Постанова № 57167986, 07.04.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 квітня 2016 р. №820/300/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Гордейчука В.В.,

представника відповідачів - Піскун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Сервіс Груп" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000682204 від 28.12.2015 року, №0000492100 від 28.12.2015 року, №0000932100 від 28.12.2015 року, №0003411501 від 28.12.2015 року, №0004452202 від 28.12.2015 року, №0000962100 від 28.12.2015 року, які винесені на підставі висновків акту №1157/2201/39757885 від 20.11.2015 року;

- зобов'язати відповідачів відновити суми податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Сервіс Груп" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит" та інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Сервіс Груп", на підставі відомостей, викладених в акті №1157/2201/39757885 від 20.11.2015 року.

В обґрунтування позову зазначив, що внаслідок того, що під час проведення перевірки первинні документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Сервіс Груп" (далі за текстом - ТОВ "Юкон Сервіс Груп") не досліджувались, а господарська діяльність не вивчалась та не аналізувалась, акт перевірки № 1157/2201/39757885 від 20.11.2015 року - є відображенням суб'єктивної думки перевіряючих, що не підтверджена жодними належними та достатніми підставами для формулювання висновків в розумінні ст. 83 ПК України. Внаслідок чого, висновки контролюючого органу щодо порушення ТОВ "Юкон Сервіс Груп" статей 213-216 ПК України є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідачів проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив, що позивачем порушені ст.213 та ст.214 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "Юкон Сервіс Груп" перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (т.1 а.с.108).

Відповідно до КВЕД-2010 види діяльності позивача - роздрібна торгівля пальним.

Відповідно до статуту ТОВ "Юкон Сервіс Груп" мета діяльності товариства - одержання прибутку шляхом найбільш повного задоволення потреб фізичних та юридичних осіб у товарах та послугах, які надає Товариство. Предмет діяльності ТОВ "Юкон Сервіс Груп" визначений в зазначеному статуті, вичерпним переліком (т.1 а.с. 14-124).

На підставі направлень №526 та №527 від 02.11.2015 року, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, наказу №459 від 30.10.2015 року контролюючим органом з 02.11.2015 року по 13.11.2015 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Юкон Сервіс Груп" (т.1 а.с.19).

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт №1157/2201/39757885 від 20.11.2015 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Юкон Сервіс Груп", код ЄДРПОУ 39757885 з питань дотримання вимог податкового законодавства України по нарахуванню та сплати акцизного податку у серпні 2015 року" (т.1 а.с.30-54).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки №1157/2201/39757885 від 20.11.2015 року, перевіркою встановлено порушення п.п.213.1.9, п.213.1 ст.213 та п.п.214.1 ст.214 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку всього у сумі 761041,00 грн. (в т.ч. по Дніпропетровській ОДПІ м. Дніпропетровська в сумі 143118,00 грн., по Лівобережній ОДПІ м. Дніпропетровська в сумі 163033,00 грн., по ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в сумі 91005,00 грн., до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська в сумі 130418,00грн., по ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська в сумі 146764,00 грн., по ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в сумі 86703,00 грн. (т.1 а.с. 53-54).

На підставі висновків викладених в акті перевірки №1157/2201/39757885 від 20.11.2015 року, контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0000682204 від 28.12.2015 року, яким позивачу була нарахована сума грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 108378,75 грн., з них за основним платежем - у розмірі 86703,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21675,75 грн. (т.1 а.с. 56);

- податкове повідомлення-рішення №0000492100 від 28.12.2015 року, яким позивачу була нарахована сума грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 113756,25 грн., з них за основним платежем - у розмірі 91005,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22751,25 грн. (т.1 а.с.59);

- податкове повідомлення-рішення №0000932100 від 28.12.2015 року, яким позивачу була нарахована сума грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 183455,00 грн., з них за основним платежем - у розмірі 146764,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36691,00 грн. (т.1 а.с.62);

- податкове повідомлення-рішення №0003411501 від 28.12.2015 року, яким позивачу була нарахована сума грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 203791,25 грн., з них за основним платежем - у розмірі 163033,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40758,25 грн. (т.1 а.с.65);

- податкове повідомлення-рішення №0004452202 від 28.12.2015 року, яким позивачу була нарахована сума грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 163022,50 грн., з них за основним платежем - у розмірі 130418,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32604,50 грн. (т.1 а.с. 67);

- податкове повідомлення-рішення №0000962100 від 28.12.2015 року, яким позивачу була нарахована сума грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 178897,50 грн., з них за основним платежем - у розмірі 143118,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35779,50 грн. (т.1 а.с. 69).

Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу (т.1 а.с. 227-230, т.2 а.с.1-11).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) акцизний податок визначається як непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

У свою чергу, за приписами пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 213.1.9 пункту 213.1 ст.213 Податкового кодексу України).

Як визначено підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України базою оподаткування у разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок - є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Положеннями абзацу другого підпункту 14.1.212. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Аналіз наведених законодавчих приписів дозволяє дійти висновку, що операція з реалізації суб'єктом господарювання підакцизних товарів є об'єктом оподаткування акцизним збором в розумінні підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, якщо суб'єктом здійснюється продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

З наведеними положеннями узгоджуються приписи Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14, відповідно до якого Додаток 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

у графі 5 Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4) вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

Отже, законодавець окремою графою виділив вартість підакцизних товарів, реалізованих в роздрібній торговельній мережі (а відтак - і через АЗС), але для комерційного використання, які не входять до бази оподаткування акцизним податком.

Так, на виконання вищевказаних законодавчих приписів у перевіряємий період позивач, видавши контрагентам на їх вимогу податкові накладні, відобразив у графі 4 Додатків 6 до Декларацій акцизного податку суми коштів від реалізації товарів для комерційного використання (т.2 а.с. 20-75).

