Ухвала суду № 57168101, 05.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/100/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Стар» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Стар» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним наказу, визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Стар» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить: 1) скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року №37926552210; 2) визнати протиправним наказ відповідача від 03 липня 2015 року №1398 про проведення невиїзної позапланової перевірки позивача; 3) визнати протиправними дії відповідача щодо організації та проведення позапланової податкової перевірки позивача; 4) визнати протиправними дії відповідача щодо складання акта про результати проведення позапланової перевірки від 23 липня 2015 року №216/26-55-22-09/35196835.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Стар» залишено без руху.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.199, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції виходив з того, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі, меншому, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір».

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Так, статтею 106 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви. За змістом частини 3 цієї статті до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою складає 1 мінімальний розмір заробітної плати; ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як встановлено судом першої інстанції, позовна заява ТОВ «Український торговий дім «Стар» містить, зокрема, три вимоги немайнового характеру про визнання дій протиправними та визнання протиправним наказу. Натомість, позивачем сплачено судовий збір лише за одну позову вимогу немайнового характеру.

Крім того, як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено також вимогу майнового характеру про скасування податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Так, із зазначеного питання Вищим адміністративним судом України надано роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 05.02.2016 року № 2.

Із положень цих роз'яснень вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову, а відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Крім того, касаційним судом було запропоновано питання про розподіл вимог на майнові та немайнові вирішувати з урахуванням практики Верховного Суду України, що міститься, зокрема, в ухвалі суду від 13 січня 2016 року № 826/9049/14.

Так, предметом у зазначеній адміністративній справі є скасування податкових повідомлень-рішень. При цьому, відповідно до ухвали від 13 січня 2016 року, Верховний суд України відносить зазначений спір до майнового.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що юридична особа у справах про оскарження податкового повідомлення-рішення зобов'язана сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.

Отже, твердження апелянта про те, що в позові не заявлено жодних вимог, які б мали майновий характер є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на те, що доводи викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, судове рішення постановлене з дотриманням норм процесуального права, тому судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український торговий дім «Стар» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 14.04.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.