202,205,207,254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити повністю.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року у справі № 813/6978/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція - Трейд» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Повний текст постанови виготовлений 14 квітня 2016 року.