В ході судового засідання судом встановлені юридичні та фізичні особи-підприємці, зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, які придбали паливо у позивача та отримували його на АЗС в т.ч. сплачували вартість палива через касу АЗС використовували його у власній господарській (комерційній) діяльності.

Суд зазначає, що вказане свідчить, що продаж таких товарів здійснювався для їх подальшого комерційного використання.

Задекларовані податкові зобов'язання по податку на додану вартість, видані податкові накладні, декларації з акцизного податку через мережу орендованих АЗС, договори оренди по яким з актами прийому-передачі та виконаних робіт свідчать про те, що позивач здійснював продаж нафтопродуктів юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - покупцям (т.1 а.с.129-226, т.2 а.с.12-19).

Суд вбачає, що зазначені договори є типовими.

Відповідно до цих договорів, постачальник (позивач) на умовах, викладених в розділах цих договорів, зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо і газ), надалі іменовані "Товар", в кількості і за ціною, передбаченими у додатках, які є невід'ємною частиною цих договорів.

Відповідно до п. 2.3. Товар поставляється (видається) відповідно з додатком № 4 по довірчим документам покупця:

- паливним карткам;

- скретч-карткам, опис яких викладено в додатку № 2 до договорів.

Товар за вказаним договором поставляється щоденно і безперервно на умовах ЕХМ АЗС ТОВ "Юкон Сервіс Груп". Товар видається тільки по довірчим документам контрагентів - паливним карткам, скретч-карткам у кількості зазначеній у квитанціях терміналу.

Розрахунки за цими договорами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів від контрагентів на рахунок ТОВ "Юкон Сервіс Груп" після підписання сторонами акта прийому-передачі товару. Ціна на товар формується на підставі фактичних цін, що діють на АЗС на момент відвантаження товару по довірчим документам контрагентів.

На виконання вимог договору за результатами поставки складалися акти приймання передачі товару.

Отже, суд приходить до висновку, що, юридичні та фізичні особи, які придбали паливо у контрагентів та мають довірчі документи на отримання цього товару, отримують його на АЗС ТОВ "Юкон Сервіс Груп" не сплачуючи вартість палива через касу АЗС, таким чином АЗС ТОВ "Юкон Сервіс Груп" проводить повну суму операцій через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів при безготівковій формі оплати (т.2 а.с.76-238). Вартість палива ТОВ "Юкон Сервіс Груп" оплачують контрагенти, що є комерційним використанням палива з боку контрагентів.

В зв'язку з вищенаведеним, операції з реалізації ТОВ "Юкон Сервіс Груп" підакцизних товарів контрагентів є оптовою поставкою нафтопродуктів з розрахунком за товар у безготівковій формі та не є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Суд звертає увагу, що оскільки, нафтопродукти, реалізовані контрагентам за договором поставки, є оптовою поставкою нафтопродуктів, сума їх реалізації не включалась до розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Також, в судовому засіданні було встановлено, що в серпні 2015 року ТОВ "Юкон Сервіс Груп" за вимогою інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були виписані податкові накладні на придбаний для комерційного використання товар на загальну суму 8253631,44 гривень. Оскільки, в даному випадку мала місце реалізація нафтопродуктів для комерційного використання, вказана сума не включалась в декларації з акцизного податку як така, що підлягає оподаткуванню вказаним податком (т.3 а.с.1-248, т.4 а.с. 1-249).

Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, через мережу АЗС здійснюється лише роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу.

Так, вказані Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування, тобто регулюють порядок роздрібної, а не оптової торгівлі нафтопродуктами. При цьому суд наголошує, що такі Правила не містять заборони на оптовий продаж пального через АЗС.

Правила роздрібної торгівлі розроблені на виконання статті 20 Закону України "Про захист прав споживачів", який під споживачем розуміє фізичну особу, яка придбаває продукцію для особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 статті 1).

Роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

У свою чергу, оптовою торгівлею є купівля-продаж товарів за договорами постачання партіями для їх наступного продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого використання (пункт 4.5).

Зазнаючи про здійснення позивачем операцій з реалізації підакцизних товарів саме з роздрібної торгівлі, контролюючий орган не спростував належним та допустимим доказами факт постачання позивачем таких підакцизних товарів покупцям-контрагентам для виробничого використання, тобто факт здійснення ним оптової торгівлі.

Враховуючи ст.69-72 КАС України та практику Європейського суду, а саме рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010 року), в якому зазначено, що проста вказівка на норму закону не є мотивацією, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000682204 від 28.12.2015 року, №0000492100 від 28.12.2015 року, №0000932100 від 28.12.2015 року, №0003411501 від 28.12.2015 року, №0004452202 від 28.12.2015 року, №0000962100 від 28.12.2015 року, які винесені на підставі висновків акту №1157/2201/39757885 від 20.11.2015 року є неправомірними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідачів відновити суми податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Сервіс Груп" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит" та інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Сервіс Груп", на підставі відомостей, викладених в акті №1157/2201/39757885 від 20.11.2015 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Саме така правова позиція викладена Верховним судом України у постанові від 9 грудня 2014 року по справі №21-511а14.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Сервіс Груп" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000682204 від 28.12.2015 року, №0000492100 від 28.12.2015 року, №0000932100 від 28.12.2015 року, №0003411501 від 28.12.2015 року, №0004452202 від 28.12.2015 року, №0000962100 від 28.12.2015 року, які винесені на підставі висновків акту №1157/2201/39757885 від 20.11.2015 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 14.04.2016 року.

Суддя Полях Н.А.