Ухвала суду № 57167677, 14.04.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"14" квітня 2016 р. Справа № 806/1675/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" лютого 2016 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці Міндоходів, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними і скасувати рішення Житомирської митниці Міндоходів про коригування заявленої митної вартості товарів від 18 грудня 2013 року №101060000/2013/300862/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації від 18 грудня 2013 року №101060000/2013/01013 Житомирської митниці Міндоходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №04/01/13-G/SA від 02.01.2013 ним було ввезено на територію України товар, при його митному оформленні в митній декларації відповідно до встановленого порядку була зазначена ціна, визначена договором, з якою безпідставно не погодився відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів. Застосування резервного методу призвело до надмірного перерахування позивачем до бюджету 127556,76 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено.

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував картку відмови від 18.12.2013 №101060000/2013/01013 Житомирської митниці Міндоходів (правонаступник Житомирська митниця ДФС).

Визнав протиправним та скасував рішення про коригування заявленої митної вартості від 18.12.2013 за №101060000/2013/300862/2 Житомирської митниці Міндоходів (правонаступник Житомирська митниця ДФС) , внаслідок чого була надмірно сплачена сума до державного бюджету у розмірі 127 556,76 грн.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" Україна ("Покупець") та фірмою "GLOBAL TEXTILE COMPANY" (Саудівська Аравія) ("Продавець") укладено контракт від 02.01.2013 №04/01/13-G/SA (а.с.21-25).

За умовами вказаного контракту, його предметом є реалізація "Продавцем" "Покупцю" поліпропіленової тканини різних розмірів. Поставка товару виконується партіями. Кількість, асортимент і строки поставки кожної партії товару вказуються у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного контракту.

За умовами додаткової угоди №5 від 02.01.2013 до контакту №04/01/13-G/SA від 02.01.2013 "Продавець" повинен продати, а "Покупець" прийняти та оплатити наступний товар: плетена тканина з поліпропіленової нитки, 1280 мм, 95г/м2 ; плетена тканина з поліпропіленової нитки, 1400 мм, 95г/м2.

Загальна вартість товару складає 43471,93 доларів США "Продавець" зобов'язується виконати оплату по даній Додатковій угоді протягом 90 календарних днів після дати інвойсу шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок "Продавця" (а.с.18).

Позивачем до митного поста "Житомир - центральний" Житомирської митниці Міндоходів була подана митна декларація та пакет документів для проведення митного оформлення в режимі "ІМ 40 ДЕ", товарів "поліпропіленова кругова (трубчаста) фаладована тканина", відправник "GLOBAL TEXTILE COMPANY" (Саудівська Аравія), одержувач ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", якій після прийняття до митного оформлення присвоєно реєстраційний номер № 101060000/2013/021492 (далі - МД-1).

Для підтвердження митної вартості заявлених товарів за вказаною МД-1 позивачем були надані такі документи:

- МД № 101060000/2013/021492 від 18.12.2013;

- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR 421 від 04.11.2013;

- коносамент HLCUJED130903401;

- інвойс КSА-J-2908-01-2013 від 29.08.2013;

- пакувальний лист КSА-J-1-29-08-2013 від 29.08.2013;

- додаткова угода № 5 від 29.08.2013.

- контракт № 04/01/13-G/SA від 02.01.2013, укладений між TOB "Грайф Флексіблс Україна" (Покупець) та "GLOBAL TEXTILE COMPANY" (Саудівська Аравія) (Продавець);

- Договір перевезення №168/Д від 27.08.2013 року;

- сертифікат якості від 29.08.2013 року;

- сертифікат походження № 26201 від 29.09.2013;

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару та виявлено розбіжності у поданих документах.

Не погоджуючись із визначеною декларантом митною вартістю товару у митній декларації, митний орган запропонував позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації (оплата за попереднє оформлення, балансові документи, тощо); каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та /або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

На вказану пропозицію митного органу позивач документів не надав.

У зв'язку із ненаданням позивачем на таку пропозицію зазначених додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів під час їх митного оформлення, митним постом "Житомир - центральний" Житомирської митниці Міндоходів було відмовлено ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови від 18 грудня 2013 року № 101060000/2013/01013.

Підставою для відмови було рішення про коригування митної вартості товарів №101050000/2014/300862/2 від 18 грудня 2013 року, яким скориговано ціну товару в сторону її збільшення з 0.1946 USD/м2 до 0.4693 USD/м2.

У рішенні відповідач зазначив, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), з наступних підстав: документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України містять розбіжності (у комерційному інвойсі №KSA-J-2908-01-2013 від 29.08.2013 відсутні відомості про особу, що його підписала) та документи зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, дають обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість товарів (в декларації митної вартості заявлено, що продавець та покупець є пов'язаними між собою), а також у зв'язку з неподанням декларантом на письмову вимогу митного органу відповідно до ч.3 та ч.4 статті 53 МК України додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Відповідач зазначив, що за інформацією, яка наявна у митного органу, вартість схожих товарів є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів.

