Ухвала суду № 57168080, 12.04.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року справа №805/3456/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Ляшенка Д.В.

Ястребової Л.В.

При секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

За участю сторін по справі:

Позивач: Леонічева Д.В. (за довіреністю)

Відповідач: Лисенкова Д.М. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного від 08 вересня 2015р. у справі № 805/3456/15-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 06.08.2015 року, яким анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100322308, з дати його прийняття; зобов'язання поновити реєстрацію платника податку на додану вартість шляхом внесення до Реєстру платників додатку на додану вартість запису про реєстрацію платника податку на додану вартість датою реєстрації - 07 липня 1997 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного від 08 вересня 2015р. позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним рішення №2 про анулювання реєстрації платника на додану вартість, прийняте від 06 серпня 2015 року з моменту його прийняття. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що спірне рішення прийнято ним у відповідності до вимог ст.184 Податкового кодексу України, оскільки позивач протягом 12 послідовних податкових місяців не подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість .

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін по справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач знаходиться на податковому обліку у відповідача та був зареєстрований платником податку на додану вартість з 07 липня 1997 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100322308 від 16.02.2011р.

Відповідачем прийняте рішення № 2 від 06 серпня 2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПАТ «Концерн Стирол» з 06 серпня 2015р.

Підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про те, що платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість.

Порядок анулювання реєстрації платника податку визначено ст.184 Податкового кодексу України, за приписами п.п. г) п.184.1 якої реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, у разі якщо: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію(податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачем останню податкову декларацію з податку на додану вартість до податкового органу було подано 21.07.2014 року за період червень 2014 року.

У п.п. 102.6.4. п.102.6 ст. 102 Податкового кодексу України визначено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 цієї статті встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику( п. 102.8 ст.102 ПК України).

Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1044, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 р. за N 84/18822, затверджено Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України (надалі Порядок №1044),згідно до п.п.5.4. п.5 якого відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, може бути пов'язана з обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України.

Поняття обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) наведено у п.2 наведеного Порядку це - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Відповідно до п. 7 Порядку №1044 за наявності обставин, визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи та пунктах 4, 5 цього Порядку щодо фізичної особи, платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків.

За приписами п.п. 8.1 п. 8 Порядку заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів.

На виконання наведених вище вимог позивач, починаючи з липня 2014 року, щомісяця звертався з заявами до Торгово - промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин для продовження граничних строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість та отримував відповідні сертифікати (Висновок) про настання обставин непереборної сили № 2155/05-4 від 04.08.2014 року, №3626/05-4 від 07.10.2014 року; №4501/05-4 від 05.11.2014 року; №5873/05-4 від 10.12.2014 року; №6512/05-4 від 26.12.2014 року; №532/05-4 від 05.02.2015 року; №1167/05-4 від 13.03.2015 року; №1353/05.0-4 від 25.03.2015 року; №2192/05.0-4 від 03.06.2015 року; №2117/05.0-4 від 25 травня 2015 року; №2362/05.0-4 від 01.07.2015 року; № 2606/05.0-4 від 27.07.2015 року.

Листом № 306 від 14.07.2015 року позивач повідомив відповідача про те, що планує скористатися правом, визначеним пп.102.6.4 п.102.6 ст. 102 ПК України та звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням із заявою про продовження граничних термінів подання податкової звітності у звязку з неможливістю подання такої звітності внаслідок дії обставин не переборної сили протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення дії цих обставин.

Зазначений лист був отриманий відповідачем 20 липня 2015 року, що засвідчується відповідним поштовим повідомленням про вручення.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наявність у позивача відповідних Сертифікатів про настання обставин непереборної сили (з урахуванням приписів п.102.6 ст.102 ПК України) надає позивачу право на звернення із відповідним запитом (заявою) до контролюючого органу про продовження граничних строків подання податкових декларацій, яке в свою чергу, кореспондується із обов'язком керівника такого контролюючого органу продовжити ці граничні строки.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення,02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон №1669), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

На виконання Закону №1669розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м.Горлівка.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження N 1079-р яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м.Горлівка.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 та від 05.11.2014 р. N1079р.

З викладеного вбачається, що позивач належить до населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 10 Закону №1669 встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Частиною 4 статті 11 Закону №1669 внесено зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме частину першу статті 14 доповнено абзацом другим такого змісту: "У рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності".

Аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку про те, що відсутність у позивача можливостей подати у граничні строки податкові декларації внаслідок обставин непереробної сили, яка підтверджена відповідними сертифікатами Торгово-промислової плати України, звільняє позивача від відповідальності за недотримання строків, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Посилання відповідача на положення п.п.г п.184.1 ст.184 ПК України, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки наведена норма була застосована відповідачем без урахування приписів п.п.102.6.4, п.102.6 ст. 102 ПК України та Закону України №1669.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного від 08 вересня 2015р. у справі № 805/3456/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного від 08 вересня 2015р. у справі №805/3456/15-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 квітня 2016 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 14 квітня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Ляшенко Д.В.

Ястребова Л.В.