Між органом доходів і зборів та декларантом було проведено процедуру консультацій з метою обґрунтованого вибору другорядних методів визначення митної вартості товарів. За результатами проведеної консультації встановлено, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г -в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях МД № 101060000/2013/021240 від 13.12.2013 з урахуванням коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що відповідає принципам і критеріям, визначеним Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: інформація цінової бази ЄАІС Міндоходів щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, Митний кодекс України.

Не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару в сторону її завищення, декларантом наступного дня подано нову митну декларацію (МД-2) №101060000/2013/021519 про митне оформлення товару в режимі "під гарантійне зобов'язання", відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України, де позивач задекларував цей же товар за митною вартістю, що визначена контролюючим органом. Також позивачем було сплачено всі митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, у зв'язку з цим товар, згідно митної декларації №101060000/2013/021519 від 19.12.2013 було випущено у вільний обіг.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у справі прийняв рішення про коригування митної вартості за відсутності обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв'язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 49 МК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

За приписами статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього кодексу та цією главою.

Частиною 1 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із п.1 ч.4 ст.54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При цьому, відповідно до вимог частини ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина одинадцята статті 264 МК Кодексу).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до органу доходів і зборів всі необхідні для цього документи.

Під час розгляду даної справи судом першої та апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Житомирської митниці Міндоходів щодо вартості імпортованого товару. Представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ГрайфФлексіблс Україна" основні документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.

Правову позицію з даного питання було викладено в постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 року (справа № 21-354а13), де Верховний Суд зазначив, що "...наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів".

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому митний орган має право витребувати у декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач не навів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Також слід зауважити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

З приводу тих обставин, що Покупець та Продавець є пов'язаними особами, також не надає право митному органу витребувати додаткові документи та ставити під сумнів заявлену митну вартість, оскільки в силу приписів частин 12-16 ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Дана позиція також знайшла своє відображення у листі Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014 №7420/7/99-99-24-02-04-17, а саме:

Додаткові документи відповідно до частини четвертої ст. 53 Кодексу запитуються органом доходів і зборів виключно у випадку наявності у останнього підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Інших підстав для запиту додаткових документів законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

Судами встановлено, матеріалами справи підтверджено, що під час контролю за правильністю визначення митної вартості товару декларантом одночасно з поданням МД, митному органу було надано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару зазначену у декларації.

Так, відповідно до інвойсу КSА-J-2908-01-2013 від 29.08.2013 року, пакувального листа КSА-J-1-29-08-2013 від 29.08.2013 року, додаткової угоди № 5 від 29.08.2013, контракту № 04/01/13-G/SA від 02.01.2013, договору перевезення №168/Д від 27.08.2013, сертифікат якості від 29.08.2013 та сертифікату походження № 26201 від 29.09.2013, визначено ціну товару, яка становить 0.1946 USD/м2.

Позивач зазначав, що додаткові документи, визначені відповідачем, надано не було у зв'язку з їх відсутності у Товариства та необґрунтованості їх витребування, про що направлено контролюючому органу відповідний лист.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для коригування митної вартості слугувало те, що під час аналізу товаро - супровідних документів поданих разом з МД № 101060000/2013/021492, митним органом виявлено, що у комерційному інвойсі №KSA-J-2908-01-2013 від 29.08.2013 відсутні відомості про особу, що його підписала.

Колегія суддів вважає безпідставним такі доводи відповідача та вважає. що сама по собі дана обставина не впливає на числове визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, оскільки відповідачем не доведено ознак розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару.

Відповідача зазначає, що сумніви стосовно ціни задекларованого позивачем товару виникли у органу доходів і зборів за результатами аналізу відомостей, що містяться у базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів, зокрема, відповідачем встановлено, що заявлена позивачем митна вартість на товар не відповідала МД №101060000/2013/021240 від 13.12.2013.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки зазначена система відповідно до приписів МК України носить інформаційний характер і не є виключною підставою відмови визнання задекларованої митної вартості декларантом, оскільки така підстава для коригування не передбачена ст. 55 МК України і не викладена в ст.VII ГАТТ та в Угоді про застосування ст. VII ГАТТ.

Слід звернути також увагу на те, що наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано Товариством з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Враховуючи, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати переважного значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Крім того, оскаржуване рішення винесено з порушенням ч. 1та 2 ст.55 МК України, оскільки у ньому відсутні відомості, зокрема, щодо того, які обґрунтовані підстави встановив митний орган з приводу того, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Виходячи з обставин справи, встановлених судами, та наведених вимог законодавства, а також зважаючи на те, що при розгляді справи в суді першої інстанції відповідач, всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірності оскаржуваних позивачем дій, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, Житомирській митниці Міндоходів митному органу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті та інвойсі до нього.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості №101060000/2013/300862/2 від 18.12.2013р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 101060000/2013/01013 від 18.12.2013р. є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" лютого 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" вул.Промислова,1/154, а/с 55,м.Житомир,10025

3- відповідачу: Житомирська митниця Державної фіскальної служби України вул.Перемоги,25,м.Житомир,10000

- ,